Постанова від 08.05.2019 по справі 420/5251/18

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 420/5251/18

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Соколенко О. М.

Суддя-доповідач - Залімський І. Г.

08 травня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Франовської К.С. Кузьменко Л.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року (ухвалене у м. Одесі 18 грудня 2018 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м.Одесі про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м.Одесі, в якому позивач просив суд:

- визнати протиправними дії Центрального об'єднаного Управління Пенсійного фонду України у м. Одесі щодо відмови у перерахунку йому, як судді у відставці, щомісячного грошового утримання, яка викладена у рішенні №4069 від 10.09.2018;

- зобов'язати Центральне об'єднане Управління Пенсійного фонду України у м.Одесі (яке є правонаступником УПФ України у Приморському районі м. Одеси) здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання позивачу, як судді у відставці, з 01 січня 2018 року з урахуванням постанов Приморського районного суду м.Одеси від 28.12.2015 (справа №522/25146/15а), від 11.07.2016 (справа №522/11090/16а), від 29.11.2017 (справа №522/19135/17), положень ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік", а також Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" від 15.05.2018 № 2415-VIІІ.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивач має право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивачу з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення. Дане право підтверджено судовими рішеннями у справах №522/25146/15а, №522/11090/16а, №522/19135/17, які набрали законної сили. Неврахування даних обставин відповідачем свідчить про вихід відповідачем за межі наданих йому повноважень та призводить до звуження прав позивача, що є неприпустимим.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Відповідач зазначає, що чинним законодавством України не передбачено врахування при обчисленні довічного грошового утримання судді у відставці в суддівську винагороду інших виплат, в тому числі й матеріальної допомоги, оскільки суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат, а саме: за вислугу років; за перебування на адміністративній посаді в суді; за науковий ступінь; за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці. Крім того, позивач надав до Управління нову довідку про суддівську винагороду № 222 від 25.07.2018, в якій не вказуються інші складові суддівської винагороди, та яка не має жодного відношення до постанов Приморського районного суду м. Одеси.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2019, з урахуванням п.7 ч.1 ст.306, ст.307, 311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, постановою Приморського районного суду м. Одеси від 28.12.2015 року у справі №522/25146/15а адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено, визнано відмову управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси у призначенні, нарахуванні та виплаті ОСОБА_2 щомісячного довічного утримання, як судді у відставці протиправною та зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси призначити, нарахувати та виплачувати судді у відставці ОСОБА_2 щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 72% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відповідно довідки Одеського апеляційного адміністративного суду про заробітну плату, починаючи з 04 грудня 2015 року.

14 січня 2016 року управлінням Пенсійного фонду України у Приморському районі м. Одеси прийнято розпорядження №839490, яким згідно постанови Приморського районного суду від 28.12.2015 року по справі №522/25146/15-а проведено перерахунок довічного грошового утримання ОСОБА_2 (пенсійна справа №839490).

Згідно вказаного розпорядження, з 04.12.2015 року по 03.01.2016 ОСОБА_2 встановлено довічне грошове утримання у розмірі 72% окладу, що складає 16916,33 грн.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 11.07.2016 року по справі №522/11090/16-а адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено, визнано протиправним рішення управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Одеси №136 від 26.05.2016 року про відмову ОСОБА_2 у перерахунку щомісячного довічного утримання, як судді у відставці та зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Приморському районі м. Одеси перерахувати та виплачувати судді у відставці ОСОБА_2 щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 72% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, виходячи з заробітної плати розміром 24722,50 грн, відповідно до довідки Одеського апеляційного адміністративного суду № 229 від 16.05.2016 року про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного утримання судді у відставці, починаючи з 26.05.2016 року.

18 липня 2016 року управлінням Пенсійного фонду України у Приморському районі м. Одеси прийнято розпорядження №839490, яким згідно постанови про відкриття виконавчого провадження управління юстиції Одеської області ВП №50372263 від 02.03.2016 року та довідки Одеського апеляційного адміністративного суду №229 від 16.05.2016 року проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 (пенсійна справа №839490).

Згідно вказаного розпорядження, з 08.06.2016 року ОСОБА_2 встановлено довічне грошове утримання у розмірі 72% окладу, що складає 17800,20 грн.

Постановою Приморського районного суду м.Одеси від 29.11.2017 року по справі №522/19135/17 адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено, визнано дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Одесі щодо відмови у перерахунку ОСОБА_2, як судді у відставці щомісячного грошового утримання з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення (яка викладена у рішенні №124 від 18.09.2017 року) протиправними та зобов'язано Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України у м. Одесі (яке є правонаступником УПФ України у Приморському районі м. Одеси) здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_2, як судді у відставці, з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, починаючи з моменту звернення за отриманням довічного грошового утримання, а саме з 01 вересня 2017 року.

У постанові Приморського районного суду м. Одеси від 29.11.2017 року по справі №522/19135/17, судом зазначено, що аналіз наведених у ній положень дає підставу для зазначення про те, що матеріальна допомога є складовою системи оплати праці судді. Також, суд дійшов висновку, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії навіть незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Розпорядженням Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі №839490 від 16.02.2018 року згідно постанови Приморського районного суду від 29.09.2017 року та довідки Одеського апеляційного адміністративного суду №273 від 06.09.2017 року визначено провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 (пенсійна справа №839490).

Згідно вказаного розпорядження, з 01.09.2017 року ОСОБА_2 призначено довічне грошове утримання у розмірі 72% окладу, що складає 29288,16 грн.

У зв'язку із внесенням змін щодо визначення окладу судді з 01.01.2018 року на підставі Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав № №2415-VІІІ від 15.05.2018 року Одеським апеляційним адміністративним судом видано ОСОБА_2 довідку №222 від 25.07.2018 року про те, що його заробітна плата, яка враховується при призначенні (перерахунку) щомісячного грошового утримання суддям у відставці, склала 30042,00 грн та складається з окладу у розмірі 19382,00 грн, надбавки за вислугу років (40%) 7752,80 грн, надбавки за наукову ступінь кандидата юридичних наук (15%) 2907,30 грн.

При цьому у графі «інші виплати, які враховуються при обчисленні місячного довічного грошового утримання» цифрові показники - відсутні.

Тобто, як вбачається з викладеного, Одеським апеляційним адміністративним судом, яким позивачу видано довідку про його заробітну плату, яка враховується при призначенні (перерахунку) щомісячного грошового утримання суддям у відставці, не включено до неї розмір матеріальної допомоги на оздоровлення, яку отримував позивач.

На підставі отриманої від Одеського апеляційного адміністративного суду довідки №222, ОСОБА_2 08 серпня 2018 року подав до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Одесі заяву про перерахунок пенсії із зазначенням у графі вид пенсії «грошове утримання судді», до якої додав довідку Одеського апеляційного адміністративного суду №222 від 25.07.2018 року про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання суді у відставці.

Центральним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Одесі за результатами розгляду вказаної заяви ОСОБА_2 та доданої до неї довідки Одеського апеляційного адміністративного суду №222 від 25.07.2018 року, прийнято рішення №4069 від 10.09.2018 року, згідно якого відповідачем відмовлено позивачу щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів». У рішенні зазначено, що перерахунок пенсії з урахуванням наданих документів є недоцільним, оскільки значною мірою погіршує матеріальне становище ОСОБА_2 Розмір пенсії до перерахунку складає 29288,16 грн (з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення згідно постанови Приморського районного суду м. Одеси від 29.11.2017 р. по справі №522/19135/17), а після перерахунку складатиме 21630,31 грн.

Позивач, не погодившись з рішенням Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Одесі №4069 від 10.09.2018 року, яким йому відмовлено у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за його заявою від 08.08.2018 року, звернуся до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що матеріальна допомога на оздоровлення не входить до складу суддівської винагороди, правові підстави для її врахування саме при здійсненні перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці згідно заяви позивача від 08.08.2018 року - відсутні. А відтак, оскільки при перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2 з серпня 2018 року на підставі його заяви від 08.08.2018 року та на підставі довідки №222 від 25.07.2018 року його матеріальне становище суттєво погіршиться у зв'язку зі зменшенням розміру довічного грошового утримання судді у відставці, суд вважає, що Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України у м.Одесі, приймаючи рішення №4069 від 10.09.2018 року діяло правомірно, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також, добросовісно, розсудливо та пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує викладене нижче.

Відповідно до ч.1 ст. 141 Закону України № 2453-VI від 07.07.2010 «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, чинній на момент призначення позивачеві довічного грошового утримання) (Закон №2453-VI) судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 роки, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу", або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 60 років 6 місяців - які народилися з 1 січня 1953 року по 31 грудня 1953 року; 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

Згідно ч.3 ст.141 Закону №2453-VI (у редакції, чинній на момент призначення позивачеві довічного грошового утримання), положення якої визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 4-рп/2016 від 08.06.2016 року, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 60 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

Частина 3 статті 142 Закону України № 1402-VIII від 02.06.2016 «Про судоустрій і статус суддів» (Закон №1402-VIII), який набрав чинності 30.09.2016 і діяв на час звернення 08 серпня 2018 року позивача до пенсійного органу із заявою про перерахунок призначеного йому грошового утримання, передбачає, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Згідно зі ст. 134 Закону № 2453-VI суддям надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 робочих днів з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу.

Аналогічні правові норми закріплені й у Законі України № 1402-VIII, зокрема у ч.ч.1, 2 ст.135, ст.136.

Отже, положеннями Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судді, який вийшов у відставку, виплачується пенсія або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.

Позивач обрав довічне грошове утримання судді у відставці, яке йому і було призначено на підставі постанови Приморського районного суду м. Одеси від 28.12.2015 року по справі №522/25146/15а із розрахунку 72 відсотки суддівської винагороди.

Спірні правовідносини, виникли між сторонами у зв'язку із тим, що незважаючи на зокрема на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 29.11.2017 по справі №522/19135/17, відповідач не включив до складу заробітної плати позивача, з якої обчислюється розмір довічного грошового утримання судді у відставці, розміру матеріальної допомоги на оздоровлення, саме при здійсненні перерахунку за заявою позивача від 08.08.2018.

Визначаючись щодо правомірності спірних дій відповідача, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 133 Закону № 2453-VI суддівська винагорода регулюється цим Законом, та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Вказаний перелік складових суддівської винагороди є вичерпним, а норми які його передбачають розширеному тлумаченню не підлягають.

Отже, інші види доплат, в тому числі й матеріальна допомога на оздоровлення, при призначенні довічного грошового утримання судді у відставці не враховуються.

Аналогічні висновки, викладені у постановах Верховного суду від 20.03.2018 по справі №749/951/17, від 27.02.2018 по справі №738/1343/17, від 25.04.2018 по справі №333/4196/17, від 18.07.2018 по справі №638/12151/17 від 09.11.2016 по справі №334/3536/14, в яких судом зазначено, що матеріальна допомога на оздоровлення не входить до складу суддівської винагороди, з якої обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, що вказує на правомірність дій відповідача та необґрунтованість позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно ч.5 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846.

Згідно з п.2.7 розділу 2 "Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший" Порядку № 22-1 до заяви про перерахунок пенсії у зв'язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв'язку зі зміною кількості членів сім'ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.

Судом першої інстанції при вирішенні даної адміністративної справи обґрунтовано не взято до уваги постанову Приморського районного суду м. Одеси від 29.11.2017 року по справі №522/19135/17, оскільки у рамках адміністративної справи №522/19135/17 судом вирішувалось питання щодо включення до складу суддівської винагороди матеріальної допомоги на оздоровлення саме при здійсненні перерахунку грошового утримання судді у відставці з 01.09.2017 року на підставі заяви позивача про перерахунок «довічного утримання судді у відставці» від 14.09.2017 року, поданої до територіального органу пенсійного фонду та довідки Одеського апеляційного адміністративного суду №273 від 06.09.2017 року про доходи ОСОБА_2, в якій зазначено про розмір заробітної плати позивача та про те, що у 2015 році до відпустки позивачу надана допомога на оздоровлення в сумі 13398,00 грн.

Водночас, спірні правовідносини у рамках даної справи виникли внаслідок перерахунку грошового утримання позивача у зв'язку з внесенням змін щодо визначення окладу судді з 01.01.2018 року на підставі Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав № №2415-VІІІ від 15.05.2018 року.

Зі змісту положень Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав № №2415-VІІІ від 15.05.2018 року не вбачається, що до складу заробітної плати судді, з якої обчислюється довічне грошове утримання, включено матеріальну допомогу на оздоровлення. Дана обставини знайшла відображення й у довідці № 222 від 25.07.2018 року, виданої Одеським апеляційним адміністративним судом, в якій відсутня інформація про включення до складу заробітку позивача розміру отриманої ним матеріальної допомоги.

Оскільки при прийнятті спірного рішення відповідачем розглядались лише подані ОСОБА_2 документи разом із його заявою від 08.08.2018, у відповідача не було підстав включати до складу заробітної плати позивача суму матеріальної допомоги на оздоровлення.

Тому, при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з серпня 2018 року, проведеного на підставі довідки Одеського апеляційного адміністративного суду №222 від 25.07.2018 року за заявою позивача від 08.08.2018 року, відповідачем правомірно не враховано розмір матеріальної допомоги на оздоровлення.

Суд зауважує, що наявність відповідної постанови Приморського районного суду м. Одеси від 29.11.2017 року по справі №522/19135/17, не свідчить про те, що при усіх подальших перерахунках розміру довічного грошового утримання позивача на підставі інших заяв позивача, за наявності інших довідок суду, за наявності інших підстав для здійснення перерахунку, до складу суддівської винагороди має враховуватись матеріальна допомога на оздоровлення, яка врахована саме при здійсненні перерахунку грошового утримання судді у відставці з 01.09.2017 року на підставі заяви позивача про перерахунок «довічного утримання судді у відставці» від 14.09.2017 року, поданої до територіального органу пенсійного фонду та довідки Одеського апеляційного адміністративного суду №273 від 06.09.2017 року про доходи ОСОБА_2

В постановах від 20.03.2018 року по справі №749/951/17, від 27.02.2018 року по справі №738/1343/17, від 25.04.2018 року по справі №333/4196/17, від 18.07.2018 року по справі №638/12151/17 від 09.11.2016 року по справі №334/3536/14, Верховний Суд вказав на безпідставність посилань судів на норми статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до яких отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких фактично були нараховані та сплачені страхові внески або збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, враховується у заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати, адже застосування цих норм можливе у разі призначення пенсії, а не щомісячного довічного грошового утримання, яке визначено спеціальним законом - Законом України «Про судоустрій та статус суддів».

Згідно ч.1 ст.129 Конституції України незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України.

Відповідно до ст.130 Конституції України Держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Відповідно до Європейської хартії про закон "Про статус суддів" від 10 липня 1998 року рівень винагороди суддям за виконання ними своїх професійних обов'язків має бути таким, щоб захистити їх від тиску, що може спричинити вплив на їхні рішення або взагалі поведінку суддів і таким чином вплинути на їхню незалежність та неупередженість (пункт 6.1); статус забезпечує судді, який досяг передбаченого законом віку для виходу у відставку із посади судді і який здійснював повноваження судді протягом певного строку, право на отримання виплат, рівень яких має бути якомога ближчим до рівня його останньої заробітної плати на посаді судді (пункт 6.4).

Як зазначається в рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи від 13 жовтня 1994 року № (94)12, від 17 листопада 2010 року № (2010)12, кожна держава має забезпечити відповідність статусу і винагороди суддів гідності їхньої професії та відповідальності, яку вони беруть на себе; суддівська винагорода має бути достатньою, щоб захистити суддів від дії стимулів, через які можна впливати на судові рішення; мають існувати гарантії виплат у зв'язку з відставкою суддів, які мають відповідати попередньому рівню оплати праці суддів.

Конституційний Суд України у Рішенні від 3 червня 2013 року № 3-рп/2013 зазначив, що будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя та права людини і громадянина на захист прав і свобод незалежним судом, оскільки призводить до обмеження можливостей реалізації цього конституційного права, а отже, суперечить частині першій статті 55 Конституції України (абзац другий пункту 3 мотивувальної частини).

Згідно матеріалів справи, перерахунок суми довічного грошового утримання позивача згідно довідки Одеського апеляційного адміністративного суду №222 від 25.07.2018 року фактично призвів би до значного зменшення розміру суми довічного грошового утримання позивача, що є неприпустимим.

З урахуванням наведеного у сукупності суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено факт порушення його прав та охоронюваних законом інтересів в межах спірних правовідносин, в той час, як відповідачем, як суб'єктом владних повноважень виконано, покладений на нього обов'язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 КАС України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Залімський І. Г.

Судді Франовська К.С. Кузьменко Л.В.

Попередній документ
81615168
Наступний документ
81615170
Інформація про рішення:
№ рішення: 81615169
№ справи: 420/5251/18
Дата рішення: 08.05.2019
Дата публікації: 14.05.2019
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі:; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, у тому числі пенсійного страхування осіб, звіл
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (08.05.2019)
Дата надходження: 10.10.2018
Предмет позову: визнання протиправним та скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії