справа № 208/6892/18
№ провадження 2-др/208/9/19
Іменем України
07 травня 2019 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого, судді Нельге Д.В.
за участю секретаря Каграманян Е.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку, передбаченому ч.2 ст.247 ЦПК України, матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «Про розірвання шлюбу», -
В провадженні Заводського районного суду м. Дніпродзержинська знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «Про розірвання шлюбу».
05.02.2019 року вищевказаний позов задоволено, а саме розірвано шлюб, зареєстрований між сторонами, та, водночас, вирішено питання щодо розподілу судових витрат, зокрема судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду.
14.03.2019р. до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 , у якій остання просить суд ухвалити додаткове рішення, посилаючись на те, що, при ухваленні вищевказаного рішення суд не вирішив питання щодо розподілу судових витрат, понесених позивачем у зв'язку із наданням позивачу професійної правничої допомоги у розмірі 600,00 грн.
Згідно ч.3, 4 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
В судове засідання сторони не з'явились, про час і місце судового засідання були повідомлені у встановленому ЦПК України порядку; причини неявки суду не повідомили.
Згідно п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Вивчивши заяву позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч.1 ст.137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно ч.3 ст.137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Отже, склад та розмір витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст.78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.4 ст.12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Як встановлено судом, на підтвердження витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, позивачем суду надано: Договір №41 від 09.10.2018р. про надання юридичних послуг; Акт приймання виконаних робіт за договором №41 від 09.10.2018р. про надання юридичних послуг.
При цьому, на підтвердження витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката у розмірі 600,00 грн., матеріали справи не містять: квитанції до прибуткового касового ордера, або платіжного доручення з відміткою банку, або інший банківський документ, касові чеки.
Таким чином, встановивши в ході розгляду справи відсутність в матеріалах справи належного та допустимого доказу, що підтверджує факт понесення позивачем витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката у розмірі 600,00 грн., суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача на користь позивача понесених останнім витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката у розмірі 600,00 грн.
На підставі викладеного, суд, керуючись ст.ст.83, 137, 141, 270 ЦПК України, -
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «Про розірвання шлюбу» в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката у розмірі 600,00 грн.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Нельга Д. В.