Україна
Донецький окружний адміністративний суд
06 травня 2019 р. Справа№200/2945/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
У лютому 2019 року ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (надалі - Селидовське УПФУ, відповідач) про визнання протиправною бездіяльності щодо ненадання відомостей про розмір нарахованої та не отриманої пенсії ОСОБА_3 з червня 2015 року включно по червень 2016 року включно, та зобов'язання надати ОСОБА_1, спадкоємцю ОСОБА_3, відомості про розмір нарахованої та не отриманої ним пенсії з червня 2015 року включно по червень 2016 року включно.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є спадкоємцем померлого чоловіка ОСОБА_3 згідно свідоцтву про право на спадщину, у зв'язку з чим позивач звернулась до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, на обліку якого востаннє перебував її чоловік, як внутрішньо переміщена особа, та отримував пенсію, із запитом про надання інформації щодо невиплаченої пенсії за період з червня 2015 року по червень 2016 року, за який померлий перебував на обліку у Зарічненському УПФУ, проте відповідач не реагує на запити нотаріуса, адвоката та самого позивача. Позивач вважає, що відповідачем порушено його право на спадщину, а тому у судовому порядку просить визнати протиправною бездіяльність щодо ненадання відомостей про розмір нарахованої та не отриманої пенсії ОСОБА_3 з червня 2015 року включно по червень 2016 року, та зобов'язати відповідача надати ОСОБА_1, спадкоємцю ОСОБА_3, відомості про розмір нарахованої та не отриманої ним пенсії з червня 2015 року включно по червень 2016 року включно.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06 березня 2019 року відкрито провадження у справі № 200/2945/19-а, за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення осіб (виклику) учасників справи. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 березня 2019 року продовжено відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву та доказів по справі.
09 квітня 2019 року відповідач надав до суду відзив на адміністративний позов, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування відзиву на позовну заяву відповідач зазначив, що 20.09.2018 року позивач звернулась до Управління із заявою про виплату недоотриманої пенсії померлого чоловіка ОСОБА_3 та свідоцтвом про право на спадщину, на підставі чого в грудні 2018 року було виплачено недоотриману пенсію у сумі 16788,95 грн. На запити нотаріуса Управління повідомляло про період та суму, що входить до складу спадку. Відповідно до додаткового атестату Зарічненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, розмір нарахованої але невиплаченої суми пенсії за період з 01.06.2015 року по 30.06.2016 року складає 52797,95 грн. Право на отримання пенсії за період з 01.06.2015 року по 30.06.2016 року померлий ОСОБА_3 мав саме в Зарічненському УПФУ, оскільки до листопада 2016 року померлий перебував на обліку як внутрішньо переміщена особа саме в Зарічненському УПФУ. У зв'язку з викладеним, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1, є спадкоємцем померлого чоловіка ОСОБА_3 згідно свідоцтва про право на спадщину, яка складається з недоотриманої пенсії у сумі 16778,95 грн., що знаходиться в Селидовському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області (а.с. 6).
Судом встановлено, що адвокат позивача, нотаріус та сама позивач неодноразово звертались до відповідача з запитами щодо періоду недоотриманої пенсії та взятої суми 16778,95 грн. у якості недоотриманої пенсії, на які були надані відповіді, в яких зазначено, що недоотримана пенсія, яка входить до складу спадку складає 16778,95 грн. за період з 01.11.2016 по 28.02.2017 (а.с. 8-18).
На запит нотаріуса до Зарічненського УПФУ про наявність недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_3 Управління надало відповідь, що довідку про наявність нарахованої пенсії, її розмір за період з листопада 2014 року по жовтень 2016 року надати неможливо, оскільки особовий рахунок закритий з 01.11.2016 року у зв'язку з виїздом до УПФУ в м. Новогродівці Донецької області, куди і була надіслана пенсійна справа (а.с. 15).
Згідно інформації, наданої суду відповідачем, померлий ОСОБА_3 перебував на обліку в Селидовському УПФУ та отримував пенсію як внутрішньо переміщена особа з 01.11.2016 року по 08.02.2017 року, а розмір нарахованої але невиплаченої суми пенсії згідно додатковому атестату Зарічненського УПФУ за період з 01.06.2015 року по 30.06.2016 року складає 52797,95 грн.
Звертаючись до суду із даним позовом, позивач зазначив про те, що відповідачем були порушені його права на спадщину, оскільки позивач не може отримати інформацію щодо недоотриманої пенсії померлого чоловіка за період його знаходження на обліку в Зарічненському УПФУ, що стало підставою для звернення до суду.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Частиною 1 статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Отже, позивач має право на отримання суми пенсії, що залишилися недоодержаними її чоловіком у зв'язку із його смертю.
Відповідно до статті 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі - Закон №393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Під зверненнями громадян, відповідно до вимог статті 3 Закону № 393, слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення (частини 3 статті 7 Закону №393).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово зверталась до відповідача стосовно недоотриманих сум пенсії її померлим чоловіком як за період його перебування на обліку в Зарічненському УПФУ, так і за період перебування на обліку у відповідача, проте надана інформація відповідачем стосувалась лише перебування померлого ОСОБА_3 на обліку в Селидовському УПФУ.
Статтею 15 Закону №393 органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Відповідно до статті 18 Закону № 393 передбачено, що громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право, зокрема, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.
Згідно статті 20 Закону №393 звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Передбачене статтею 1 Закону №393 право громадян України звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення кореспондується із встановленими статтями 14, 15, 19 цього Закону обов'язками органів державної влади, місцевого самоврядування та їх посадових осіб, керівників та посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.
Таким чином, у спірних правовідносинах, що виникли між позивачем та відповідачем, предметом судового захисту є право позивача на об'єктивний, всебічний, вчасний розгляд та перевірку його запиту та право на отримання відповіді про недоотримані суми пенсії померлим чоловіком позивача.
Суд не приймає посилань відповідача на відсутність інформації про отримання померлим пенсіонером пенсії за період з 01.06.2015 року по 30.06.2016 року, так як на той час останній знаходився на обліку у Зарічненському УПФУ, оскільки померлий ОСОБА_3 на момент смерті перебував на обліку саме в Селидовському УПФУ.
На підставі викладеного, оскільки відповідь на запити позивача щодо надання відомостей про розмір нарахованої та не отриманої пенсії ОСОБА_3 з червня 2015 року по червень 2016 року відповідачем не надано, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Так, частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доказів, які б доводили необґрунтованість заявленого позову, відповідач суду не надав, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню.
Зважаючи на те, що позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у сумі 768,40 грн., наведена сума відповідно до положень ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає стягненню з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань.
На підстав наведеного, керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо ненадання відомостей про розмір нарахованої та не отриманої пенсії ОСОБА_3 з червня 2015 року по червень 2016 року.
3. Зобов'язати Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області надати ОСОБА_1, спадкоємцю ОСОБА_3, відомості про розмір нарахованої та не отриманої ним пенсії з червня 2015 року по червень 2016 року.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 41247274; місцезнаходження: 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв праці, 6) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) понесені судові витрати з судового збору у розмірі 768,40 грн.
5. Повний текст рішення складено та підписано 06 травня 2019 року.
6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Чучко В.М.