ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.05.2019Справа № 910/921/19
За заявою приватного акціонерного товариства «Полюс»
про забезпечення позову
у справі № 910/921/19
за позовом дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями «Автоінвестстрой-Житомир» ТОВ «Девелопмент Макс ЛЛС»
до товариства з обмеженою відповідальністю «Житловий комплекс Воздвиженка»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні
позивача товариство з обмеженою відповідальністю «НД-Україна»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні
відповідача Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів
про витребування майна та зобов'язання вчинити дії
Суддя Удалова О.Г.
без повідомлення учасників справи
У провадженні господарського суду міста Києва перебуває справа за позовом дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями «Автоінвестстрой-Житомир» ТОВ «Девелопмент Макс ЛЛС» (далі - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Житловий комплекс Воздвиженка» (далі - відповідач), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача та на стороні відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «НД-Україна» (далі - третя особа-1) та Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - третя особа-2), відповідно, про витребування майна та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно, без достатніх правових підстав утримує рухоме майно, що знаходиться за адресами: м. Житомир, Київське шосе, 44в та Київське шосе, 44 г, власником якого є позивач.
Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду з даним позовом та просив:
- витребувати з чужого незаконного володіння відповідача рухоме майно, наведене у п. 1 прохальної частини позовної заяви, що на праві власності належить позивачу;
- зобов'язати відповідача передати позивачу рухоме майно, наведене у п. 2 прохальної частини позовної заяви.
07.05.2019 до суду надійшла заява позивача про забезпечення позову, в якій останній просив суд зобов'язати відповідача провести повну інвентаризацію рухомого майна, що залишилося на об'єктах нерухомого майна за адресами: м. Житомир, Київське шосе, 44в та Київське шосе, 44г, з обов'язковим залученням представників позивача.
В обґрунтування вказаної заяви позивач зазначив, що 09.04.2019 ним подано клопотання про витребування доказів, а саме документів, що підтверджують ідентифікацію рухомого майна, яке залишилося на об'єктах нерухомого майна за адресою: м. Житомир, Київське шосе, 44в та Київське шосе, 44г. Вказане клопотання було задоволено судом. У підготовчому засіданні представник відповідача повідомив про те, що надати витребувані документи не може, оскільки інвентаризація майна на об'єктах нерухомого майна за вказаними адресами не проводилась. Аналогічну позицію щодо неможливості подання таких доказів представник відповідача навів у письмових поясненнях, що подані безпосередньо до суду. Представник позивача зазначив, що з відзиву на позовну заяву, а також пояснень представника відповідача в підготовчому судовому засіданні вбачається, що при прийнятті в управління об'єктів нерухомого майна, що знаходяться за адресою: м . Житомир, Київське шосе, 44в та Київське шосе, 44г, в приміщеннях знаходилось рухоме майно, яке належить третім особам. У представників позивача відсутній доступ до вказаних приміщень та рухомого майна, оскільки відповідач перешкоджає в доступі до майна. Вказані обставини свідчать, на думку позивача, про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Враховуючи наведені вище факти та приймаючи до уваги те, що лише при проведенні повної інвентаризації майна, що залишилося на об'єктах нерухомого майна за адресою: м. Житомир, Київське шосе, 44в та Київське шосе , 44г, які заходилися у тимчасовому платному користування Позивача, можливо достеменно встановити факт наявності чи відсутності рухомого майна, в протиправному користуванні відповідача, його перелік та кількість.
Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що вказана заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Положеннями ст. 136 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, встановленням обов'язку вчинити певні дії.
Поряд з наведеним, за приписами ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до роз'яснень, наведених у постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Проте, судом встановлено, що заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить документального обґрунтування, наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Таким чином, в порушення наведених вимог закону, позивачем в обґрунтування поданої ним заяви не надано суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження наявності підстав для забезпечення позову, а обставини, наведені позивачем в обґрунтування заяви про забезпечення позову, не є такими, що в розумінні ст. 136 Господарського процесуального кодексу України свідчать про можливе істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або позбавлення позивача можливості ефективно захистити його порушені чи оспорювані права та інтереси, за захистом яких він звернувся до суду, у разі невжиття таких заходів забезпечення позову про які просить позивач.
Суд також зазначає, що згідно з роз'ясненнями, наведеними у постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, за захистом яких такі особи звернулись до суду.
Крім того, забезпечення позову - це гарантія реального виконання рішення суду як засобу захисту прав позивача.
Водночас, захід забезпечення позову, про який просить позивач, що полягає у зобов'язанні відповідача провести повну інвентаризацію рухомого майна, що залишилося у приміщеннях за адресами: м. Житомир, Київське шосе, 44в та Київське шосе, 44г, не сприятиме виконанню рішення суду у випадку задоволення позову.
Такі дії, як вказує сам позивач, спрямовані на встановлення факту наявності чи відсутності спірного рухомого майна у вищевказаних приміщеннях, а також встановлення його переліку та кількості, тобто спрямовані на встановлення фактичних обставин справи, а не на забезпечення реального виконання рішення суду, яке у випадку задоволення позову полягатиме у витребуванні з чужого незаконного володіння спірного рухомого майна та зобов'язанні відповідача передати позивачу таке майно.
За таких обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість поданої позивачем заяви про забезпечення позову та відсутність підстав для її задоволення.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 74, 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у задоволенні заяви дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями «Автоінвестстрой-Житомир» ТОВ «Девелопмент Макс ЛЛС» про забезпечення позову.
Ухвала підписана та набрала законної сили 10.05.2019. Ухвала підлягає оскарженню в порядку, встановленому чинним Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя О.Г. Удалова