79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"23" квітня 2019 р. Справа №909/915/17
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого - судді Кравчук Н.М.
суддів Кордюк Г.Т.
Хабіб М.І.
при секретарі судового засідання: Кобзар О.В.
розглянувши апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства страхової компанії "Галицька" за вих. №396 від 20.03.2018 (вх. № ЗАГС 01-05/322/18 від 17.10.2018)
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.02.2018 (повний текст рішення складено 05.03.2018, суддя М.А. Шіляк)
у справі № 909/915/17
за позовом: приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (надалі ПрАТ "СК "АХА Страхування"), м. Київ
до відповідача: приватного акціонерного товариства страхової компанії "Галицька" (надалі ПрАТ "СК "Галицька"), м. Івано-Франківськ
про стягнення страхового відшкодування в сумі 100 000,00 грн
за участю учасників справи:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Кецко В.Я. - адвокат (свідоцтво № 014 від 31.10.2013, довіреність № 268/2019 від 15.04.2019); Смолінський А.В. - голова правління
Відповідно до п.9 ч.1 Розділу ХІ Перехідних положень ГПК України в редакції від 15.12.2017, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
25.09.2017 ПрАТ "СК "АХА Страхування" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ПрАТ "СК "Галицька" про стягнення страхового відшкодування в розмірі 100 000,00 грн.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 27.02.2018 у справі № 909/915/17 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ПрАТ "СК "Галицька" на користь ПрАТ "СК "АХА Страхування" страхового відшкодування в розмірі 100 000,00 грн та 1 600,00 грн судового збору.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджується виконання ПрАТ "СК "АХА Страхування" умов договору страхування, а саме виплати страхового відшкодування страхувальнику - Представництво ОСОБА_4 у сумі 113 190,55 грн, у зв'язку із настанням страхового випадку. Застосовуючи ст.993 ЦК України, яка кореспондується з положеннями ст.27 Закону України "Про страхування", місцевий суд зробив висновок, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Отже, у ПрАТ "СК "АХА Страхування", як у страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування, в межах виплаченої суми виникло право зворотної вимоги до відповідача - ПрАТ «СК «Галицька», як до особи, відповідальної за заподіяну винуватцем ДТП шкоду, в межах ліміту відповідальності, визначеного Полісом.
Не погоджуючись з даним рішенням, ПрАТ "СК "Галицька" подало апеляційну скаргу, в якій вказує, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано надані ним докази та аргументи, а відтак, винесено незаконне рішення, просить його змінити та прийняти нове рішення, яким стягнути шкоду в розмірі 7 885,90 грн. Зокрема, скаржник звертає увагу на те, що в даному випадку ДТП сталася за участю 11 автомобілів, в тому числі автомобіля Kіа Ceed (д.р.н. НОМЕР_1), яким керував водій ОСОБА_5 та автомобіля Honda Accord (д.р.н. НОМЕР_2), яким керував водій ОСОБА_6 (власник автомобіля Представництво ОСОБА_4). Згідно інформації Національної поліції України у вказаній ДТП було визнано винними вісьмох учасників даної пригоди, в тому числі ОСОБА_6 та ОСОБА_5, що також підтверджується постановами Печерського районного суду міста Києва, в яких встановлено факт порушення Правил дорожнього руху, а саме не дотримання безпечної дистанції, чим допустили зіткнення з відповідними автомобілями. Таким чином, апелянт стверджує, що в момент зіткнення вказаних автомобілів передня частина автомобіля Honda Accord (д.р.н. НОМЕР_2) вже була пошкоджена з вини самого страхувальника ОСОБА_6, який передньою частиною свого автомобіля вчинив зіткнення в задню частину автомобіля Volkswagen Jetta, який їхав попереду нього, і лише після цього зіткнення автомобіль KIA Ceed, який рухався позаду автомобіля Ноnda Accord здійснив зіткнення в задню частину автомобіля Ноnda Accord. В свою чергу, при розгляді даної справи, судом першої інстанції не дано правової оцінки вказаним фактам, не досліджено послідовність виникнення пошкоджень автомобіля Honda Accord (д.р.н. НОМЕР_2) в момент зіткнення з автомобілем Kіа Ceed (д.р.н. НОМЕР_1), не задоволено клопотання відповідача про призначення експертизи щодо визначення реального розміру заподіяної шкоди, що призвело до неправомірного висновку суду про стягнення повної вартості ремонту спірного автомобіля.
На підтвердження своїх доводів скаржник долучив до матеріалів справи постанову Печерського районного суду міста Києва від 27.12.2016 по справі № 757/57442/16-п (зареєстроване в канцелярії суду за вх№ 01-04/1025/18 від 29.11.2018).
21.06.2018 ПрАТ "СК "Галицька" подало суду клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи, на вирішення якої поставити наступне питання: «Яка вартість відновлювального ремонту автомобіля Ноnda Accord, д.н.з. НОМЕР_2 з врахуванням пошкоджень задньої частини автомобіля, що зафіксовані, відображені та підтверджені в фотографіях (фото таблиці) станом на дату проведення експертизи?», (зареєстроване в канцелярії суду за вх№ 01-05/1871/18).
Для з'ясування дійсних обставин справи, ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 17.01.2019 вказане клопотання було задоволено.
За результатами проведеної судової автотоварознавчої експертизи 20.03.2019 надано висновок експерта № СЕ-19/109/26-17АВ/19 (зареєстрований в канцелярії суду за вх№01-04/1883/19 від 22.03.2019), згідно якого вартість відновлювального ремонту автомобіля Honda Accord (д.р.н. НОМЕР_2) з врахуванням пошкоджень задньої частини становить 16 960,71 грн.
Представники скаржника в судовому засідання доводи апеляційної скарги підтримали повністю, просять суд задовольнити апеляційну скаргу з врахуванням реального розміру шкоди визначеного судовим експертом.
Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.
Вивчивши апеляційну скаргу, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, заслухавши учасника справи, Західний апеляційний господарський суд встановив наступне.
08.12.2015 між ПрАТ "СК "АХА Страхування" та Представництво ОСОБА_4 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту за № 11213ак5юб, відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб Honda Accord (д.р.н. НОМЕР_2) (а.с. 36-45 том І).
Як зазначає позивач, 10.11.2016 о 07:45 в м. Київ, Дарницький міст сталася дорожньо-транспортна пригода за участю: автомобіля Honda Accord (д.р.н. НОМЕР_2), яким керував водій ОСОБА_6 (власник автомобіля Представництво ОСОБА_4) та автомобіля Kіа Ceed (д.р.н. НОМЕР_1), яким керував водій ОСОБА_5, внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Honda Accord (д.р.н. НОМЕР_2).
Постановою Печерського районного суду міста Києва від 30.01.2017 ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн (а.с. 14 том І).
Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування, страхового акту №АХА2177734 від 21.11.2016, умов договору страхування № 11213ак5юб від 08.12.2015 та рахунку № 2098 від 16.11.2016 розмір страхового відшкодування склав 113 190,55 грн, яке ПрАТ "СК "АХА Страхування" було сплачено за відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу, що підтверджується платіжним дорученням № 284251 від 22.11.2016 (а.с. 13, 15-21 том І).
На момент вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність винуватця дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 була застрахована на підставі діючого полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/8207658, укладеного з ПрАТ СК «Галицька», з визначенням ліміту відповідальності за шкоду майну в розмірі 100 000,00 грн. (а.с. 46 том І).
06.04.2017 позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу за вих. № СУ/003508/3 в розмірі 113 190,55 грн. До заяви було долучено копії документів, що передбачені статтею 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", яку останній отримав 10.04.2017 (а.с. 10-12 том І).
Проте, страхове відшкодування відповідачем в добровільному порядку не було здійснено, що стало підставою звернення до суду з даним позовом до суду.
В свою чергу, відповідач проти позову заперечує, стверджує, що позивачем не вірно визначено розмір шкоди, оскільки згідно даних про ДТП таке скоєне за участю 11 автомобілів, в тому числі автомобілів Honda Accord (д.р.н. НОМЕР_2) та KIA Ceed (д.р.н. НОМЕР_1). Відтак, відповідач вважає, що в даному випадку позивачу потрібно було здійснити розподіл розміру заподіяної шкоди відповідно до обставин та кількості учасників ДТП та визначити частки суми матеріальної шкоди за кожним учасником вказаної ДТП.
При винесенні постанови колегія суддів керувалася наступним.
Частиною 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" передбачено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Страховим випадком згідно з статтею 8 Закону України "Про страхування" є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Статтею 9 Закону України "Про страхування", зокрема, передбачено, що страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Згідно з ч.1 ст. 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Підставою виплати страхового відшкодування є страховий випадок, тобто ДТП, внаслідок якої відбулося пошкодження майна, із володінням та користуванням яким пов'язані майнові інтереси страхувальника, що є об'єктом майнового страхування за укладеним із страховиком договором.
ПрАТ «СК «АХА Страхування» було кваліфіковано вказану вище подію як страховим випадком і виплачено страхове відшкодування в розмірі 113 190,55 грн.
Вина особи, яка керувала автомобілем KIA Ceed (д.р.н. НОМЕР_1), встановлена у судовому порядку постановою Печерського районного суду міста Києва від 30.01.2017, яка набрала законної сили 22.03.2017.
Таким чином, судом першої інстанції встановлено, що винні дії відповідача знаходяться у прямому причинному зв'язку із завданою майновою шкодою, тому відповідач, як володілець джерела підвищеної небезпеки, зобов'язаний відшкодувати шкоду.
За ч. 1 ст. 228 ГК України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб в порядку регресу.
Згідно із ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відтак, до ПрАТ "СК "АХА Страхування" перейшло право вимоги на отримання від винної особи (ОСОБА_5) компенсації матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля Honda Accord (д.р.н. НОМЕР_2 - Представництво ОСОБА_4), внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 10.11.2016 в м. Київ, Дарницький міст.
Як зазначалося вище, цивільно-правова відповідальність винуватця дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5, була застрахована на підставі діючого полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у ПрАТ СК «Галицька».
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, ЦК України, Законом України "Про страхування", Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.
За змістом п. 2.1 ст. 2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.
За загальним правилом згідно з положеннями статті 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Однак спеціальні норми Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обмежують розмір шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема: межами ліміту відповідальності (пункт 22.1 статті 22); вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29); згідно з пунктом 12.1 статті 12 страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Отже, виконання обов'язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" покладено на страховика (винної особи), у межах, встановлених цим Законом, та договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Таким чином, відповідач є особою, відповідальною за спричинену у ДТП шкоду, та згідно з положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" він відповідає за вимогами позивача (ПрАТ "СК "АХА Страхування") як страховика, що виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів потерпілій особі в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності.
Доводи відповідача, про що страховий акт не можна рахувати оціненою шкода та те, що шкода повинна підтверджуватись звітом або висновком експерта про оцінку майна не можна визнати обґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 (далі - Методика) відновлювальний ремонт - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності колісних транспортних засобів чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів, а вартість відновлювального ремонту дорожнього транспортного засобу відповідно до п. 2.3 Методики - це грошові витрати, необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого колісних транспортних засобів.
Системне тлумачення наведених вище положень чинного законодавства дає підстави вважати, що в разі пошкодження транспортного засобу розмір шкоди, завданої транспортному засобу, що підлягає відшкодуванню страховиком, визначається виходячи з оцінки вартості витрат, які несе власник пошкодженого транспортного засобу при здійсненні його відновлювального ремонту.
Як встановлено судом, позивачем з урахуванням рахунку № 2098 від 16.11.2016, на підставі складеного ним страхового акту № АХА2177734 від 21.11.2016 було сплачено за відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу в сумі 113 190,55 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 284251 від 22.11.2016.
При цьому суд звертає увагу, що страхове відшкодування не обов'язково має визначатись з урахуванням оціненої шкоди, оскільки звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу, а реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику, є платіжний документ про здійснення такої виплати.
Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Отже, з положень статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" вбачається, що витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу, розраховуються у порядку, встановленому законодавством, з урахуванням зносу.
У той же час, виходячи з вимог ч. ч. 2, 3 ст. 22, ст. 1166 та ч. 2 ст. 1192 ЦК України, розмір реальних збитків не може бути меншим реальної вартості робіт виконаних або таких, які особа, яка зазнала збитків, мусить виконати з метою відновлення пошкодженої речі, що відповідає загальному правилу відшкодування збитків в повному обсязі.
Як вбачається з договору добровільного страхування транспортного засобу №11213ак5юб від 08.12.2015, акту страхування № АХА2177734 від 21.11.2016 та додатку до нього (розрахунку страхового відшкодування), ремонтної калькуляції №1.003.16.0 від 16.11.2016, згідно яких позивачем здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 113 190,55 грн за ремонт автомобіля Honda Accord (д.р.н. НОМЕР_2) не передбачено зняття коефіцієнта фізичного зносу деталей, про що також зазначає відповідач у відзиві.
Статтею 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Полісом страхування цивільно-правової відповідальності винної особи №АЕ/8207658 передбачено, що ліміт за шкоду майну становить 100 000,00 грн, а франшиза - 0,00 грн.
Враховуючи, що на момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність винної особи - ОСОБА_5, якому належить автомобіль KIA Ceed (д.р.н. НОМЕР_1), була застрахована у ПрАТ "СК "Галицька" згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/8207658, то відповідно відповідач є особою, відповідальною за спричинену у ДТП шкоду, та згідно з положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" відповідає за вимогами позивача як страховика, що виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів потерпілій особі в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності.
Проте, як зазначалося вище, в даному випадку вказана вище ДТП сталася за участю 11 автомобілів (а.с. 144-160 том І).
Частиною 1 ст. 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Водночас, вирішуючи спори, пов'язані з відшкодуванням шкоди, завданої взаємодією кількох джерел підвищеної небезпеки, наприклад, зіткненням транспортних засобів, слід виходити з того, що у цьому випадку шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто з урахуванням принципу вини (стаття 1188 ЦК України).
Отже, підставою виникнення зобов'язання із заподіяння шкоди є факт її завдання. Умовами відповідальності за завдану шкоду є протиправна поведінка особи, що завдала шкоду, наявність між нею та майновою шкодою безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку, а також вина зазначеної особи.
Господарський суд враховує, що встановлення вини особи у вчиненні такого адміністративного правопорушення, як порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів (стаття 124 КУпАП), має здійснюватися місцевим судом загальної юрисдикції, оскільки відповідно до статті 20 ГПК України розгляд таких справ не віднесено до підвідомчості господарських судів, й відповідно встановлення фактів дотримання учасником дорожнього руху на момент дорожньо-транспортної пригоди Правил дорожнього руху згідно з положеннями Кодексу України про адміністративні правопорушення перебуває поза межами компетенції господарського суду.
Тобто, саме суд загальної юрисдикції має оцінювати дії кожного з водіїв, які керували автомобілями у момент вчинення ДТП, на предмет їх відповідності Правилам дорожнього руху та знаходження у причинному зв'язку з виникненням ДТП.
Встановлення в межах цивільно-правового спору про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, обставин спричинення пошкодження майна потерпілої сторони, а також наявності в діях особи, яка завдала відповідної шкоди, вини (умислу чи необережності), може оцінюватись господарським судом на загальних підставах.
Як вбачається зі змісту постанови Печерського районного суду м. Києва у справі №757/57442/16-п від 27.12.2016 та постанови Печерського районного судку м. Києва у справі №757/5744/16-п від 30.01.2017, автомобіль Ноnda Accord (1) під керуванням ОСОБА_6 (застрахований у ПрАТ СК "АХА Страхування") передньою частиною свого автомобіля вчинив зіткнення в задню частину автомобіля Volkswagen Jetta (2), який їхав попереду нього, і лише після цього зіткнення автомобіль KIA Ceed (3) (застрахований в ПрАТ СК "Галицька"), який рухався позаду автомобіля Ноnda Accord здійснив зіткнення в задню частину автомобіля Ноnda Accord (а.с. 14 том І, а.с. 50 том ІІ).
Так, з врахуванням вищевикладених постанов суду, передня частина автомобіля Ноnda Accord пошкоджена з вини самого водія даного автомобіля ОСОБА_6, який не дотримався дистанції та вчинив зіткнення з автомобілем Volkswagen Jetta, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності, а задня частина автомобіля Ноnda Accord була пошкоджена внаслідок недотримання дистанції водієм автомобіля KIA Ceed ОСОБА_5, який рухався позаду автомобіля Ноnda Accord.
Частиною 1 ст. 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином колегія суддів погоджується із доводами скаржника проте, що в момент зіткнення автомобіля KIA Ceed (застрахований в ПрАТ СК «Галичина») з автомобілем Ноnda Accord (застрахований в ПрАТ АХА «Страхування»), останній вже отримав механічні пошкодження передньої частини внаслідок зіткнення з автомобілем Volkswagen Jetta (д.н.з. НОМЕР_3).
Відповідно до правил ст. 1188 ЦК України, не відшкодовується шкода, завдана володільцю лише з його вини. Тобто, в даному випадку майнова шкода завдана передній частині автомобіля Ноnda Accord не відшкодовується, оскільки така шкода спричинена самим водієм автомобіля Ноnda Accord ОСОБА_6
Натомість позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення страхового відшкодування, яке було сплачено ним за повний відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля, в т.ч. за передню частину автомобіля.
Як зазначалося вище, з метою з'ясування реального розміру відновлювального ремонту автомобіля Honda Accord (д.р.н. НОМЕР_2) з врахуванням пошкоджень задньої частини, було призначено судову експертизу. Згідно висновку експерта № СЕ-19/109/26-17АВ/19 від 20.03.2019 вартість відновлювального ремонту автомобіля Honda Accord (д.р.н. НОМЕР_2) з врахуванням пошкоджень задньої частини становить 16 960,71 грн.
Оскільки судом встановлено, що винні дії відповідача знаходяться у прямому причинному зв'язку із завданою майновою шкодою, тому відповідач, як володілець джерела підвищеної небезпеки, зобов'язаний відшкодувати шкоду, проте лише в частині відновлювального ремонту задньої частини пошкодженого транспортного засобу.
З огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд апеляційної інстанції вважає, що позовні вимоги в частині стягнення страхового відшкодування в розмірі 16 960,71 грн підлягають до задоволення. В решті вимог про стягнення 83 039,29 грн страхового відшкодування слід відмовити, як такі, що заявлені безпідставно.
Приписами ст. 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
Згідно зі ст. ст. 73,74,77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частиною 1 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безсторонньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга частковому задоволенню.
За змістом ст.129 ГПК України вбачається, що у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись, ст.ст. 269, 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу ПрАТ "СК "Галицька" задоволити частково.
2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.02.2018 у справі № 909/915/17 скасувати в частині задоволення позову на суму 83 039,29 грн. В цій частині прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. В решті рішення про стягнення з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Галицька» (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Василіянок,22, код 22186790) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вул. Іллінська,8, код 20474912) 16 960,71 грн залишити без змін.
3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Галицька» (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Василіянок,22, код 22186790) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вул. Іллінська,8, код 20474912) судового збору за подання позовної заяви в розмірі 271,36 грн.
4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вул. Іллінська,8, код 20474912) на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Галицька» (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Василіянок,22, код 22186790) судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 407,04 грн.
5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки передбаченні ст.288 ГПК України.
6. Справу повернути до Господарського суду Івано-Франківської області.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Головуючий суддя Н.М. Кравчук
судді Г.Т. Кордюк
М.І. Хабіб