Справа № 711/8370/18 Суддя (судді) першої інстанції: П.Г. Паламар
08 травня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів Губської Л.В. та Епель О.В., секретар судового засідання Харитонова Х.Б., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Черкаської міської ради на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2019 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Черкаської міської ради про зобов'язання вчинити дії, -
04.10.2018р. до Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_2 до Черкаської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання скасувати рішення від 12.04.2018 № 2-3290 "Про відмову в передачі громадянину ОСОБА_2 земельної ділянки в оренду по вул. Героїв Дніпра біля будинку 65 (вільна земельна ділянка); зобов'язання прийняти рішення "Про затвердження проекту землеустрою" на користь ОСОБА_2 у зв'язку з виконанням всіх умов, визначених законодавством і прийняття такого рішення згідно ст. 123 Земельного кодексу України "Про затвердження проекту землеустрою" та безоплатної передачі земельної ділянки в оренду під металевий гараж площею 0.0021га біля будинку АДРЕСА_1 згідно ст. 121 Земельного кодексу, що не передбачає права Черкаської міської ради діяти на власний розсуд.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем протиправно відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, оскільки жодних правових підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою не існує, а земельна ділянка на яку він претендує знаходиться серед вже існуючих гаражів.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2019 р. позовні вимоги задоволено повністю.
Суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення від 12.04.2018 № 2-3290 Черкаська міська рада прийняла із порушенням норм Земельного Кодексу України, оскільки в рішенні не наведено мотиви відмови невідповідності проекту землеустрою вимогам законів.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2019 р., як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що згідно генерального плану м. Черкаси на земельній ділянці, де бажає розмістити гараж позивач, передбачені зелені насадження загального користування, тому ними правомірно було відмовлено у передачі громадянину ОСОБА_2 земельної ділянки для будівництва тимчасового гаражу.
Позивачем відзиву на апеляційну скаргу не подано.
Відповідно до ст.311 КАС України, апеляційну скаргу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 є інвалідом II групи з ураженням опорно-рухового апарату, захворювання якого пов'язано з виконанням військового обов'язку по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК №1 серії 10ААВ № 854788 (а.с.21) та посвідченням серії НОМЕР_3 (а.с.22)
Позивач ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований з 30.07.2013 за адресою: 18021, АДРЕСА_1, що підтверджено паспортом громадянина України серії НОМЕР_4. (а.с.19-20)
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5, ОСОБА_2 є власником автомобіля Renault Daster, реєстраційний номер НОМЕР_1. (а.с.20а)
12.02.2018 позивач звернувся до Черкаської міської ради з заявою (вхідний №11026-3), якою просив затвердити документацію із землеустрою та надати земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,0021 га у довгострокову аренду строком на 25 років для будівництва індивідуального металевого гаражу. (а.с.6)
12.04.2018 Черкаською міською радою прийнято рішення №2-3290 «Про відмову в передачі гр. ОСОБА_2 земельної ділянки в оренду». Пунктом 1 рішення зазначено, що згідно з висновком управління планування та архітектури департаменту архітектури та містобудування від 29.12.2016 № 54660-в на земельну ділянку по вул. Героїв Дніпра біля будинку № 65 містобудівні обмеження щодо землекористування відсутні. Відповідно до генерального плану міста, затвердженого і рішенням Черкаської міської ради від 29.12.2011 № 3-505 , на вищезазначеній земельній ділянці передбачені зелені насадження загального користування. Відповідно до плану зонування території міста Черкаси затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 04.12.2014 № 2-513, земельна ділянка належить до рекреаційної зони «Р-4п» - серед супутніх виді використання є «окремо розміщені гаражі та відкриті стоянки». (а.с.5)
При цьому, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 0,0021 га за адресою: м. Черкаси, біля будинку по АДРЕСА_1 ОСОБА_2 строком на 25 років для будівництва гаражу, у відповідності до висновку від 11.10.2017 № 5627 ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, відповідає вимогам нормативних актів.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідача, позивач звернувся до суду.
Вказані обставини підтверджені відповідними доказами.
Відповідно до ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Приписами статті 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №280/97-ВР), сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Статтею 59 Закону №280/97-ВР визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Так, повноваження органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, встановлені статтями 122, 123 Земельного кодексу України.
У відповідності до ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до частини шостої статті 118 Земельного Кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
З огляду на абзац перший частини третьої статті 123 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Перевіряючи чи було оскаржуване рішення прийняте на законних підставах, правомірність відмови, вказаної у рішенні Черкаської міської ради 2 сесії від 12.04.2018 №2-3290 , колегія суддів зазначає наступне.
Частиною першою статті 3 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768-III (далі - Земельний кодекс України) визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
У відповідності до ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до частини шостої статті 118 Земельного Кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Як визначено абзацом першим частини третьої статті 123 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної документації» (далі - Закон): «Містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій». До складу містобудівної документації входить: генеральний план населеного пункту, детальний план території, план зонування території (зонінг).
Генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту (п. 2 ч.І ст. 1 Закону).
Відповідно до ст. 16, 17, 18, 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»: «Планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
План зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.
Містобудівною документацією м. Черкаси є Генеральний план міста.
У відповідності до статті 38 Земельного кодексу України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.
Статтею 39 Земельного кодексу України врегульовано, що використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.
Згідно статті 40 Земельного кодексу України громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.
Отже, використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Генерального плану міста Черкаси, на земельній ділянці на якій ОСОБА_2 бажає розмістити тимчасовий гараж, передбачені зелені насадження загального користування, однак, відповідно до плану зонування території міста Черкаси, затвердженого рішенням міськради від 04.12.2014 року №2-513 дана земельна ділянка належить до рекреаційної зони «Р-4п», яка передбачає такий супутній вид використання, як окремо розміщені гаражі та відкриті стоянки.
При цьому встановлено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 0,0021 га за адресою: м. Черкаси, біля будинку по АДРЕСА_1 ОСОБА_2 строком на 25 років для будівництва гаражу, у відповідності до висновку від 11.10.2017 № 5627 ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, відповідає вимогам нормативних актів.
Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення від 12.04.2018 № 2-3290 Черкаська міська рада прийняла із порушенням норм Земельного Кодексу України, оскільки в рішенні не наведено мотиви відмови невідповідності проекту землеустрою вимогам законів.
Стаття 77 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що всі наведені апелянтом аргументи є такими, що не заслуговують уваги, оскільки вони не спростовують вірних висновків суду першої інстанції і не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для її скасування.
Повне судове рішення складено 08.05.2019 р.
Керуючись статтями 308, 309, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Черкаської міської ради на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2019 р. - залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2019 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Черкаської міської ради про зобов'язання вчинити дії - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
Л.В. Губська
О.В. Епель