Справа № 560/3950/18
Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П.
Суддя-доповідач: Франовська К.С.
08 травня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Франовської К.С.
суддів: Шидловського В.Б. Кузьменко Л.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 січня 2019 року (час ухвалення рішення та дата складання повного тексту рішення суду першої інстанції - не зазначено, місце ухвалення рішення - м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови,
В листопаді 2018 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом про визнання протиправним та скасування акту інспекційного відвідування юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю головного спеціаліста - інспектора праці відділу з питань праці та соціально - трудових відносин Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради та головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно - правових актів Управління Держпраці у Хмельницькій області №ОМС-ХМ2931/1094/АВ від 17 жовтня 2018 року відносно фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 та просила визнати протиправною і скасувати прийняту відносно неї постанову начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради про накладення штрафу від 29 жовтня 2018 року №ОМС-ХМ2931/1094/АВ/П-ФС .
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.11.2018 року відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.01.2019 року закрито провадження в частині визнання противним та скасування акту інспекційного відвідування юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю головного спеціаліста - інспектора праці відділу з питань праці та соціально - трудових відносин Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради та головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно - правових актів Управління Держпраці у Хмельницькій області №ОМС-ХМ2931/1094/АВ від 17 жовтня 2018 року відносно фізичної особи - підприємця ОСОБА_2.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 січня 2019 року в задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням, позивач його оскаржила, покликаючись на те, що вказане рішення є незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити в задоволенні адміністративного позову.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що відповідач діяв поза межами Закону № 877-V щодо підстав проведення перевірки, типу перевірки (планова чи позапланова), порядку проведення таких перевірок та в результаті, прийняв протиправне рішення.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує проти доводів апеляційної скарги, вважає їх безпідставними та неаргументованими, оскільки посадові особи під час проведення інспекційного відвідування та винесення постанови про накладення штрафу від 29.10.2018 року № МС-ХМ2931/АВ/П-ФС діяли правомірно та в межах норм чинного законодавства України.
Заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_2 здійснює підприємницьку діяльність в магазині "Екзотик 2", що знаходиться за адресою: вул. Миру 19/2 м. Старокостянтинів.
Управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради у період 16-17 жовтня 2018 року було проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_2
Підставою для проведення інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_2 став лист Головного управління Пенсійного фонду у Хмельницькій області від 11.07.2018 №21611/07.
Під час проведення інспекційного відвідування уповноваженими працівниками встановлено, що у магазині "Екзотик 2" 16.10.2018 року (на момент перевірки) працювала ОСОБА_3.
За результатами інспекційного відвідування посадовими особами складено акт №ОМС-ХМ2931/1094/АВ від 17.10.2018 року та припис.
Відповідно до опису виявлених порушень акта інспекційного відвідування позивачем допущено порушення:ч.3 ст. 24 КзпП, ч. 1 ст. 21 КзпП, ч. 1 ст. 24 КзпП, постанови КМУ від 17.06.2015 №413 "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" .
Акт інспекційного відвідування підписано позивачем та отримано один його примірник 17.10.2018 року.
На підставі акту інспекційного відвідування, посадовою особою відповідача винесено припис про усунення виявлених порушень №ОМС-ХМ2931/1094/АВ від 17.10.2018 року яким встановлено термін для усунення порушень до 17.11.2018 року.
Начальником управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради розглянуто справу про накладення штрафу на підставі акта інспекційного відвідування від 17.10.2018 №ОМС-ХМ2931/1094/АВ щодо порушень ФОП ОСОБА_2 ч.3 ст. 24 КзпП, ч. 1 ст. 21 КзпП, ч. 1 ст. 24 КзпП, постанови КМУ від 17.06.2015 №413 "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" та винесено постанову про накладення штрафу від 29.10.2018 №ОМС - ХM2931/1094/АВ/П-ФС та накладено штраф у розміру 111690 грн, один примірник постанови ОСОБА_2 отримала 29.10.2018.
Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача та прийняття постанови № ОМС-ХМ2931/1094/АВ/П-ФС про накладення штрафу у сумі 111690,00 грн., звернулась до суду за захистом порушеного права.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з правомірності дій відповідача та вважав, що в ході судового розгляду справи знайшов підтвердження факт допущення позивачем ФОП ОСОБА_2 до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Отже, оскаржувана постанова прийнята відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.
Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП).
Частиною першою статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
У відповідності до статті 21 КЗпП України трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов»язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов»язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
Фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома роботодавця.
Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов»язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров»я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
При укладенні трудового договору громадянин зобов»язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров»я та інші документи.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов»язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.
Таким чином, у разі, якщо робота, виконувана особою на користь суб'єкта господарювання, збігається з видом його економічної діяльності або є роботою з обслуговування його діяльності, то робота такої особи повинна виконуватись на умовах трудового договору.
З матеріалів справи видно, що в ході інспекційного відвідування встановлено допуск ФОП ОСОБА_2 до роботи продавцем працівника ОСОБА_3 без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням, чим порушено вимоги ч. 3 ст. 24 КЗпП України.
Сторонами не заперечується, що станом на час проведення відповідачем інспекційного відвідування громадянка ОСОБА_3 в трудових відносинах з позивачем не перебувала, проте знаходилась в магазині під час інспекційного відвідування та дала посадовим особам пояснення.
Висновку про те, що ОСОБА_3 працює продавцем магазину відповідач дійшов на підставі пояснень ОСОБА_3(а.с.43).
Однак, матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження того, що ОСОБА_3 була допущена до роботи позивачем без укладення трудового договору.
Так, як встановив суд, в день інспекційного відвідування в магазині працювала продавець ОСОБА_4, яка підтвердила, що ОСОБА_3 покупців не обслуговувала, питання про її прийняття на роботу ще не було вирішено, договору про матерільну відповідальність з нею укладено не було.
Під час проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_2 не надано документів, які б підтверджували виконання нею вимог статті 29 КЗпП України про те, що до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний роз'яснити працівникові його права і обов'язки, проінформувати під розписку про умови праці, ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку, проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії і протипожежної охорони. Жодних застережень з цього питання акт не містить.
Важливим є той факт, що відповідачем у акті інспекційного відвідування вказано, що ОСОБА_3 працювала продавцем, і що до її обов'язків входить реалізація продовольчих товарів та обслуговування покупців. Між тим, у акті не вказано, яку саме роботу виконувала ОСОБА_3 в магазині позивача в момент інспекційного відвідування. Сам по собі факт перебування останньої в приміщенні, яке належить позивачу, за відсутності належних доказів виконання ним трудових обов'язків, не свідчить про виникнення трудових відносин між ними та не підтверджує фактичного допущення зазначеної особи до роботи.
Згідно із статтею 77 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 90 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Таким чином, оскільки факт допуску позивачем до роботи без укладення трудового договору з ОСОБА_3 відповідачем не доведено, висновки щодо порушень фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 законодавства про працю, суд апеляційної інстанції вважає такими, що побудовані на припущеннях та не підтверджені належними й допустимими доказами, а тому оскаржувана постанова про накладення штрафу не відповідає критеріям правомірності рішення суб'єкта владних повноважень в контексті ч.2 ст.2 КАС України.
Згідно ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Отже, з урахуванням наведеного , колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги є суттєвими і дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, через що оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням наведеного, враховуючи те, що суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та задовольнив позов , ОСОБА_2 слід повернути за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради 3759, 90 гривень сплаченого судового збору.
Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити. .
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 січня 2019 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити .
Визнати протиправною та скасувати постанову начальника управління соціального захисту населення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради ОСОБА_5 від 29.10.2018 року №ОМС-ХМ2931/1094/АВ/П-ФС про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 на підставі абзацу 8 ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України штрафу в розмірі 111690.00 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради (код ЄДРПОУ 25961769) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору в сумі 3759, 90 (три тисячі сімсот п'ятдесят девять) грн 90 копійок).
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Постанова суду складена в повному обсязі 08 травня 2019 року.
Головуючий Франовська К.С.
Судді Шидловський В.Б. Кузьменко Л.В.