ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
м. Київ
08.05.2019№910/5564/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., розглянувши матеріали позовної заяви фізичної особи-підприємця Заблоцького Леоніда Михайловича , м. Київ,
до товариства з обмеженою відповідальністю «КІТ», м. Київ,
про зобов'язання вчинити дії та стягнення 25 000 грн. шкоди,
без виклику представників учасників справи,
Фізична особа-підприємець Заблоцький Леонід Михайлович (далі - Підприємець) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «КІТ» (далі - Товариство) про:
- усунення перешкоди в користуванні земельною ділянкою, де машиномісце, яке розташоване поруч з вікнами приміщення, що належить позивачу;
- стягнення 12 000 грн. матеріальної шкоди та 13 000 грн. моральної шкоди.
Відповідно до частини першої статті 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Пунктами 4 і 5 частини третьої статті 162 ГПК України передбачено, що позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Позов мотивовано тим, що:
- Заблоцькому Л.М. на праві приватної власності належить нежитлове приміщення площею 92,2 кв.м. (7,79% від загальної корисної площі), яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- загальна корисна площа будинку 1 016,4 кв.м., який зданий в експлуатацію за актом від 31.12.2008 і споруджувався за кошти співвласників; до вказаних витрат входить: будівництво приєднаних мереж за автопід'їздами; місцям паркування; пішохідні доріжки; електро-, водо- та теплопостачанню; каналізації до балансового розмежування з відповідними відомствами; будинок є спільною частковою власністю, частка кожного визначена і відповідно оформлена;
- співвласниками вказаної будівлі також є Товариство та ОСОБА_2 ; станом з січня 2019 року за даними вказаних осіб площа нежитлового приміщення, яка належить Товариству та ОСОБА_2 становить 161,8 кв.м. (15,92%);
- частина прибудинкової земельної ділянки знаходиться під земельними насадженнями, а частина має асфальтне покриття з розміткою для автомобілів (машиномісця);
- в східній частині будинку є три машиномісця, одне поруч з вікнами приміщення позивача розподілено для Заблоцького Л.М. , а інші два - для Товариства і ОСОБА_2 та обладнані обмежувачами заїзду;
- машиномісця в західній частині будівлі належать двом іншим співвласникам 684,7 кв.м. (67,37%) та 90,7 кв.м. (8,92%); на в'їзді площадки встановлено шлагбаум;
- позивач неодноразово пропонував укласти договір про розподіл нерухомого майна; запропонований Товариству для підписання акт розмежування машиномісць від 30.10.2017 не обговорюється та не підписується;
- на думку позивача, відповідач порушує право Підприємця володіти і користуватися земельною ділянкою;
- 20.05.2016 Підприємцем та товариством з обмеженою відповідальністю «Аермек України» укладено договір оренди нежитлового приміщення №20-05/16, за умовами якого позивач передав, в зазначена юридична особа прийняла у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 79,2 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- ОСОБА_2 поширює інформацію серед працівників орендаря позивача про те, що позивач не розрахувався за ремонт коридора, а тому вказана особа вимагає не користуватися загальним виходом з будівлі, погрожує викликом слюсаря та заміною замка загальних дверей;
- з червня 2016 року і на даний час відповідач неправомірно користується земельною ділянкою (машиномісцем) позивача, де ставить 2 авто, одне на в'їзді; орендаря позивача Товариство перемістило на місце відповідача, чим погіршує конкурентність приміщення позивача.
Згідно з частинами першою та другою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Таким чином, позивачем не зазначено, яким чином заявленою позовною вимогою можна захистити порушене, на його думку, право.
Крім того, позивач взагалі не обґрунтовує неправомірність дій Товариства щодо користування прибудинковою територією, а також не подає жодного доказу, який би підтверджував наявність права власності на машиномісце.
Відповідно до пункту 9 частини третьої статті 162 ГПК України передбачено, що позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Так, позовна заява Підприємця не містить попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи; до позову не додано окремого документа.
У позовній заяві позивач зазначає про те, що на момент подання даного позову він не очікує нести будь-які судові витрати, крім судового збору.
Проте, наведена інформація не є попереднім (орієнтовним розрахунком) суми судових витрат.
Пунктом 2 частини першої статті 164 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач подав суду як доказ сплати судового квитанцію від 26.04.2019 №N1DK85022V на суму 1 921 грн.
Згідно з частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» передбачено, що з 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1 921 грн.
Згідно з абзацом першим частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Позивачем по суті заявлено одну немайнову вимогу (усунення перешкоди в користуванні земельною ділянкою) та два майнові вимоги (стягнення 12 000 грн. матеріальної шкоди та 13 000 грн. моральної шкоди).
Таким чином, за подання даної позовної заяви про зобов'язання вчинити дії та стягнення 25 000 грн. шкоди необхідно сплатити судовий збір у сумі 3 842 грн.
Отже, позивачем не доплачено судовий збір у сумі 1 921 грн.
Враховуючи викладене, є підстави для залишення позовної заяви без руху в порядку статті 174 ГПК України та надання позивачеві часу для усунення недоліків шляхом подання суду: належного обґрунтування правових підстав позову; попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи; документа, який підтверджує доплату судового збору у сумі 1 921 грн.
Керуючись статтями 164, 174, 234 та 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовну заяву фізичної особа-підприємця Заблоцького Леоніда Михайловича до товариства з обмеженою відповідальністю «КІТ» про зобов'язання вчинити дії та стягнення 25 000 грн. шкоди залишити без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
3. Попередити позивача, що відповідно до частини четвертої статті 174 ГПК України у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набрала законної сили 08.05.2019 та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Марченко