проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"10" травня 2019 р. Справа № 905/2350/18
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Бородіна Л.І., суддя Плахов О.В.,
без повідомлення учасників справи,
розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м. Київ, (вх.№1076 Д/2) на рішення Господарського суду Донецької області від 13.03.2019, ухвалене у приміщенні Господарського суду Донецької області суддею Черновою О.В., час проголошення рішення - 14:45год., дата складання повного тексту рішення - 14.03.2019, у справі №905/2350/18
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м. Київ, в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м. Дніпро,
до Управління поліції охорони в Донецькій області, м. Маріуполь, Донецька обл.,
про стягнення заборгованості у розмірі 40 951, 65грн
Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Управління поліції охорони в Донецькій області про стягнення заборгованості у розмірі 40 951, 65грн, з яких 36 493, 44грн сума основного боргу, 2 893, 48грн пені, 1 060, 82грн інфляційних і 503, 91грн 3% річних.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором про надання послуг бізнес-мережі №64-902135У від 01.02.2016 в частині здійснення оплати за користування наданими послугами, внаслідок чого виникла заборгованість та у зв'язку з її несплатою, підстави для нарахування пені, 3% річних та інфляційних.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 13.03.2019 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю з тих підстав, що враховуючи здійснення перерахунку на суму 36 493, 44грн за березень 2018 року від суми наданих послуг за березень на суму 53 391, 79грн, фактична сума, що підлягала оплаті за наданні у березні 2018 року телекомунікаційні послуги складає 16 898, 35грн, як це зазначено в розділі "нараховано до сплати" рахунка-акту №1401010364021353.3.2018., формування якого здійснено автоматизованою системою позивача; відповідачем 25.06.2018 здійснено оплату послуг за березень 2018 року на суму 16 898, 35грн, що також не заперечується позивачем.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що у позивача відсутні підстави вимагати від відповідача сплати грошових коштів в сумі 36 493, 44грн, у зв'язку з чим, й відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій за їх несплату.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, позивач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати і ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю; відшкодувати за рахунок відповідача понесені апелянтом судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що відповідач вважається таким, що отримував телекомунікаційні послуги належним чином та у повному обсязі; наявність або відсутність рахунка не звільняє відповідача від обов'язку сплатити кошти за фактично отримані телекомунікаційні послуги, оскільки такий обов'язок виник на підставі договору; перерахунок, зазначений у рахунку виконаний за минулий період не впливає на обсяг та суму отриманих відповідачем послуг.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що предметом спору у даній справі є стягнення 40 951, 65грн основної заборгованості, інфляційних, пені, 3% річних.
Відповідно до частини 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" (у редакції, що діяла станом на дату звернення позивача з позовом), прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року становив 1 762, 00грн.
Враховуючи, що у даному випадку апелянтом було подано апеляційну скаргу на рішення господарського суду у справі з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму, що становить для працездатних осіб, апеляційна скарга може бути розглянута без повідомлення учасників справи.
Крім того, дана справа не відноситься до категорії справ, зазначених у частині 4 статті 247 Господарського процесуального кодексу України, що не можуть бути розглянуті у порядку спрощеного провадження.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.04.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" на рішення Господарського суду Донецької області від 13.03.2019 у справі №905/2350/18 та постановлено здійснити її розгляд у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи; встановлено відповідачу строк до 25.04.2019 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання апелянту; встановлено учасникам справи строк до 25.04.2019 для подання заяв і клопотань.
Згідно матеріалів справи, ухвала суду про відкриття апеляційного провадження була отримана сторонами у справі, про що свідчать поштові повідомлення про вручення поштового відправлення (т.2 а.с.75-77).
У встановлений судом строк від учасників справи клопотань і заяв не надійшло.
У встановленому судом строк від відповідача відзив на апеляційну скаргу не надійшов.
Відповідно до частини 2 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п'ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.
Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.05.2019, у зв'язку з відпусткою судді Лакізи В.В., для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Бородіна Л.І., суддя Плахов О.В.
Дослідивши матеріали справи, які суд визнає достатніми для розгляду апеляційної скарги у спрощеному провадженні, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Як встановлено місцевим господарським судом, 01.02.2016 між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (далі - оператор) та Управлінням поліції охорони в Донецькій області (далі - бізнес-абонент) укладено договір про надання послуг бізнес-мережі №64-902135У (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1. якого оператор надає бізнес-абоненту телекомунікаційні послуги бізнес-мережі, що визначені у відповідних угодах/додатках до цього Договору та замовленні послуг, а бізнес-абонент отримує послуги, визначені у відповідних угодах/додатках та замовленні та сплачує їх вартість.
Згідно з пунктом 1.2 Договору, під бізнес-мережею розуміється система комплексного обслуговування бізнес-абонента, що забезпечує надання повного спектра телекомунікаційних послуг з підвищеним рівнем обслуговування.
Відповідно до пункту 2.1 Договору, оператор організовує бізнес-абоненту лінію (ї) зв'язку для надання послуг або у разі відсутності технічної можливості пропонує бізнес-абоненту інші варіанти підключення.
У пункті 2.2 Договору сторони погодили, що перелік та опис замовлених послуг, спеціальні умови організації, технічні характеристики та порядок надання послуг бізнес-абоненту визначається в замовленні послуг та в окремих угодах та додатках до цього договору, що підписується сторонами і є невід'ємною частиною цього договору.
Розділом 3 Договору визначено права та обов'язки сторін, зокрема, сторони за цим договором мають права та несуть обов'язки, передбачені Умовами та порядком надання телекомунікаційних послуг ПАТ "Укртелеком" (далі - Умови Укртелекому), затверджені оператором, опубліковані на офіційному веб-сайті оператора http://ukrtelecom.com.ua, і чинним законодавством України, зокрема, Законом України "Про телекомунікації", Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг.
За приписами розділу 4 Договору, відповідач здійснює оплату замовлених послуг згідно з тарифами, зазначеними у додатках до угод до цього договору та умовами Укртелекому. Порядок оплати наданих телекомунікаційних послуг - в кредит (попередньою оплатою (внесення авансу).
Відповідно до пункту 4.3. договору, рахунок (рахунок-акт) за послуги бізнес-абонент повинен оплатити не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим, шляхом перерахування належної до сплати суми на розрахунковий рахунок оператора.
Підставою здійснення розрахунків за договором є рахунок (акт-рахунок) виставлений позивачем.
Пунктом 5.7. Умов та порядку надання телекомунікаційних послуг ПАТ "Укртелеком" у разі неотримання рахунка до десятого числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, або здійснення розрахунків без рахунка Абонент може звернутися до Укртелекому для отримання інформації про належну до сплати суму та в разі потреби отримати рахунок або самостійно сформувати рахунок за телекомунікаційні послуги у відповідному розділі на офіційному веб-сайті Укртелекому (www.ukrtelekom.ua) (тільки для фізичних осіб). Неотримання рахунка не звільняє Абонента від зобов'язань щодо оплати послуг.
Договір згідно з пунктом 5.1 набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2016 року. У разі, коли жодна зі Сторін за два тижня до закінчення строку дії Договору не заявить про своє небажання надалі продовжувати відносини, Договір вважається продовженим на кожний наступний рік на таких самих умовах.
Даний договір підписаний сторонами у встановленому законодавством порядку.
Сторонами підписано угоду №1 від 01.02.2016 до договору "Про надання послуг телефонного зв'язку" та узгоджено Тарифний план "Тарифи на надання послуг телефонного зв'язку".
Крім того, сторонами підписано угоду №2 до договору №64-902135У від 01.02.2016 "Про надання послуг некомутованого доступу до мережі Інтернет".
За змістом угоди №2 до договору сторонами узгоджено предмет угоди. Так, позивач надає відповідачу на території України послуги некомутованого доступу до мережі Інтернет та додаткові послуги, а відповідач отримує послугу Інтернет, користується нею на умовах договору та цієї угоди та сплачує її вартість в порядку, передбаченому договором, визначену у замовленнях про надання/зміну послуги Інтернет.
Для надання послуги Інтернет позивач організовує необхідну кількість каналів некомутованого доступу до приміщення, в якому потрібна організація (зміна параметрів) послуги Інтернет, встановлює необхідне обладнання (у разі потреби) та надає послугу Інтернет. Приміщення відповідача повинно відповідати усім вимогам технічної експлуатації обладнання доступу (пункт 2.2 угоди №2).
Вказаною угодою №2 у розділі 3 встановлено технічні характеристики послуги Інтернет.
Сторонами у справі також укладено угоду №3 до договору "Про надання послуг проводового радіомовлення", угоду №4 до договору "Про надання в користування каналів електрозв'язку", угоду №6 "Про надання в користування каналів електрозв'язку".
12.07.2016 сторонами укладено угоду №7 до договору №64-902135У від 01.02.2016 "Про надання Послуги відомчої телекомунікаційної мережі з використанням мережі Інтернет (Послуга "Хмарна АТС") для споживачів сегментів LA/NA - корпоративні/національні, SME - малі та середні".
Разом з цим, сторонами підписано замовлення про надання/зміну послуги "Хмарна АТС" для споживачів сегментів LA/NA - корпоративні/національні, SME - малі та середні, додаток №1 до угоди від 12.07.2016 №7 до договору №64-902135У від 01.02.2016.
31.03.2018 позивачем виставлено рахунок - акт №1401010364021353.3.2018 за телекомунікаційні послуги за березень 2018 року, формування якого здійснено автоматизованою системою позивача, в якому зазначено: нараховано за березень 2018 року - 53 391, 79 грн; зміна кількості (вартості) послуг - період 2018-03 - -36 493, 44грн (перерахунок за березень 2018 року), нараховано до сплати - 16 989, 35грн.
Згідно з розділом рахунку-акту "Перерахунки за попередні періоди" за лютий-березень 2018 року здійснено перерахунок "Абонентна плата за пристрій охоронної сигналізації (на кросі АТС)" на суму "-36 493, 44грн", внаслідок чого в розділі "нараховано до сплати" зазначено суму в розмірі "16 898, 35грн".
Відповідачем здійснено оплату наданих послуг на загальну суму 16 898, 35грн, що підтверджується платіжними дорученнями №4034 від 25.06.2018 на суму 4 794, 27грн, №4037 від 25.06.2018 на суму 5 903, 11грн, №4035 від 25.06.2018 на суму 4 864, 16грн та №4036 від 25.06.2018 на суму 1 336, 81грн, належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи.
06.11.2018 позивач звернувся до відповідача з вимогою б/н про сплату заборгованості за надані послуги за спірним договором за березень 2018 року у розмірі 36 493, 44грн протягом семи днів з дня отримання вказаної вимоги, яка отримана відповідачем 09.11.2018, що підтверджується роздруківкою з офіційного сайту "Укрпошта" про відстеження поштових відправлень.
Апеляційним господарським судом встановлено, що система розрахунків, що застосовується оператором: з надсиланням рахунків у паперовому вигляді на адресу: 84331, м. Краматорськ, вул. Гвардійців Кантемирівців, буд. 1 "А" (пункт 4.6 договору).
Відповідно до пункту 5.15 Умов та порядку надання телекомунікаційних послуг ПАТ "Укртелеком", які є у вільному доступі у мережі Інтернет і на які сторони посилаються у пункті 3.1. договору, кількість та вартість телекомунікаційних послуг, наданих замовнику в розрахунковому періоді визначаються відповідно до показників автоматизованої системи розрахунків за послуги, що належать ПАТ "Укртелеком" та Тарифу/Тарифного плану на кожну окрему послугу.
В рахунку-акті №1401010364021353.3.2018 за березень 2018 року містяться дані про нарахування за надані за березень 2018 року послуги: "53 391, 79грн з ПДВ", із них "дані про перерахунки за березень 2018 року -36 493, 44грн (має від'ємне значення)". В графі "нараховано до сплати" зазначено 16 898, 35грн.
Із наданого позивачем розрахунку по наданим послугам за березень 2018 року по договору у графі "2644208649 110 Абонентна плата за пристрій охоронної сигналізації (на кросі АТС) зазначена сума 0, 00грн., у графах "дата початку надання послуги" і "дата закінчення надання послуги" дати не проставлені (т.1 а.с.210-252).
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 25.10.2018 у справі №905/1777/18 затверджено укладену між ПАТ "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії і Управлінням поліції охорони в Донецькій області мирову угоду, відповідно до умов якої відповідач визнав свої зобов'язання перед позивачем по сплаті суми боргу за період з травня 2018 по липень 2018 року включно, який становить 145 277, 29грн, у повному обсязі.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Таке ж положення міститься і в статті 173 Господарського кодексу України.
Як зазначено в статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України, встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Укладений між сторонами у справі договір є договором про надання послуг, відповідно до умов якого позивач зобов'язався надати відповідачу телекомунікаційні послуги бізнес-мережі, а позивач прийняти їх і оплатити.
Положеннями статті 1 Закону України "Про телекомунікації" визначено, що телекомунікаційна мережа - комплекс технічних засобів телекомунікацій та споруд, призначених для маршрутизації, комутації, передавання та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по радіо, проводових, оптичних чи інших електромагнітних системах між кінцевим обладнанням, а телекомунікаційна послуга - продукт діяльності оператора та/або провайдера телекомунікацій, спрямований на задоволення потреб споживачів у сфері телекомунікацій.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 33 Закону України "Про телекомунікації" та підпункту 6 пункту 36 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №295 від 11.04.2012, споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватись Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема, виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.
У відповідності до частини 2 статті 63 Закону України "Про телекомунікації" умовами надання телекомунікаційних послуг є: укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації; оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.
Згідно з частиною 1 статті 66 Закону України "Про телекомунікації", тарифи на телекомунікаційні послуги встановлюються операторами, провайдерами телекомунікацій самостійно, за винятком випадків, передбачених у частині другій цієї статті.
Нормами статті 68 Закону України "Про телекомунікації" встановлено, що розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання телекомунікаційних послуг між оператором, провайдером телекомунікацій та споживачем або без договору за готівкову оплату чи за допомогою карток тощо в разі одержання споживачем замовленої за передоплатою (авансованої) послуги за тарифами, затвердженими згідно із законодавством.
Відповідно до пункту 4.2.3 Умов та порядку надання телекомунікаційних послуг ПАТ "Укртелеком", абонент зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі оплачувати отримані послуги відповідно до порядку розрахунків, встановлених договором, цими Умовами, Тарифами/Тарифними планами, Правилами.
Умовами укладеного сторонами у справі договору передбачено, що підставою здійснення розрахунків за договором є рахунок (акт-рахунок) виставлений позивачем, який відповідач повинен оплати шляхом перерахування належної до сплати суми (дослівно на умовами пункту 4.3. договору) на розрахунковий рахунок позивача.
Із наданого позивачем рахунку-акту за телекомунікаційні послуги за березень 2018 року у графі "нараховано до сплати" зазначена сума 16 898, 35грн, яку, як свідчать матеріали справи і не спростовує апелянт, відповідач сплатив.
Щодо доводів апелянта, що ним була зареєстрована податкова накладна на загальну суму 53 391, 79грн, суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III Податкового кодексу України.
Згідно пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування об'єкту оподаткування податком на прибуток (витрат) та податкового кредиту наступають у разі вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.
Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, а сама по собі реєстрація податкового зобов'язання без підтвердження розміру заборгованості первинними у розумінні статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» документами не свідчить про обґрунтованість позовних вимог позивача.
При цьому, судова колегія апеляційного господарського суду зазначає, що відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчинення нею процесуальних дій.
Відтак, саме позивач звертаючись до суду з позовною заявою із викладеними у ній вимогами до відповідача мав у відповідності до положень чинного господарського процесуального законодавства підготувати позовну заяву, обґрунтувати її належним чином і на підтвердження своїх доводів і вимог надати суду у передбаченому законом порядку усі належні і допустимі докази.
Проте, із наданих позивачем документів вбачається, що належна до сплати сума за отримані відповідачем послуги у березні 2018 року згідно виставленого позивачем рахунку, становила 16 898, 35грн, яка відповідачем були сплачені.
Відповідно до пункту 2 Умов та порядку надання телекомунікаційних послуг ПАТ "Укртелеком", рахунком є документ, що надається абоненту (в паперовому та/або в електронному вигляді) у випадках, передбачених договором та/або цими Умовами, де вказані відомості про обсяг та вартість наданих послуг протягом розрахункового періоду, а також інші відомості.
Доводи апелянта про те, що відповідач вважається таким, що отримував телекомунікаційні послуги належним чином відповідно до умов договору не є підставою для скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду, оскільки відповідач не спростовує отримання послуг за договором у березні 2018 року; умовами договору передбачено порядок розрахунків на надані послуги, а саме на підставі сформованого і виставленого позивачем рахунка, в якому зазначається належна до сплати сума.
У рахунку за березень 2018 року позивачем була зазначена сума до сплати -16 898, 35грн (з урахуванням здійсненого самим позивачем перерахунку).
Юридично неспроможними є доводи позивача про те, що перерахунок зазначений у сумі -36 493, 44грн, виконаний за минулий період, не впливає на обсяг та суму отриманий послуг, оскільки, по-перше, не є предметом спору обсяг наданих позивачем послуг у березні 2018 року, а по-друге, сам позивач у рахунку за березень 2018 року, цей перерахунок здійснив і зазначив належну до сплати суду у розмірі 16 898, 35грн.
Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апелянта, що рахунки відповідача за лютий, квітень, травень, червень 2018 року були виставлені на суму біля 50тис.грн, оскільки дослідивши дані рахунки, суд встановив, що вони не мають відомостей щодо здійсненого перерахунку; рахунок за березень 2018 року також був виставлений на суму більше 50тис.грн, проте, сам же позивачем врахував у ньому перерахунок за минулий період з від'ємним значенням на суму більше -36тис.грн і зазначив належну до сплати суду у розмірі 16 898, 35грн.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, що у позивача відсутні підстави вимагати від відповідача сплати грошових коштів в сумі 36 493, 44 грн, у зв'язку з чим й відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій за їх несплату.
З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а доводи апелянта не є підставою для скасування рішення суду, ухваленого з дотриманням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду від 13.03.2019 у справі №905/2350/18 слід залишити без змін.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Донецької області від 13.03.2019 у справі №905/2350/18 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Л.М. Здоровко
Суддя Л.І. Бородіна
Суддя О.В. Плахов