ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
м. Київ
08.05.2019№910/5722/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., розглянувши матеріали позовної заяви керівника Золотоніської місцевої прокуратури, м. Золотоноша Черкаської області, в інтересах держави в особі Управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації, м. Черкаси, Черкаської обласної ради, м. Черкаси, та державного навчального закладу «Золотоніський професійний ліцей», м. Золотоноша Черкаської області,
до товариства з обмеженою відповідальністю «Діксі-Центр», м. Київ,
про визнання недійсною додаткової угоди від 15.08.2018 №2 та стягнення 75 594,68 грн.,
без виклику учасників справи,
Керівник Золотоніської місцевої прокуратури (далі - Прокуратура) в інтересах держави в особі Управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації (далі - Управління), Черкаської обласної ради (далі - Рада) та державного навчального закладу «Золотоніський професійний ліцей» (далі - Ліцей) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Діксі-Центр» (далі - Товариство) про:
- визнання недійсною додаткової угоди від 15.08.2018 №2 (далі - Додаткова угода) до договору від 25.07.2018 №88 про закупівлю за державні кошти (далі - Договір), укладеної Ліцеєм та Товариством;
- стягнення 30 595,40 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язання та 44 999,28 грн. штрафу за прострочення виконання зобов'язання за Договором.
Господарський суд міста Києва дійшов висновку про необхідність повернення позовної заяви і доданих до неї документів з огляду на таке.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Згідно з частиною четвертою статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Так, відповідно до частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
У разі відсутності суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право: 1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб'єктів, у порядку, визначеному законом; 2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.
Саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. В такому разі, прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків тощо).
Відтак, якщо прокурор у позовній заяві не вказав обставин, пов'язаних з порушенням інтересів держави або з обґрунтуванням необхідності захисту таких інтересів, то це має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 ГПК України (залишення позовної заяви без руху або повернення такої заяви).
Тобто, суди в будь-якому разі повинні обов'язково перевіряти доводи прокурора щодо правових підстав пред'явлення ним позову на предмет їх відповідності вимогам чинного законодавства.
Вказана позиція викладена у Довідці за результатами узагальнення судової практики застосування суддями Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду законодавства, що визначає особливості правового статусу прокурора в господарському процесі, з 01.01.2018 по 06.11.2018.
Прокуратура обґрунтовує підстави пред'явлення даного позову таким:
- несплата штрафних санкцій у зв'язку з укладенням Додаткової угоди зумовила втрату державних коштів у сумі 75 594,68 грн. та невчасну поставку товару учням, відповідно і утруднення навчального процесу, а тому є порушенням не лише економічних інтересів держави, а й становить публічний (суспільний) інтерес в розумінні статті 53 Конституції України;
- за Договором передбачалася поставка Ліцею комп'ютерного обладнання за рахунок коштів обласного бюджету до початку навчального року - 15.08.2018, тобто від вчасного та повного виконання його умов відповідачем безпосередньо залежало матеріальне забезпечення початку навчального процесу у закладі освіти;
- оскільки фінансування за Договором здійснювалося за рахунок коштів місцевого бюджету, то у даному випадку звернення прокурора спрямоване на задоволення суспільних потреб у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання правомірності використання бюджетних коштів, за рахунок яких здійснюється фінансування закладів освіти територіальної громади, виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ;
- проведення процедури публічних закупівель та укладення договору із порушенням законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використання бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора;
- крім того, надходження вказаних коштів до місцевого бюджету надасть змогу використати їх в освітніх цілях та сприятиме покращенню матеріально-технічної бази навчальних закладів області;
- окремо слід зазначити, що, укладаючи Договір на визначених у ньому умовах, сторони розраховують або на належне його виконання, або на справедливу компенсацію (штрафні санкції) у випадку порушення його умов, і ці санкції з одного боку, зможуть компенсувати завдану другою стороною шкоду порушенням взятих на себе зобов'язань, а з іншого - стимулювати сторону до належного та вчасного виконання цих зобов'язань;
- відповідно до статті 35 Закону України «Про загальну середню освіту» управління системою загальної середньої освіти здійснюється, зокрема, обласними державними адміністраціями, а також органами місцевого самоврядування;
- пунктом 3 рішення Ради від 22.12.2017 №19-22/VІІ «Про обласний бюджет Черкаської області на 2018 рік» головним розпорядником коштів обласного бюджету з питання фінансування державних закладів професійної освіти є Управління;
- згідно з пунктом 40 Положення про Управління останнє є головним розпорядником та розпорядником бюджетних коштів, і як розпорядник бюджетних коштів забезпечує в межах повноважень ефективне і цільове використання бюджетних коштів;
- пунктом 15 Положення Управління визначено, що Управління аналізує стан виконання керівниками професійних (професійно-технічних) закладів освіти, фінансування яких здійснюється з обласного бюджету, своїх обов'язків за трудовим договором (контрактом), заохочує, преміює та притягає їх до дисциплінарної відповідальності;
- усупереч покладеним обов'язкам Управління, Ліцей та Рада не вживали заходів щодо визнання недійсною Додаткової угоди та стягнення суми штрафних санкцій.
Матеріали позовної заяви містять листування Прокуратури з Управлінням, Радою та Ліцеєм.
Листом від 21.02.2018 №32-163-763вих.-19 Прокуратура просила Ліцей терміново в строк до 26.02.2019 надати пояснення та документи, що підтверджують об'єктивні обставини (в тому числі непереборної сили та затримки фінансування витрат з боку замовника), які спричинили укладення Додаткової угоди до Договору, за яким поставку товару здійснено 25.09.2018; одночасно Прокуратура просила надати дані стосовно конкретного часу фактичного отримання комп'ютерного обладнання від Товариства та чи вживалися Ліцеєм заходи щодо накладення штрафних санкцій відносно Товариства.
Ліцей листом від 25.02.2019 №84 повідомив Прокуратуру про таке:
- тендерним комітетом Ліцею було проведено процедуру закупівлі - відкриті торги за предметом код за ДК 021:2015:3023000-0 Комп'ютерне обладнання (Комплекти обладнання для кабінетів фізики, біології та хімії) згідно з оголошенням UA-2018-06-15-001647-а;
- за результатами закупівлі переможцем було визначено Товариство та укладено з останнім Договір;
- відповідно до оголошення та документації було визначено строк поставки до 15.08.2018, проте враховуючи специфічність товару, що закуповується, постачальник звернувся до замовника з проханням продовжити строк поставки;
- враховуючи об'єктивну потребу в закупівлі, а також і ту обставину, що продовження строку поставки жодним чином не впливало на вартість та якість товарів, Ліцеєм і Товариством було укладено Додаткову угоду щодо продовження строку поставки, що передбачений для виконання зобов'язань з поставки та налаштування товару до 01.10.2018;
- фактичну поставку товару було здійснено 25.09.2018;
- підстав для стягнення штрафних санкцій з Товариства не було, з урахуванням того, що постачальник в повній мірі виконав взяті на себе зобов'язання.
Листом від 06.03.2018 №32-163-1043вих.-19 Прокуратура просила Ліцей терміново надати належним чином засвідчені копії документів щодо укладення Договору та Договір, Додаткову угоду, щодо придбання комп'ютерного обладнання, специфікації, платіжні доручення про перерахунок коштів, акт поставки товару (приймання-передачі), сертифікати якості товару.
Прокуратура листом від 19.03.2019 №32-163-1267вих.-19, у зв'язку з вирішенням питання щодо наявності підстав представництва інтересів держави, просила Міністерство освіти та науки України, Управління та Раду терміново в строк до 22.03.2019 надати інформацію стосовно звернення до суду з позовною заявою щодо визнання недійсною Додаткової угоди до Договору та стягнення пені за несвоєчасну поставку, та чи є повноваження для звернення з позовом такого предмету - визнання недійсним договору та стягнення штрафних санкцій за договором.
Листом від 22.03.2019 №02/11-04.1/555/03-66 Управління повідомило Прокуратуру про те, що Додатковою угодою не порушено права Управління; оскільки жодним актом не передбачено, що Управління здійснює контроль у сфері закупівель та захист інтересів держави, то Управління не може бути позивачем та пред'являти позов про визнання додаткових угод до договору недійсними.
Рада листом від 22.03.2019 №01.1-31/345 повідомила Прокуратуру про таке: Ліцей не відносить до закладів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Черкаської області, управління якими здійснюється обласною радою; згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.10.2017 №831-р «Питання управління державними закладами професійної (професійно-технічної) освіти, підпорядкованих Міністерству освіти і науки» до завершення процедури передачі з державної у комунальну власність підпорядкованих Міністерству освіти і науки України державних закладів професійної (професійно-технічної) освіти повноваження щодо здійснення матеріально-технічного і фінансового забезпечення закладів освіти, аналізу та контролю за провадженням їх фінансово-господарської діяльності передані для тимчасового виконання обласним державним адміністраціям; Рада не зверталася до суду з позовною заявою про визнання недійсною Додаткової угоди та стягнення пені за невчасну поставку товару у зв'язку з відсутністю відповідних повноважень щодо вчинення таких дій; Рада просила Прокуратуру захистити інтереси держави шляхом пред'явлення відповідного позову.
Листом від 02.04.2018 №32-163-1458вих.-19 Прокуратура звернулася до Управління Північного офісу Державної аудиторської служби в Черкаській області з проханням у строк 09.04.2019 надати інформацію яких заходів вжито для підготовки позовної заяви про визнання Додаткової угоди недійсною та стягнення пені.
Управління Північного офісу Державної аудиторської служби в Черкаській області листом від 04.04.2019 №26-23-25/1-18/1602-2019 повідомило Прокуратуру про те, що орган державного фінансового контролю має право на звернення до суду з позовом зобов'язального характеру (про зобов'язання підконтрольної установи виконати вимогу), а не з позовом про визнання договору недійсним.
Листом від 02.04.2018 №32-163-1459вих.-19 Прокуратура просила Управління, Раду та Ліцей у строк 09.04.2019 надати інформацію яких заходів вжито для підготовки позовної заяви про визнання Додаткової угоди недійсною та стягнення пені.
Ліцей листом від 04.04.2019 №123 повідомив Прокуратуру, що порушення термінів виконання умов Договору мало місце; проте Ліцей не мав змоги позиватися до Товариства через брак коштів, оскільки заклад є бюджетною установою і на поточне півріччя витрати на судовий збір не були передбачені.
Управління листом від 09.04.2019 №02/11-02.1/619/03-60 повідомило Прокуратуру, що жодним актом не віднесено до компетенції Управління як структурного підрозділу обласної державної адміністрації, повноваження щодо представництва в суді інтересів держави; Управління не може бути позивачем та пред'являти позов про визнання недійсними додаткових угоди, договорів, що укладені юридичними особами (юридичною особою та фізичною особою-підприємцем).
Листом від 08.04.2019 №01.1-31/443 Рада повідомила Прокуратуру про те, що:
- Ліцей є закладом державної форми власності, підпорядкованим Міністерству освіти і науки України, управління яким не належить до компетенції Ради;
- Рада не є головним розпорядником бюджетних коштів Ліцею і не уповноважена здійснювати контроль за їх цільовим використанням;
- Рада не належить до органів, що здійснюють контроль у сфері публічних закупівель, та не є органом, уповноваженим: здійснювати державний фінансовий контроль за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, за дотриманням законодавства про державні закупівлі; звертатися до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів;
- Рада не є стороною Додаткової угоди і тому неправомочна звертатися до суду про її розірвання.
Відповідно до чинного законодавства України звертаючись із позовом прокурор визначає орган, який набуває статусу позивача, водночас, Управління та Рада не можуть у даному спорі набути статусу позивачів, оскільки не є ні сторонами господарського договору, ані її правонаступниками.
Отже, Прокуратурою не визначено суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави.
Що ж до Ліцею, то відсутність грошових коштів на сплату судового збору, оскільки Ліцей є бюджетною установою і на перше півріччя 2019 року витрат на судовий збір не передбачено, не є самостійною підставою для здійснення прокурором представництва.
Крім того, матеріали позовної заяви не містять фінансових документів для підтвердження неплатоспроможності Ліцею.
Слід також зазначити, що Прокуратурою не подано належних та допустимих доказів відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків тощо).
Відповідно до положень статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд звертає увагу на обов'язковість подання фінансових документів для документального підтвердження неплатоспроможності.
Відповідно до частини третьої статті 56 ГПК України юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Таким чином, доводи Прокуратури про неможливість пред'явлення позову Ліцеєм не ґрунтуються на вимогах ГПК України.
Позов про визнання недійсною Додаткової угоди та стягнення штрафних санкцій за Договором, укладеним суб'єктами господарювання, пред'явлено не в інтересах держави, а в інтересах суб'єкта господарювання.
Проте, Ліцей не є органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб'єктом владних повноважень, в особі яких може здійснюватись представництво прокурором інтересів держави відповідно до приписів статті 23 Закону України «Про прокуратуру». Крім того, з листа Ліцею від 25.02.2019 №84 вбачається, що він не вважає укладення Додаткової угоди і поставки продукції 25.09.2018 порушенням своїх прав.
Отже, є підстави для повернення позову на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 174 ГПК України.
Керуючись статтями 162, 163, 164, 174, 234 та 235 ГПК України, господарський суд міста Києва
Позовну заяву і додані до неї документи повернути керівнику Золотоніської місцевої прокуратури.
Копію позовної заяви залишити в суді.
Ухвала набрала законної сили 08.05.2019 та може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту її підписання до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва.
Суддя О.В. Марченко