Справа № 420/2787/19
08 травня 2019 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Глуханчук О.В.,
розглянувши матеріали:
за позовною заявою Житлово-будівельного кооперативу «Ленінський-23» (вул. Паустовського, 25, м. Одеса, 65111)
до Головного управління Держпраці в Одеській області (просп. Шевченка, 2, м. Одеса, 65044)
про визнання протиправними та скасування рішень
03 травня 2019 року до суду надійшов адміністративний позов Житлово-будівельного кооперативу «Ленінський-23» до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення щодо розгляду справи про накладання штрафу №247 від 04 травня 2018 року та постанови про накладення штрафу №298 від 17 травня 2017 року.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Проте, на виконання вимог ч. 1 ст. 161 КАС України позивачем не надано усіх копій доданих до позовної заяви документів для відповідача, а саме: акту перевірки від 28.04.2017 року, припису від 28.04.2017 року, рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №247 від 04.05.2017 року, постанови про накладення штрафу №298 від 17.05.2017 року, звернень та відповідей Головного управління Держпраці в Одеській області від 27.04.2017 року, 07.02.2018 року, 01.10.2018 року.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач оскаржує до суду рішення Головного управління Держпраці в Одеській області щодо розгляду справи про накладання штрафу №247 від 04 травня 2018 року та постанову про накладення штрафу №298 від 17 травня 2017 року.
З даним адміністративним позовом позивач звернувся до суду, шляхом надіслання позову службою кур'єрської доставки 26 квітня 2019 року, тобто з пропуском встановленого частиною другою статті 122 КАС України строку звернення до суду.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Разом з позовною заявою представник позивача надав клопотання про поновлення строку звернення до суду, у якому зазначено, що позивачем з поважних причин порушено строки звернення до суду, визначені ч. 2 ст. 122 КАС України. Відповідно до вказаного клопотання, поважність причин пропуску строку звернення до суду позивач обґрунтовує наступним. 29 березня 2017 року голова ревізійної комісії ЖКБ «Ленінський-23» ОСОБА_1 письмово звернулась до відповідача з приводу можливих порушень законодавства про працю та оплату праці. 27 квітня 2017 року голова ревізійної комісії житлово-будівельного кооперативу «Ленінський-23» отримала відповідь від 27.04.2017 року, у якій відповідач повідомив, що в ході дослідження бухгалтерських та кадрових документів, факт неналежного оформлення трудових відносин з найманими працівниками не знайшов документального підтвердження. Через це підстав для отримання будь-яких інших документів від відповідача та хвилювання у позивача не виникало.
15 січня 2018 року постановою старшого державного виконавця Першого Суворовського відділу ДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області арештовано рахунок ЖБК з якого сплачується заробітна плата. Саме з цього часу члени ЖБК стали з'ясовувати всі обставини за якими був накладений арешт на заробітну плату робітників кооперативу. 02 лютого 2018 року та 20 вересня 2018 року члени ревізійної комісії ЖБК надіслали письмові вимоги до відповідача про ознайомлення їх з результатами перевірки, яка проводилася на ЖБК, а також отримання копій усіх документів з цього приводу.
У лютому 2018 року, після арешту рахунку позивача, звільнився Голова правління ЖБК. В березні 2018 року призначено нового керівника ЖБК, однак остання через декілька місяців оформила декретну відпустку.
З огляду на те, що в штатному розкладі ЖБК та серед його членів відсутні фахівці в галузі права, члени правління звернулися за наданням професійної юридичної допомоги. 12.10.2018 року представником позивача було надіслано заяву до відповідача про ознайомлення з результатами перевірки та отримання копій документів. 14.11.2018 року представник позивача отримав від відповідача копію акту перевірки від 28.04.2017 року № 15-01-005/0424, копію припису № 15-01-005/0424-0264 від 28.04.2017 року, копію рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу № 247 від 04.05.2017 року та копію постанови № 298 від 17.05.2017 року.
На підставі викладеного, поважними причинами пропуску строку звернення до суду позивач вважає: протиправні дії колишнього Голови правління ЖБК, який приховував від членів кооперативу повну та достовірну інформацію про перевірку та не звернувся до суду для захисту прав кооперативу; сумлінну необізнаність членів кооперативу та членів ревізійної комісії ЖБК про порушення прав ЖБК; безрезультатні активні спроби членів ЖБК упродовж 2018 року отримати від відповідача повну та достовірну інформацію про результати розгляду звернення голови ревізійної комісії від 29 березня 2017 року та про підстави арешту їх заробітної плати; декретна відпустка нового Голови правління ЖБК, оскільки ніхто, крім голови правління або уповноваженої ним особи не може подати позовну заяву до суду; відсутність у штаті ЖБК посади юриста.
Вирішуючи питання щодо достатності вказаних підстав для визнання причин пропуску позивачем строку звернення до суду поважними, суд зазначає наступне.
Позивач вказує, що про наявність постанови про накладення штрафу від 17 травня 2017 року він дізнався наприкінці січня 2018 року з постанови про накладення арешту на кошти боржника від 15.01.2018 року.
Отже, посилання позивача на необізнаність членів кооперативу та членів ревізійної комісії ЖБК про порушення прав ЖБК не відповідають дійсності. Позивач дізнався про порушення своїх прав не пізніше січня 2018 року з постанови про накладення арешту на кошти боржника від 15.01.2018 року.
Щодо посилання позивача на протиправні дії колишнього Голови правління ЖБК та відпустку наступного Голови правління ЖБК, яким належать виключні повноваження на звернення до суду для захисту прав кооперативу.
Відповідно до п. 11.14 Статуту ЖКБ «Ленінський-23», голова правління забезпечує виконання рішень загальних зборів членів ЖБК і рішень правління, діє без доручення від імені ЖБК, тощо.
Водночас, в п. 11.15 Статуту зазначено, що правління зі свого складу обирає заступника голови ЖБК. При відсутності голови правління, його обов'язки виконує заступник. Крім того, відповідно до п. 11.16 Статуту, правління кооперативу може наймати виконавчого директора для оперативного керування діяльністю ЖБК.
Таким чином, доводи позивача про те, що ніхто окрім голови правління ЖБК не міг звернутись до суду за захистом прав ЖБК спростовуються його ж статутними документами.
Крім того, неможливість звернення до суду за відсутності голови правління фактично є недоліками в організації роботи кооперативу, які не можуть бути визнані такими обставинами, що є об'єктивно непереборними, істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, як і відсутність у штатному розписі підприємства юриста.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, зазначених позивачем в клопотанні про поновлення строку звернення до суду, оскільки наведені обставини не свідчать про об'єктивну неможливість звернення до суду позивача, який є юридичною особою, у встановлений законом строк.
Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, для усунення недоліків позовної заяви позивач може навести інші підстави для поновлення строку звернення до суду, з обґрунтуванням таких підстав та наданням доказів на їх підтвердження.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч. 2 ст. 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, суд вважає, що адміністративний позов підлягає залишенню без руху та роз'яснює позивачу, що виявлені недоліки мають бути усунені шляхом звернення до суду з заявою, в якій наведено інші підстави для поновлення строку звернення до суду, а також надання усіх копій доданих до позовної заяви документів для відповідача.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 169, 248, 256, 293 КАС України,
Адміністративний позов Житлово-будівельного кооперативу «Ленінський-23» до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень - залишити без руху.
Надати позивачу для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу з усіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О.В. Глуханчук