Ухвала
08 травня 2019 року
місто Київ
справа № 720/459/18
провадження № 61-8317ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. розглянувкасаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 19 грудня 2018 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 19 березня 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та пені з несплати аліментів на утримання дитини,
ОСОБА_2 у березні 2018 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 1 500, 00 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати аліментів у розмірі 24 543, 00 грн, пеню за період з вересня 2014 року до грудня 2017 року у розмірі 218 356, 35 грн та витрати на правову допомогу.
Рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької області від 19 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Чернівецького апеляційного суду від 19 березня 2019 року, позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто аліменти з ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі у розмірі 1 200, 00 грн на місяць, починаючи з 27 березня 2018 року, але не менш як 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття. Допущено негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошевій сумі, підлягає індексації відповідно до закону. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за аліментами в сумі 24 542, 00 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за аліментами в межах 100 відсотків заборгованості за аліментами в розмірі 24 542, 00 грн.
ОСОБА_1 у квітні 2019 року із застосуванням засобів поштового зв'язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій, просить скасувати зазначені судові рішення в частині визначення пені по заборгованості за аліментами, ухвалити нове рішення, яким стягнути з відповідача на її користь пеню в сумі 218 356, 35 грн.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд зробив висновок про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження, оскільки скаргу подано на судові рішення, ухвалені у малозначній справі, які не підлягають касаційному оскарженню.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини дев'ятої наведеної статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» установлено у 2019 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 01 січня 2019 року - 1 921, 00 грн.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 274 ЦПК України ця справа за зазначеним спором не відноситься до тієї категорії справ, що не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.
Предметом спору в цій справі за первісним позовом є вимога стягнення аліментів у розмірі 1 500, 00 грн щомісячно, а за зустрічним позовом - стягнення заборгованості зі сплати аліментів у розмірі 24 543, 00 грн, пені у розмірі 218 356, 35 грн. Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 274 ЦПК України ця справа за визначеним спором не відноситься до категорії справ, що не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.
Зазначена справа не становить значної складності для вирішення судами та не належить до винятків із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
У касаційній скарзі не містяться посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.
Верховним Судом також перевірено, чи мають місце обставини, передбачені у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, та з'ясовано, що зазначені обставини відсутні.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справі: «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року, заява № 26737/95).
З урахуванням наведеного, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Верховний Суд наголошує на тому, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність підстав чи відсутність таких підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини шостої статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд
У відкритті касаційного провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та пені з несплати аліментів на утримання дитини за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 19 грудня 2018 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 19 березня 2019 року відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя С. О. Погрібний