Справа № 539/349/18
Провадження № 2/539/22/2019
26 квітня 2019 року Лубенський міськрайонний суд
Полтавської області
в складі: головуючого судді Іващенка Ю.А.,
при секретарях Мирна Т.Ф., Карпенко Т.П.,
з участю : позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
відповідача ОСОБА_3 ,
представника відповідача ОСОБА_4 ,
третьої особи ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: ПРАТ СТ «Іллічівське», ТОВ «Фінанс-Лайн», ОСОБА_5 про відшкодування майнової та моральної шкоди,
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 , треті особи : ПРАТ СТ «Іллічівське», ТОВ «Фінанс-Лайн», ОСОБА_5 про відшкодування майнової та моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що 14.12.2016 року близько 19 год. 35 хв. ОСОБА_3 , керуючи автомобілем Hyundai Accent д.н.з. НОМЕР_1 на перехресті вулиць Авангардна та Олександрівська в м. Лубни Полтавської області, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, в наслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Chevrolet Lacetti д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5 , який рухався по головній дорозі, в результаті чого автомобілі отримали технічні пошкодження, чим порушив п.12.1 ПДР України.
Винним у даній пригоді визнано відповідача ОСОБА_3 та постановою суду від 01.02.2017 року піддано за ст.124 КУпАП адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 340 грн.
Автомобіль Chevrolet Lacetti д.н.з. НОМЕР_2 належить йому, ОСОБА_6 на праві особистої власності. Згідно звіту №0312 про незалежну оцінку майна (визначення розміру матеріального збитку) автомобіля Chevrolet Lacetti д.н.з. НОМЕР_2 вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля внаслідок його пошкодження при ДТП складає 13 378 грн. 55 коп.
За виготовлення звіту ним сплачено оцінювачу 650 грн. Для проведення оцінювачем огляду та діагностики автомобіля, демонтажу переднього бампера і передньої правої блок-фари ним сплачено 564 грн.
Крім того, внаслідок пошкодження належного йому майна - автомобіля, він вимушений був тривалий час обходитись без свого транспортного засобу, який фактично був єдиним засобом до пересування у його родини. При цьому відсутність справного автомобіля позначилась на сімейному бюджеті і потрібно було щоденно рахуватися із цією проблемою. Він вимушений був позичити у знайомих значну суму коштів для відновлення автомобіля. Продовж року він очікував від ОСОБА_3 хоч якогось відшкодування, але марно. Відповідач взагалі забув про його існування і про свій обов'язок відшкодувати спричинену йому шкоду. Це все викликало занепокоєння та моральне напруження у даній ситуації, спонукало його до звернення за кваліфікованою правовою допомогою та захисту своїх інтересів в суді. Моральну шкоду він оцінює в розмірі 5000 грн.
На підставі викладеного, позивач ОСОБА_1 прохав суд стягнути з відповідача на його користь кошти в сумі 13 378 грн. 55 коп. вартості матеріального збитку від ДТП, 650 грн. за виготовлення звіту з незалежної оцінки майна, 564 грн. витрат на діагностику та демонтаж пошкоджених деталей від ДТП, а всього 14 592 грн. 55 коп. Також прохав стягнути з відповідача на його користь кошти в сумі 5000 грн. в рахунок морального відшкодування за пошкоджений внаслідок ДТП транспортний засіб та судові витрати.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали, прохали їх задовольнити. Також суду пояснили, що стороною позивача вживалися заходи щодо отримання страхового відшкодування із страхової компанії, однак цього не вдалося зробити.
Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнали, оскільки вважають що ОСОБА_3 не винен в дорожно-транспортній пригоді, яка сталася 14.12.2016 року. Крім того вважають, що належним відповідачем по даній справі є страхова компанія. Хоча постановою суду ОСОБА_3 і притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, але це є лише одним із доказів вини, а доведення вини повинно проводиться в загальному порядку. Також відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 вважають, що відшкодування шкоди у відповідності до ст.22 та ст.1188 ЦК України передбачає відшкодування реальних збитків, а позивач ОСОБА_1 належний йому транспортний засіб уже відремонтував, а тому відсутні підстави стягнення збитків по калькуляції.
Третя особа по справі ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав, пояснив суду, що повідомлення до страхової компанії про страховий випадок писав він.
Треті особи ПРАТ СТ «Іллічівське», ТОВ «Фінанс-Лайн» в судове засідання своїх представників не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Заслухавши учасників справи, з'ясувавши обставини справи, дослідивши надані суду докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на праві власності належить автомобіль Chevrolet Lacetti д.н.з. НОМЕР_2 .
14.12.2016 року близько 19 год.35 хв. ОСОБА_3 керуючи автомобілем Hyundai Accent д.н.з. НОМЕР_1 на перехресті вулиці Авангардна та вулиці Олександрівська в м.Лубни Полтавської області не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Chevrolet Lacetti д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5 , який рухався по головній дорозі, в результаті чого автомобілі отримали технічні пошкодження, чим порушив пункт 12.1 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КпАП України.
Згідно постанови Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 01.02.2017 року, яка набрала законної сили, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України у виді штрафу в розмірі 340 грн. Постанова набрала законної сили 13 лютого 2017 року (а.с. 8,9 т.1).
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи від 31.01.2019 року № 1556 визначити експертним шляхом технічну можливість уникнути пригоди для водіїв автомобіля Hyundai Accent д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 та автомобіля Hyundai Accent д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_5 та встановити причинний зв'язок між їх діями та подією ДТП неможливо (а.с. 209-218 т.1).
Згідно звіту №0312 про незалежну оцінку майна (визначення розміру матеріального збитку) автомобіля Chevrolet Lacetti д.н.з. НОМЕР_2 вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля внаслідок його пошкодження при ДТП складає 13 378 грн. 55 коп. (а.с. 10-20 т.1). За виготовлення даного звіту позивачем ОСОБА_1 сплачено оцінювачу 650 грн. (а.с. 21 т.1).
Також згідно квитанції від 16.12.2016 року та акту здачі-прийняття робіт по ремонту ОСОБА_1 сплачено за проведення ремонтних робіт автомобіля Chevrolet Lacetti д.н.з. НОМЕР_2 564 грн. (а.с. 22-23 т.1).
Разом із тим, як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Hyundai Accent д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована у ПРАТ СТ «Іллічівське» на підставі полісу (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії НОМЕР_3 з терміном дії з 12.06.2016 року до 11.06.2017 року (а.с. 39 т.1).
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, завдану внаслідок ДТП майну третьої особи.
Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі №755/18006/15-ц.
Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 13.04.2019 року Приватне акціонерне товариство «Страхове товариство «Іллічівське» в процесі припинення не перебуває (а.с.16,17 т.2).
Враховуючи викладене, суд не знаходить підстав для задоволення позову про стягнення майнової шкоди, пред'явленого до ОСОБА_3
Що стосується вимог позивача про відшкодування моральної шкоди, то суд приходить до наступного.
Згідно з вимогами ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає в душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням майна і відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Суд вважає, що діями відповідача позивачу була заподіяна моральна шкода, яка полягає в душевних стражданнях, яких позивач зазнав у зв'язку із пошкодженням його майна.
При визначенні розміру моральної шкоди, суд враховує ступінь моральних страждань позивача, їх тривалість, ті незручності, які він вимушений був терпіти, а саме необхідність докладати додаткових зусиль, направлених на ремонт транспортного засобу, звернення за правовою допомогою до адвоката, звернення до органів поліції для оформлення факту ДТП на його підтвердження, до оцінювача для доведення розміру завданої майнової шкоди, а також вимоги розумності та справедливості.
Таким чином, суд вважає, що позивачем обґрунтовано розмір моральної шкоди на суму 2000 грн.
Що стосується відшкодування судових витрат, то відповідно до частин 1,3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп. за звернення до суду з вимогою про відшкодування моральної шкоди, тож враховуючи часткове задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди в розмірі 2000 грн., суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 281 грн. 92 коп. відшкодування судового збору (2000 грн. х 704,80 грн. / 5000грн.).
Що стосується витрат на професійну правничу допомогу, то відповідно до частин 1,2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до квитанції №340 від 06.07.2018 року позивачем було сплачено адвокату Павличенко В.Г. 3000 грн. за надання професійної правничої допомоги. (а.с. 85 т.1)
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог позивача в сумі 2000 грн., суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 316 грн. 75 коп. витрат на професійну правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених вимог (3000 грн. х 2000 грн. / 18 942,55 грн. (13 942,55 грн. заявлена майнова шкода, яка складається із 13 378,55 грн. вартості матеріального збитку від ДТП та 564 грн. вартості ремонтних робіт + 5000 грн. заявлена моральна шкода)).
Крім того, позивачем були понесені витрати щодо оцінки матеріального збитку в сумі 650 грн. (а.с.21 т.1), які відповідають критеріям витрат, пов'язаних із розглядом справи відповідно до п.4 ч.3 ст. 133 ЦПК України і їх відшкодування повинно бути здійснено пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що відповідає п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, тобто в сумі 68,63 грн.( 650 грн. х 2000 грн. / 18942, 55 грн.).
Витрати позивача на діагностику в сумі 564 грн. (а.с. 23 т.1) не підлягають розподілу та стягненню з відповідача як витрати, пов'язані із розглядом справи відповідно до розміру задоволених позовних вимог, оскільки не відповідають критеріям витрат, пов'язаних із розглядом справи відповідно до п.4 ч.3 ст. 133 ЦПК України. Згідно квитанції від 16.12.2016 року вказані витрати понесено позивачем за проведення ремонтних робіт, а тому вони відносяться до майнової шкоди.
Таким чином, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, 281 грн. 92 грн. судового збору, 316 грн. 75 коп. витрат на професійну правничу допомогу та 68 грн. 63 коп. вартості проведення оцінки матеріального збитку.
Відповідно до рахунку №2290 від 24.09.2018 року (а.с.176 т.1), наданого Полтавським відділенням Харківського НД ІСЕ ім. заслуженого професора М.С. Бокаріуса, вартість проведення автотехнічної експертизи становить 5720 грн. Даний рахунок за проведення експертизи від 31.01.2019 року №1556 було сплачено відповідачем по справі ОСОБА_3 , що підтверджується квитанцією № 5Р7094 від 04.10.2018 року (а.с.238 т.1). Згідно п.3 ч.2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з позивача на користь відповідача пропорційно до розміру позовних вимог, в задоволенні яких позивачу відмовлено на суму 16 942,55 грн. (13 942,55 грн. заявлена майнова шкода + 3000 грн. відмовленої моральної шкоди) витрати, пов'язані із проведенням експертизи в розмірі 5116 грн. 07 коп. (5720 грн. х 16942,55 грн. /18 942,55 грн. (загальний розмір заявлених позовних вимог)).
При цьому суд враховує відповідно до п.1 ч.3 ст. 141 ЦПК України, що вказані витрати на проведенням експертизи пов'язані із розглядом справи, обгрунтованість висновком експертизи обставин на які посилався відповідач та у зв'язку з якими було призначено дану експертизу за клопотанням відповідача, вирішувалася судом вже за наслідками її проведення. А тому висновок експертизи про те, що визначити експертним шляхом технічну можливість уникнути пригоди для водіїв автомобіля Hyundai Accent д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 та автомобіля Hyundai Accent д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_5 та встановити причинний зв'язок між їх діями та подією ДТП неможливо, не є підставою для не проведення розподілу понесених відповідачем витрат на проведення даної експертизи.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 ) до ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_5 ), треті особи : ПРАТ СТ «Іллічівське» (адреса місця знаходження: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 38 «Б», код ЄДРПОУ 25186738), ТОВ «Фінанс-Лайн» (адреса місця знаходження: 36000, м. Полтава, вул.1100-річчя Полтави, 14-А/22, код ЄДРПОУ 38021781), ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_6 ) про відшкодування майнової та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 2000 грн.
В задоволення іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 281 грн. 92 коп., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 316 грн. 75 коп., вартість проведення оцінки матеріального збитку в розмірі 68 грн. 63 коп., а всього судові витрати в розмірі 667 грн. 30 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати, пов'язані із проведенням експертизи в розмірі 5116 грн. 07 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до пп.15.5 п.15 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного рішення 08.05.2019 року.
Суддя Ю.А. Іващенко