Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 280/767/19
Провадження № 1-кс/280/643/19
Іменем України
09 травня 2019 року м.Коростишів
Слідчий суддя Коростишівського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора Коростишівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , слідчого СВ - ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши клопотання слідчого СВ Коростишівського ВП ГУНП у Житомирській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Стрижівка, Коростишівського району, Житомирської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, депутатом та інвалідом не являється, утриманців не має, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,-
Слідчий СВ Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 звернувсь до слідчого судді Коростишівського районного суду з клопотанням, погодженим з прокурором Коростишівської місцевої прокуратури, про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в обґрунтуванні якого зазначив наступне.
06.05.2019, близько 22 год. ОСОБА_7 та ОСОБА_6 маючи майнові претензії до ОСОБА_8 у вигляді повернення планшета ОСОБА_7 прийшли до місця проживання ОСОБА_8 за адресою АДРЕСА_2 .
Перебуваючи в середині будинку, між ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 виник конфлікт через відсутність планшета. Під час даного конфлікту, на грунті виниклих неприязних відносин у ОСОБА_7 та ОСОБА_6 виник прямий злочинний умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 .
Реалізовуючи свій злочинний умисел направлений на умисне спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_7 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення потерпілому тілесних ушкоджень, наніс удар правою рукою в обличчя ОСОБА_8 від чого останній не втримавшись на ногах впав на підлогу. ОСОБА_7 продовжуючи свої протиправні дії направлені на спричинення тілесних ушкоджень, наніс чотири удару правою ногою в область живота ОСОБА_8 , який лежав на підлозі.
У свою чергу ОСОБА_6 діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення потерпілому тілесних ушкоджень, підійшов до лежачого на підлозі ОСОБА_8 і також наніс чотири удару правою ногою в область живота останнього.
В результаті умисних дій ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , ОСОБА_8 спричинено тілесні ушкодження у вигляді - закритої тупої травми живота, що спричинило смерть потерпілого.
Своїми умисними діями, які виразилися в спричиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, вчинене групою осіб, що спричинило смерть потерпілого, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України.
За даним фактом відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019060190000260 від 07.05.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
08.05.2019, ОСОБА_6 за наявності достатніх доказів повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України по кримінальному провадженню № 12019060190000260.
В обґрунтування даного клопотання, на підтвердження існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий зазначив, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відносяться до категорії тяжких, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, офіційно не працевлаштований, свою причетність до умисного нанесення ударів ногами по тілу потерпілого заперечує, раніше притягавсь до кримінальної відповідальності, в силу ст. 89 КК України є несудимим, а тому може переховуватись від органів досудового розслідування з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Підозрюваний ОСОБА_6 на шлях виправлення та перевиховання не став, може продовжувати вчинення корисливих злочинів пов'язаних з викраденням чужого майна чи будь-яких інших кримінальних правопорушень, знищити сховати будь-які речі, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та незаконно впливати на свідків.
З метою запобігання переліченим ризикам та з метою забезпечення швидкого та неупередженого досудового розслідування, забезпечення розумних строків передбачених ст. 28 КПК України, встановленню об'єктивної істини по справі, дотримання основоположного принципу невідворотності кримінального покарання, об'єктивного та безперешкодного розгляду провадження , просили обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Слідчий та прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання в повному обсязі та просив його задовольнити.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_6 щодо поданого клопотання заперечив, а також заперечив свою причетність до інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні щодо поданого клопотання заперечила, посилаючись на те, що клопотання є безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню, підозрюваний не має на меті переховуватись від суду, знищити, сховати будь-які речі, незаконно впливати на свідків, має постійне місце проживання, офіційно працевлаштований, характеризується позитивно, а тому просила застосувати до підозрюваного запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі - домашній арешт.
Заслухавши пояснення слідчого, підозрюваного, доводи захисника, думку прокурора, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу, суд враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до частини 1 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України.
Згідно ст. 178 Кримінального процесуального кодексу України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Вивчивши матеріали клопотання слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно ОСОБА_6 підлягає до задоволення з наступних підстав.
Так, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше притягався до кримінальної відповідальності, в січні 2019 року звільнений від відбуття покарання по закінченню іспитового строку, неодружений, даних про офіційне працевлаштування слідчому судді не надано, не має стійких соціальних зв'язків, за місцем проживання характеризується посередньо, утриманців не має, підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, яке відносяться до категорії тяжких, а тому є ризики того, що підозрюваний переховуватиметься від органів досудового розслідування з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення ним кримінального правопорушення та відповідно кримінального покарання, може впливати на свідків, а тому, відповідно, застосування більш м'якого запобіжного заходу неможливо.
Надані стороною обвинувачення докази доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, а також існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, на які вказує прокурор та слідчий, а тому застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, є доцільним для запобігання вищевказаним ризикам.
За змістом ч.1 ст.197 Кримінального процесуального кодексу України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Питання щодо доведеності вини ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та правильності кваліфікації його дій слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувалось, оскільки такі питання підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст.176, 177, 181, 194, 197 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів, і закінчується 03 липня 2019 року (включно).
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особа, яка перебуває під вартою протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1