Ухвала
08 травня 2019 року
місто Київ
справа № 638/14694/18
провадження № 61-8419ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 02 квітня 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про оскарження дій відповідача,
ОСОБА_1. 20 квітня 2019 року із застосуванням засобів поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на зазначене судове рішення.
Касаційну скаргу подано без додержання вимог процесуального закону, чинного на момент звернення зі скаргою.
І. Відповідно до частини першої статті 9 ЦПК України цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою.
Частиною першою статті 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.
У рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року
(справа № 10-рп/99) зазначено, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п'ята статті 10 Конституції України).
Відповідно до частини четвертої статті 9 ЦПК України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.
З огляду на зазначене, касаційна скарга повинна бути викладена державною (українською) мовою.
ІІ. Також, касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду, оскільки заявником у порушення вимог пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України не зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
ІІІ. Крім того, заявником у порушення вимог пункту 1 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі невірно зазначено найменування суду, до якого подано касаційну скаргу.
Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду від 30 листопада 2017 року № 2 початком роботи Верховного Суду визначено 15 грудня 2017 року.
Відповідно до частини першої статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
За правилами, встановленими частиною першою статті 391 ЦПК України, касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Втім, заявником у порушення зазначених правил 20 квітня 2019 року адресовано цю касаційну скаргу до Верховного Суду України.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 02 квітня 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про оскарження дій відповідача залишити без руху.
Надати для усунення зазначених недоліків строк до 10 червня 2019 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. О. Погрібний