Україна
Донецький окружний адміністративний суд
07 травня 2019 р. Справа№200/2867/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Толстолуцька М.М., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1 до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (юридична адреса: 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв праці, буд. 6, код ЄДРПОУ 41247274) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
-визнати не правомірним та скасувати рішення відповідача № б/н від 16 січня 2019 року про відмову в переводі мене з пенсії по інвалідності в зв'язку з трудовим каліцтвом на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. З ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
-зобов'язати відповідача, з урахуванням висновків суду по справі зарахувати час перебування позивача на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві з 12.08.1992 по 14.01.2019 до мого страхового стажу для призначення пенсії за віком.
-зобов'язати відповідача повторно розглянути мою заяву № 78 від 14.01.2019 про перевід з пенсії по інвалідності в зв'язку з трудовим каліцтвом на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. З ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
-розглянути справу без участі позивача.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року відкрито провадження у справі за правилами статті 263 КАС України в спрощеному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Щодо позиції позивача та заперечень відповідача.
Позивач звернувся до суду, оскільки вважає, що прийняте відповідачем рішення про відмову у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах є незаконним та підлягає скасуванню.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у зв'язку з отриманим трудовим каліцтвом відповідач призначив та сплачує позивачу пенсію по інвалідності, починаючи з 12.08.1992 року . Позивач, 14.01.2019 звернувся до відповідача з заявою № 78 про перевід з пенсії по інвалідності в зв'язку з трудовим каліцтвом на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. З ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідач, 16.01.2019 рішенням № б/н відмовив позивачу в переводі з пенсії по інвалідності від трудового каліцтва на пенсію за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю у ОСОБА_1 страхового стажу 25 років. Позивач зазначив, що відповідно о спірного рішення відповідач не зарахував до страхового (загального) стажу період перебування позивача на інвалідності (з 12.08.1992 р. по 14.01.2019 р.) через те, що відповідно до ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» час знаходження на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві зараховується тільки до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.
У строк, встановлений судом відповідачем було надано відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого зазначено, що позивач перебуває на обліку в Селидовському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області з 12.08.1992 року та отримує пенсію по інвалідності від трудового каліцтва.
Позивач звернувся до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою від 14.01.2019 року №78 про перехід з пенсії по інвалідності від трудового каліцтва на пенсію за віком відповідно п. З ст. 114 Закону України ю загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та п.2 р. XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»
Зазначив, що за матеріалами пенсійної справи страховий стаж позивача склав 06 років 04 місяці 10 днів. Пільговий стаж роботи за ст. 14-25 - шахтарі складає 01 рік 05 місяців 14 днів, навчання за фахом складає 03 роки 04 місяці 10 днів, військова служба складає 01 рік 10 місяців 12 днів, час перебування на інвалідності від трудового каліцтва - 26 років 05 місяців 04 дні. До пільгового стажу позивача зараховано періоди роботи з 01.02.1989 по 01.06.1989, з 24.07.1990 по 16. 10.1990, з 04.12.1990 по 10.02.1991, з 12.05.1991 по 30.09.1991, з 20.11.1991 по 11.08.1992 на підприємстві Шахта «Україна», з 12.08.1992 по 14.01.2019 - період знаходження на інвалідності внаслідок трудового каліцтва або профзахворювання.
Управлінням було повідомлено позивача, що відповідно до статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України від 03.10.2017 року № 2148-УШ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується тільки до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах. Отже, на думку відповідача, позивач не має права на перехід з пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або профзахворювання на пенсію за віком із зниженням пенсійного віку відповідно п.З ст 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та п.2 р. XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю страхового стажу 25 років.
На підставі вищезазначеного, просив суд відмовити позивачу у повному обсязі.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
ОСОБА_1, громадянин України ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1,отримує пенсію по інвалідності у Селидівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області.
Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області - орган виконавчої влади, який в даних правовідносинах здійснює повноваження, покладені Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року №384/2011 (далі за текстом - Положення №384/2011) та відповідно до статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатне здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.
Судом встановлено та не заперечується сторонами по справі, що позивач звернувся до відповідача з заявою від 14.01.2019 року про перевід з пенсії по інвалідності в зв'язку з трудовим каліцтвом на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Рішенням Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 16 січня 2019 року, ОСОБА_1 відмовлено
в переході з пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або профзахворювання на пенсію за віком із зниженням пенсійного віку відповідно п.3 ст 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та п.2 р. XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю страхового стажу 25 років.
Зі змісту зазначеного рішення вбачається, що до пільгового стажу ОСОБА_1 зараховано періоди роботи: 01.02.1989 р. по 01.06.1989 р., з 24.07.1990 р. по 16.10.1990 р., з 04.12.1990 р. по 10.02.1991 р. , з 12.05.1991 р. по 30.09.1991 р., з 20.11.1991 р. по 11.08.1992 р. на підприємстві Шахта «Україна», з 12.08.1992 р. по 14.01.2019 р. - період знаходження на інвалідності внаслідок трудового каліцтва або профзахворювання.
Відповідно до матеріалів пенсійної справи страховий стаж заявника складає 6 років 4 місяця 10 днів. Пільговий стаж роботи по ст. 14-25 шахтарі складає - 1 рік 10 місяців 12 днів, час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням - 26 років 05 місяців 04 дня. Вирішено відмовити гр. ОСОБА_1 в переводі з пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або профзахворювання на пенсію за віком із зниженням пенсійного віку відповідно п.3 ст 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та п.2 р. XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю страхового стажу 25 років.
Крім того, судом встановлено, що 01 березня 2018 року набрало законної сили рішення Селидівського міського суду Донецької області за позовом ОСОБА_1 до Селидівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, третя особа: ДП «Селидіввугілля» ВП «шахта Україна» про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 28 січня 2019 року вирішено позов ОСОБА_1 до Селидівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, третя особа: ДП «Селидіввугілля» ВП «шахта Україна» про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати бездіяльність Селидівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 по інвалідності відповідно до абз.3 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 30.05.2017 року неправомірною.
Зобов'язати Селидівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 по інвалідності в розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб які втратили працездатність, відповідно до абз.3 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 30.05.2017 року.
Також, рішенням Селидівського міського суду Донецької області встановлено, що станом на час звернення позивача до відповідача із заявою - 10.11.2017 року, його страховий стаж роботи із шкідливими умовами, який дає право позивачу на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах, склав 33 роки, у тому числі: 8 років - час фактичної роботи в умовах зайнятості повний робочий день під землею; 25 років - час знаходження на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві.
Відповідно до частини 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
За приписами частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України "Про пенсійне забезпечення".
Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч.4 ст.24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"). До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Статтею 8 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі за текстом Закон 1058) передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Положеннями ч. 1 ст. 9 Закону 1058 передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За ст.1, п. 1 ст. 24 Закону 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески. Страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", знижується на 1 рік.
Відповідно до ч.1ст.24 Закону №1058- IV,страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до страхового стажу для призначення пенсії за віком, а також до страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.
Судом встановлено, що станом на час звернення ОСОБА_1 до пенсійного фонду с заявою про перехід з пенсії по інвалідності в зв'язку з трудовим каліцтвом на пенсію за віком на пільгових умовах страховий стаж роботи із шкідливими умовами, який дає право позивачу на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах, склав: 01 рік 05 місяців 14 днів, навчання за фахом складає 03 роки 04 місяці 10 днів, військова служба складає 01 рік 10 місяців 12 днів, час перебування на інвалідності від трудового каліцтва - 26 років 05 місяців 04 дні.
За таких обставин, в силу вимог статті 24 Закону № 1058- XV суд доходить висновку про неправомірність не зарахування до страхового стажу періоду перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням.
Суд зауважує, що відповідач користуючись наданими широкими межами розсуду та можливістю вибору різними способами та засобами для дотримання своїх зобов'язань, взагалі не врахував ступінь втрати однієї сторони, в нашому випадку позивача, його конституційного права на пенсійне забезпечення.
Згідно положень статті 3 Конституції України, як Основного Закону України - людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Отже, враховуючи те, що майновий інтерес позивача ґрунтується на положеннях чинного законодавства, зокрема, статті 114 Закону № 1058, стандарти ЄСПЛ можуть і повинні бути застосовані до цього випадку.
Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі Ковач проти України, п.59 рішення у справі Мельниченко проти України, п.50 рішення у справі Чуйкіна проти України тощо). Це, звичайно, не означає, що суд має приймати рішення на користь людини кожного разу, коли вона про це просить, але суд повинен оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані КонституцієюУкраїни та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними, тобто людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав навіть теоретично. Більше того, відповідно до статті 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п'ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.
Вирішуючи питання щодо судових витрат у справі, суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору. А тому при подачі позову до суду судовий збір не сплачувався, відповідно, не підлягає відшкодуванню.
На підставі вищевикладеного та керуючись статями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-263, 293-295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1 до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (юридична адреса: 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв праці, буд. 6, код ЄДРПОУ 41247274) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати не правомірним та скасувати рішення відповідача № б/н від 16 січня 2019 року про відмову в переводі ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності в зв'язку з трудовим каліцтвом на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. З ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (юридична адреса: 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв праці, буд. 6, код ЄДРПОУ 41247274) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) № 78 від 14.01.2019 про перевід з пенсії по інвалідності в зв'язку з трудовим каліцтвом на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду про наявність підстав для зарахування часу перебування ОСОБА_1 на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві з 12.08.1992 р. по 14.01.2019 р. до страхового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) та підписано 07 травня 2019 року, в робочий день після виходу судді з лікарняного.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Перший апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.
Суддя Толстолуцька М.М.