справа № 489/4430/15-ц
провадження №4-с/489/1/19
Іменем України
10 травня 2019 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді Коваленка І.В.,
секретаря судового засідання Коденко К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (далі - ПАТ «ВІЕЙБІ Банк») на дії Інгульського відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (далі - ВДВС) щодо повернення виконавчого документа,
встановив:
В лютому 2017 року ПАТ «ВІЕЙБІ Банк» звернулось до суду зі скаргою на дії державного виконавця ВДВС в якій просить визнати неправомірними дії державного виконавця Севастянової Ю.В. щодо повернення виконавчого листа по справі №489/4430/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ВІЕЙБІ Банк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 159548,06 грн. та судових витрат стягувачу без прийняття до виконання; зобов'язати державного виконавця відкрити виконавче провадження з виконання зазначеного виконавчого листа.
Як на підставу вимог вказано, що 28.09.2016 Ленінським районним судом міста Миколаєва був виданий виконавчий лист по справі №489/4430/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ВІЕЙБІ Банк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 159548,06 грн. та судових витрат, який було пред'явлено для примусового виконання. Проте, 09.11.2016 державним виконавцем винесено повідомлення про повернення стягувачу без прийняття до виконання зазначено виконавчого документа, в зв'язку з тим, що стягувачем не долучено до заяви квитанції про сплату авансового внеску. Скаржник з такими діями державного виконавця не погоджується та вважає їх неправомірними, оскільки Банк знаходиться в стані ліквідації та функції з ліквідації здійснює Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВІЕЙБІ Банк» Славкіна М. А ., яка підлягає звільненню від сплати авансового внеску за пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Згідно наданих державним виконавцем заперечень проти поданої скарги він вказував на те, що від ПАТ «ВІЕЙБІ Банк» до Відділу надійшла заява з виконавчим листом про відкриття виконавчого провадження. Проте, державний виконавець виніс повідомлення про повернення стягувачу виконавчого документу без прийняття до виконання, оскільки останнім не було сплачено авансового внеску. До кола осіб, які звільнені від сплати авансового внеску за положеннями Закону України «Про виконавче провадження» стягувач не відноситься.
20.02.2017 Ленінським районним судом м. Миколаєва (суддя Тихонова Н.С.) постановлено ухвалу про прийняття до провадження скарги ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк».
Ухвалою від 20.04.2017 провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням прийнятим Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ за результатами розгляду касаційної скарги.
Ухвалою суду від 28.01.2019 провадження у справі поновлено.
25.03.2019, ув'язку із відставкою судді ОСОБА_3 ., постановлено ухвалу про прийняття скарги до розгляду суддею Коваленком І.В. та призначено її до розгляду.
У судове засідання сторони не з'явилися, про дату, час та місце розгляду скарги повідомленні належним чином, що не перешкоджає розгляду скарги за їх відсутності.
Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виходячи з вимог частин 5, 9 статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.
Дослідивши матеріали скарги та цивільної справи, суд встановив наступне.
02.02.2016 Ленінським районним судом міста Миколаєва ухвалено рішення по справі за позовом ПАТ «ВІЕЙБІ Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 відповідно до якого стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ВІЕЙБІ Банк» заборгованість за кредитним договором №7А-4О від 26.06.2008 в сумі 159548,06 грн.
28.09.2016 судом видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в розмірі 159548,06 грн., який було пред'явлено стягувачем до ВДВС.
Згідно статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Із матеріалів справи вбачається, що 09.11.2016 держаним виконавцем винесено Повідомлення про повернення стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання, оскільки стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску.
В обґрунтування своїх вимог представник скаржника посилається на те, що державним виконавцем було неправомірно винесено вказане повідомлення, оскільки банк знаходиться в стані ліквідації та функції з ліквідації здійснює Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВІЕЙБІ Банк», яка звільненнена від сплати авансового внеску за пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Відповідно до пункту 8 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим.
У відповідності до частини другої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Від сплати авансового внеску звільняються стягувачі за рішеннями про: стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин; обчислення, призначення, перерахунок, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи; стягнення аліментів; відшкодування майнової та/або моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Від сплати авансового внеску також звільняються державні органи, інваліди війни, інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп, громадяни, віднесені до категорій 1 та 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у разі їх звернення до органів державної виконавчої служби.
Разом з тим, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів не входить до переліку осіб, які звільненні від сплати авансового внеску при подачі заяви про примусове виконання виконавчого документа.
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що державний виконавець при складанні повідомлення діяв в межах вимог передбачених Законом України «Про виконавче провадження», суд вважає, що скарга є необґрунтованою та в її задоволенні необхідно відмовити.
Керуючись статями 447-451 ЦПК України, суд
ухвалив:
В задоволенні скарги Публічного Акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» на дії державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про повернення виконавчого документа - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення або з дня складання повного тексту ухвали. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повний текст судового рішення складено 10.05.2019.
Суддя І.В. Коваленко