Рішення від 21.02.2019 по справі 910/14597/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.02.2019Справа № 910/14597/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., дослідивши матеріали господарської справи

за позовом публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго»

до відповідача Кабінету Міністрів України

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, казенне підприємство «Шосткинський казенний завод «Зірка»

про стягнення 13507834,57 грн.,

Представники:

від позивача Жулявський С.А. (за дов.)

від відповідача Божко В.Г. (за дов.)

від третьої особи не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом публічне акціонерне товариство «Сумиобленерго» до Кабінету Міністрів України про стягнення 13507834,57 грн., з яких: 9025160,64 грн. боргу, 2854571,18 грн. пені за період з 01.10.2017 по 30.09.2018, 413028,93 грн. 3% річних за період з 01.10.2015 по 30.09.2018, 1215073,82 грн. інфляційних за період з 01.11.2015 по 30.09.2018 за договором про постачання електричної енергії № 396 від 03.03.2004, укладеним між позивачем та Шосткинським казенним заводом «Зірка», правонаступником якого є казенне підприємство «Шосткинський казенний завод «Зірка».

Позовні вимоги мотивовані невиконанням казенним підприємством «Шосткинський казенний завод «Зірка» своїх обов'язків щодо оплати придбаної у позивача електричної енергії за договором про постачання електричної енергії № 396. Позивач вважає, що, оскільки у казенного підприємства «Шосткинський казенний завод «Зірка» недостатньо коштів для погашення заборгованості перед позивачем, Кабінет Міністрів України, до сфери управління якого входить казенне підприємство «Шосткинський казенний завод «Зірка», несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями казенного підприємства «Шосткинський казенний завод «Зірка». Нормативно обґрунтовуючи свої вимоги до Кабінету Міністрів України позивач посилається на приписи статті 77 Господарського кодексу України та Закону України «Про управління об'єктами державної власності», відповідно до яких, на думку позивача, Кабінет Міністрів України, як орган управління об'єктами державної власності, несе повну субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями казенного підприємства.

Суд своєю ухвалою від 08.11.2018 відкрив провадження у справі № 910/14597/18, постановив розглядати справу у порядку загального позовного провадження, залучив до участі у справі як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, казенне підприємство «Шосткинський казенний завод «Зірка», підготовче засідання призначив на 06.12.2018.

Кабінет Міністрів України позовні вимоги відхилив у повному обсязі, зазначивши, що не є органом, до сфери управління якого входить казенне підприємство «Шосткинський казенний завод «Зірка», що виключає субсидіарну відповідальність Кабінету Міністрів України. Казенне підприємство «Шосткинський казенний завод «Зірка» перебуває в повному управлінні Держаного концерну «Укроборонпром», і, відповідно до Закону України «Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі», не перебуває в управлінні органів виконавчої влади. Також відповідач вважає, що умовою застосування субсидіарної відповідальності є відмова боржника задовольнити вимогу кредитора, і позивачем не подано доказів такої відмови казенного підприємства «Шосткинський казенний завод «Зірка».

Позивач у відповіді на відзив послався на те, що, згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, єдиним засновником казенного підприємства Шосткинський казенний завод «Зірка» є Кабінет Міністрів України і, відповідно до вимог ст. 176 ЦК України, повинен нести субсидіарну відповідальність за боргами створеного ним казенного підприємства Шосткинський казенний завод «Зірка».

У свою чергу, Кабінет Міністрів України у запереченнях на позов вказав на те, що ні норми статті 176 ЦК України, ні норми статті 77 ГК України не містять положення про те, що відповідальність має нести той орган, який створив казенне підприємство.

Позивач подав такі клопотання:

- про витребування у казенного підприємства «Шосткинський казенний завод «Зірка» доказів наявності або відсутності коштів, які перебувають у його розпорядженні на момент розгляду справи.

Оскільки, в порушення п. 1 ч. 2 ст. 81 ГПК України, позивач не зазначив які докази слід витребувати, суд відмовив у задоволенні клопотання, про що на місці постановив протокольну ухвалу 06.12.2019.

- про залучення до участі у справі як співвідповідача казенного підприємства «Шосткинський казенний завод «Зірка».

Вирішуючи це клопотання суд виходить з такого. Виходячи з приписів ч. 1 ст. 48 ГПК України, залучення співвідповідача є правом суду. Залучення співвідповідача пов'язано з необхідністю дотримання ряду вимог, які мають як процедурний характер (наявність клопотання позивача, своєчасність його подачі), так і змістовний. До останніх належить можливість бути відповідачем виходячи з визначених позивачем підстав позову. Оскільки підставою позову є покладення субсидіарної відповідальності на Кабінет Міністрів України за невиконання третьою особою (казенним підприємством «Шосткинський казенний завод «Зірка») її обов'язків, умовою залучення співвідповідача є наведення позивачем у відповідному клопотанні обставин покладення такої відповідальності на співвідповідача. Водночас підстави, з яких подано клопотання про залучення співвідповідача казенного підприємства «Шосткинський казенний завод «Зірка», стосуються вимог до нього як до боржника, а не як до субсидіарно зобов'язаної особи, тобто ці вимоги засновані на інших підставах. З огляду на це у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі як співвідповідача казенного підприємства «Шосткинський казенний завод «Зірка» судом відмовлено.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

03.03.2004 відкрите акціонерне товариство «Сумиобленерго», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Сумиобленерго» (постачальник), та Шосткинський казенний завод «Зірка», правонаступником якого є казенне підприємство «Шосткинський казенний завод «Зірка» (далі - КП ШКЗ «Зірка») (споживач) уклали договір про постачання електричної енергії №396 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник, зобов'язується постачати електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є невід'ємними частинами.

У відповідності до п.п. 2.2.3, 2.2.4 Договору, споживач зобов'язується: оплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування, згідно з умовами додатку №4 «Порядок розрахунків»; здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком № 5 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної енергії».

Згідно з умовами додатку № 4 до Договору, розрахунковим періодом вважається період з 22 числа до 21 числа наступного місяця включно.

Відповідно до змін, внесених додатковою угодою № 6 від 01.06.2018 до Договору, розрахунковим є період з 01 до 30 (31) число місяця включно.

Постачальник звернувся до споживача з вимогою № 66-05/4225 від 01.10.2018 про погашення заборгованості за поставлену активну електричну енергію за Договором за період з листопада 2015 року по січень 2016 року та з січня 2017 року по квітень 2018 року у розмірі 9025160,64 грн, а також сплати санкцій за прострочення боргу: 2854571,18 грн пені за період з 01.10.2017 по 30.09.2018, 413028,93 грн. 3% річних за період з 01.10.2015 по 30.09.2018, 1215073,82 грн інфляційних за період з 01.11.2015 по 30.09.2018.

У своїй відповіді № 1182-юр від 03.10.2018 на вказану вимогу споживач зазначив, що причиною виникнення і непогашення заборгованості є недостатнє завантаження КП ШКЗ «Зірка» державним замовленням та високий податковий тиск і зобов'язався виконати договірні умови найближчим часом.

Вирішуючи можливість покладення на Кабінет Міністрів України повної субсидіарної відповідальності за зобов'язання казенного підприємства «Шосткинський казенний завод «Зірка» за Договором у вказаному вище розмірі суд виходить з такого.

За загальним правилом при порушенні договірного зобов'язання цивільно-правова відповідальність покладається на сторону, що порушила зобов'язання.

Згідно зі ст. 619 ЦК України, поряд із відповідальністю боржника договором або законом може бути передбачена додаткова (субсидіарна) відповідність іншої особи.

Відповідно до частини 7 статті 77 Господарського кодексу України, таку відповідальність за зобов'язання казенного підприємства, у разі недостатності коштів, що перебувають у його розпорядженні, несе держава, в особі органу, до сфери управління якого входить підприємство.

Казенні підприємства законодавцем виділені із числа державних підприємств в окрему групу, що обмежена певними сферами діяльності (ч. 1 ст. 76 Господарського кодексу України).

Частина 2 статті 76 Господарського кодексу України регламентує порядок створення казенного підприємства, а також його реорганізації та ліквідації. Відповідно до її приписів, створення казенних підприємств здійснюється шляхом видання постанови Кабінету Міністрів України. У рішенні про створення казенного підприємства визначаються обсяг і характер основної діяльності підприємства, а також орган, до сфери управління якого входить підприємство, що створюється. Реорганізація і ліквідація казенного підприємства проводяться відповідно до вимог цього Кодексу за рішенням органу, до компетенції якого належить створення даного підприємства.

Орган, до сфери управління якого входить казенне підприємство, затверджує статут підприємства, призначає його керівника, дає дозвіл на здійснення казенним підприємством господарської діяльності, визначає види продукції (робіт, послуг), на виробництво та реалізацію якої поширюється зазначений дозвіл (ч. 5 ст. 76 Господарського кодексу України).

Майно казенного підприємства закріплено за ним на праві оперативного управління (ч. 3 ст. 76 Господарського кодексу України).

Правом оперативного управління, відповідно до ст. 137 Господарського кодексу України, визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом). Власник майна, закріпленого на праві оперативного управління за суб'єктом господарювання, здійснює контроль за використанням і збереженням переданого в оперативне управління майна безпосередньо або через уповноважений ним орган і має право вилучати у суб'єкта господарювання надлишкове майно, а також майно, що не використовується, та майно, що використовується ним не за призначенням. Право оперативного управління захищається законом відповідно до положень, встановлених для захисту права власності.

Отже, органом управління казенного підприємства є суб'єкт управління об'єктами державної власності, закріпленими за казенним підприємством.

Поняття управління об'єктами держаної власності наведено у Законі України «Про управління об'єктами державної власності», за яким управління об'єктами державної власності - це здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі визначаються Законом України «Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі» (ч. 2 ст. 3 Закону України «Про управління об'єктами державної власності»).

За приписами ст. 2 Закону України «Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі», до об'єктів управління державної власності в оборонно-промисловому комплексі належать майно державних підприємств оборонно-промислового комплексу, в тому числі казенних підприємств, які входять до складу Державного концерну «Укроборонпром».

У статті 3 Закону України «Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі» передбачено, що суб'єктами управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі є Кабінет Міністрів України та Державний концерн «Укроборонпром».

Оскільки Закон України «Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі» не містить норм, які б інакшим чином врегульовували повноваження Кабінету Міністрів України у сфері управління об'єктами державної власності, його повноваження як суб'єкта управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі слід визначати, виходячи з приписів ст. 5 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» - є суб'єктом управління, що визначає об'єкти управління державної власності, стосовно яких виконує функції з управління, а також об'єкти управління державної власності, повноваження з управління якими передаються іншим суб'єктам управління.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі» передбачено, що Державний концерн «Укроборонпром» є уповноваженим суб'єктом господарювання з управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі.

Здійснюючи управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі Державний концерн «Укроборонпром», відповідно до ст. 7 Закону України «Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі»: створює підприємства, спільні підприємства та інші юридичні особи, засновані на державній власності в оборонно-промисловому комплексі, приймає рішення щодо їх реорганізації та ліквідації; надає згоду на відчуження та списання об'єктів управління державної власності в оборонно-промисловому комплексі учасників Концерну; приймає рішення про подальше використання державного майна, що не увійшло до статутних капіталів господарських товариств, утворених у процесі корпоратизації учасників Концерну; здійснює контроль за діяльністю учасників Концерну; веде облік об'єктів державної власності, що перебувають в управлінні Концерну, здійснює контроль за ефективним використанням та збереженням таких об'єктів; забезпечує в установленому порядку проведення інвентаризації майна Концерну та його учасників; надає учасникам Концерну згоду на оренду державного майна і пропозиції щодо умов договору оренди, які повинні забезпечувати ефективне використання орендованого майна; організовує контроль за використанням орендованого державного майна, що перебуває в управлінні учасників Концерну; виконує інші функції з управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі у випадках, передбачених законодавством.

При цьому частина 3 статті 4 Закону України «Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі» містить припис про те, що учасники Концерну не перебувають в управлінні органів виконавчої влади.

Отже, органом управління казенного підприємства, що входить до складу Державного концерну «Укроборонпром», є останній як суб'єкт управління об'єктами державної власності, закріпленими за казенним підприємством.

Казенне підприємство «Шосткинський казенний завод «Зірка» утворено постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.1998 № 987 «Про перетворення державних підприємств у казенні» шляхом перетворення із Шосткинського заводу «Зірка» без зміни його належності до сфери управління Міністерства промислової політики, до якої він належав згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 453.

29.12.2010 Кабінет Міністрів України виніс постанову № 1221, якою вирішено утворити Державний концерн «Укроборонпром» та включити до його складу ряд державних підприємств. Казенне підприємство «Шосткинський казенний завод «Зірка» увійшло до складу Укроборонпрому відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.2011 № 347 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1221».

Кабінет Міністрів України своєю постановою від 31.08.2011 № 993 передав в управління Державному концерну «Укроборонпром» підприємства, які були раніше включені до його складу, зі сфери управління Міністерства промислової політики, що було реорганізоване відповідно до Указу Президента України від 09.12.2010 № 1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади».

Наведене свідчить про те, що Кабінет Міністрів України не є тим органом, який, відповідно до частини 7 статті 77 Господарського кодексу України, може нести відповідальність за зобов'язання казенного підприємства, у разі недостатності коштів, що перебувають у його розпорядженні.

Та обставина, що Кабінет Міністрів України є єдиним засновником казенного підприємства Шосткинський казенний завод «Зірка», не надає йому статусу органу, що несе відповідальність за зобов'язання казенного підприємства.

За таких обставин позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго» до Кабінету Міністрів України.

Судові витрати покласти на публічне акціонерне товариство «Сумиобленерго».

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана в порядку, передбаченому підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України».

Повний текст рішення складено 07.05.2019.

Суддя С. А. Ковтун