ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
м. Київ
10.05.2019Справа № 910/5689/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши позовну заяву Фізичної особи-підприємця Камінського Володимира Анатолійовича
до Приватного акціонерного товариства «Троянівське»
про стягнення 991 110,92 грн.
Фізична особа-підприємець Камінський Володимир Анатолійович звернулась до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Приватного акціонерного товариства «Троянівське» про стягнення 991 110,92 грн.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
За своїм процесуальним призначенням інститут об'єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.
Отже, порушенням правила об'єднання вимог, є об'єднання неоднорідних вимог, тобто таких, які не пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Так, підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що стверджують позов, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.
Доказами в господарському судочинстві є будь-які відомості, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, на яких обґрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного права і обов'язку.
Отже, об'єднані вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтується позов в цілому.
Відтак, допускається можливість об'єднання в одній позовній заяві кілька вимог, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами.
З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 991 110,92 грн., які виникли за двома різними господарськими договорами:
1) Договором на виконання сільськогосподарських робіт № СГР-03/18 від 03.09.2019;
2) Договором на виконання сільськогосподарських робіт № СГР-25/18 від 25.09.2018.
Отже, підставами даного позову є два окремі господарські правочини, які становлять два самостійні предмети розгляду, кожен з яких має окреме коло доказів, тому суд вважає, що сумісний розгляд таких позовних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін, що ускладнить вирішення спору.
Так, судом має бути надана правова оцінка кожного правочину, мають бути встановлені обставини щодо виконання/невиконання позивачем зобов'язань в частині виконання робіт, а відповідачем зобов'язань за кожним із договорів в частині здійснення оплат та порушення строків таких оплат; тобто фактично суду необхідно буде здійснити всебічний аналіз обставин укладення та виконання кожного окремого із двох договорів.
Суд також зазначає, що об'єднання позовів є правом, а не обов'язком суду, що узгоджується із правовою позицією Верховного Суду викладеній у постанові від 14.08.2018 у справі № 910/3569/18.
При цьому, доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.
Враховуючи вищевикладене, заявлені позивачем вимоги не пов'язані між собою підставами виникнення та не пов'язані поданими доказами, а тому не можуть вважатися однорідними, а відтак і норми статті 173 Господарського процесуального кодексу України в даному випадку не можуть бути застосовані.
Відповідно до п. 2 ч. 5. ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
Враховуючи викладене вище, позовна Фізичної особи-підприємця Камінського Володимира Анатолійовича до Приватного акціонерного товариства «Троянівське» про стягнення 991 110,92 грн. підлягає поверненню.
Згідно із ч. 8 ст.174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Керуючись 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву Фізичної особи-підприємця Камінського Володимира Анатолійовича до Приватного акціонерного товариства «Троянівське» про стягнення 991 110,92 грн. повернути.
2. Ухвала набирає законної сили 10.05.2019 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.
Суддя О.А. Грєхова