з питання роз'яснення судового рішення
07 травня 2019 рокуЛьвів№ КДМ/74/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Святецького В.В.
суддів Гудима Л.Я., Пліша М.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові заяву Ужгородського районного відділу УМВС України в Закарпатській області про роз'яснення постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року у справі №807/3664/14 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ужгородського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області про стягнення компенсації за невикористану відпустку та виплату середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, -
26 листопада 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Ужгородського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області, яким просив зобов'язати відповідача виплатити йому: грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки; усі виплати, що належать йому на день звільнення із служби в органах внутрішніх справ; середній заробіток за весь час затримки повного розрахунку при звільненні з 24.09.2014 року, виходячи із середньоденного грошового забезпечення в розмірі 125,83 грн..
07 жовтня 2015 року Закарпатський окружний адміністративний суд ухвалив постанову, якою в задоволенні позову відмовив повністю.
Постановою від 05 вересня 2017 року Львівський апеляційний адміністративний суд постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2015 року у справі № 807/3664/14 скасував та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.
Зобов'язав Ужгородський районний відділ управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні основної щорічної відпустки у 2007, 2009 та 2011 роках.
Також суд зобов'язав Ужгородський районний відділ управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виплати належних йому при звільненні сум за період з 24 вересня 2014 року до 05 вересня 2017 року.
У задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.
Постановою від 30 січня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду касаційну скаргу Ужгородського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області залишив без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року - без змін.
18 грудня 2017 року до Львівського апеляційного адміністративного суду надійшла заява Ужгородського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області про роз'яснення постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року у справі № 807/3664/14.
У заяві відповідач зазначає, що резолютивна частині рішення суду не містить жодних чітко визначених кількості днів або сум для стягнення. В мотивувальній частині постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2017 року (арк.З) зазначено дослівно ,,Як встановив суд з довідок Ужгородського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області, за період з 01.09.2007 року до 31.12.2007 року ОСОБА_1 не використав 10 днів чергової відпустки, за 2009 рік - 17 днів, за 2011 рік - 5 діб, загальна кількість невикористаних днів відпустки складає 32 дні."
До матеріалів справи відповідачем - Ужгородським районним відділом УМВС України в Закарпатській області долучена довідка №38/11419 від 11.12.14 року щодо перебування колишнього працівника Ужгородського районного відділу УМВС України в Закарпатській області ОСОБА_1 у чергових та короткострокових відпустках в період з 2007 по 2014 роки. В розділі 2007 рік зазначена короткострокова відпустки 10 діб, з 25.10.2007 по 03.11.2007р. (наказ Ужгородського РВ УМВС від 27.10.2007 №101о/с), тобто жодним чином не можна дану інформацію трактувати, як 10 днів невикористаної відпустки. У пункті 2009 рік зазначено (не використано 16 діб).
Оскільки резолютивна частина рішення суду не містить чітко визначених сум та не визначено з якого саме середнього заробітку слід здійснити виплату суми компенсації за час затримки виплати при звільненні, стягувач та державний виконавець по різному здійснюють трактування цього поняття.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені в установленому порядку. Відтак, враховуючи приписи ст. 311 КАС України, розгляд апеляційної скарги здійснюється в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи та доводи заяви про роз'яснення судового рішення, колегія суддів вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частинами 1 та 2 ст. 254 КАС України визначено, що за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
В силу викладеного, приписами ст. 254 КАС України передбачена можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню, та стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Як зазначено в п. 19 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20 травня 2013 року ,,Про судове рішення в адміністративній справі", в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Колегія суддів зазначає, що підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тому процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Водночас, ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.
Колегія суддів звертає увагу на те, що за загальними нормами права, роз'яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється насамперед з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
Проаналізувавши зміст постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року колегія суддів приходить до висновку, що вона роз'яснення не потребує, оскільки є зрозумілою і не вимагає додаткового тлумачення, не містить у собі положень, які б суперечили або виключали одне одного.
Кількість днів невикористаної відпустки визначає спеціаліст по кадровій роботі відповідача у відповідності до вимог законодавства, нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України та відомчих нормативних актів, а середній заробіток також визначається відповідно до цих нормативно-правових актів.
Окремо, апеляційний суд звертає увагу, що механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, вказує на не можливість виконання судового рішення, або не врахування судом всіх обставини у справі при прийнятті судового рішення, внаслідок чого є не можливим чи утрудненим його виконання. У разі незгоди з судовим рішенням та викладеними у ньому обставинами особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане цим Кодексом.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про роз'яснення судового рішення.
Керуючись ст. 254, ст. 311, ст. 321, ст. 325, ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
В задоволенні заяви Ужгородського районного відділу УМВС України в Закарпатській області про роз'яснення постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року у справі № у справі №807/3664/14 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дати її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя В. В. Святецький
судді Л. Я. Гудим
М. А. Пліш