про відмову у відкритті провадження у справі
08 травня 2019 року ЛуцькСправа № 140/1189/19
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Каленюк Ж.В., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління культури, релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації, Волинської обласної державної адміністрації про визнання протиправними та скасування рішень та розпорядження в частині,
ОСОБА_1 через представника - адвоката Сидун Олену Степанівну звернувся з позовом до Волинської обласної державної адміністрації Управління культури, з питань релігій та національностей, державного реєстратора Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації Захарченко Ельвіри Русланівни про визнання протиправним та скасування:
- рішення Управління культури, релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації №11811070004000829 від 26 березня 2019 року «Про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах»;
- розпорядження Волинської обласної адміністрації від 26 березня 2019 року №160 «Про реєстрацію статуту релігійних громад у новій редакції»;
- рішення Управління культури, релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації №11811050003000829 від 26 березня 2019 року «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи (зміна повного найменування, зміна місцезнаходження, зміна органу управління»).
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви. Позивач у встановлений строк усунув недоліки позовної заяви. Усуваючи недоліки позовної заяви, позивач подав її у новій редакції, в якій зазначає відповідачами Управління культури, релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації (відповідач 1) та Волинську обласну державну адміністрацію (відповідач 2), третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Релігійну громаду Свято-Троїцького собору Православної Церкви України міста Берестечко Горохівського району Волинської області, та просить визнати протиправними та скасувати:
- рішення Управління культури, релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації №11811070004000829 від 26 березня 2019 року «Про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах»;
- розпорядження Волинської обласної адміністрації від 26 березня 2019 року №160 «Про реєстрацію статуту релігійних громад у новій редакції» в частині, що стосується Свято- Троїцької релігійної громади Української Православної Церкви м. Берестечко Горохівського району Волинської області/Релігійної громади Свято-Троїцького собору Православної Церкви України міста Берестечко Горохівського району Волинської області;
- рішення Управління культури, релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації №11811050003000829 від 26 березня 2019 року «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи (зміна повного найменування, зміна місцезнаходження, зміна органу управління)».
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Як встановлено з позовної заяви у новій редакції та доданих до неї матеріалів, 24 грудня 1991 року проведено державну реєстрацію релігійної організації «Свято-Троїцька Релігійна громада Української Православної Церкви м. Берестечко Горохівського району Волинської області» із місцезнаходженням по вулиці Богдана Хмельницького, 5 в місті Берестечко Горохівського району Волинської області, у зв'язку із чим вона набула статусу юридичної особи, керівником якої є позивач ОСОБА_1
На підставі підпункту 6 пункту 1 розпорядження голови Волинської обласної державної адміністрації від 26 березня 2019 року №160 «Про реєстрацію статутів релігійних громад у новій редакції» суб'єкт державної реєстрації - Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації 26 березня 2019 року провів державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи в частині зміни повного найменування (реєстраційна дія №11811050003000829). Таким чином, юридичну особу «Свято-Троїцька релігійна громада Української Православної Церкви м. Берестечко Горохівського району Волинської області» перейменовано на «Релігійна громада Свято-Троїцького собору Православної Церкви України міста Берестечко Горохівського району Волинської області».
Також 26 березня 2019 року тим же суб'єктом державної реєстрації внесено зміни до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах в частині зміни керівника юридичної особи, зміни складу підписантів (реєстраційна дія №11811070004000829).
Як слідує із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1005228125 від 10 квітня 2019 року керівником вказаної релігійної організації з 08 лютого 2019 року є ОСОБА_2 .
Таким чином, предметом спору за даним адміністративним позовом є правомірність рішення органу виконавчої влади - Волинської обласної державної адміністрації щодо реєстрації статуту релігійної громади у новій редакції та вчинення реєстраційних дій щодо зміни керівника і найменування цієї релігійної громади.
Як зазначає позивач ОСОБА_1 , він вважає оскаржувані рішення відповідачів щодо проведення державної реєстрації змін в частині зміни керівника, повного найменування, місцезнаходження, органу управління релігійної громади протиправними з тих підстав, що будучи членом релігійної організації та її керівником, не надавав згоди на зміну найменування релігійної організації, жодних рішень загальних зборів, на підставі яких проведена державна реєстрація змін до статуту та керівника релігійної громади, не отримував, так само жодних довіреностей від імені релігійної громади як юридичної особи на подання державному реєстратору документів задля зміни керівника не надавав.
Як вбачається із позову, позивач пов'язує реєстрацію статуту власне із незаконними діями осіб, які подали відповідну заяву та документи відповідачеві. Відтак, спірні рішення оскаржуються саме з підстав порушення особами, які подали заяву про реєстрацію статуту, положень закону в частині дотримання порядку, способу та компетенції реєстрації таких змін. Ці обставини належать до внутрішньої діяльності юридичної особи.
Суд зазначає, що судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне між собою.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
При цьому КАС України регламентує порядок розгляду не усіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів. При визначенні юрисдикції справи необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктного складу сторін, предмету спірних правовідносин.
Водночас, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень.
Окрім того, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду» але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».
У контексті наведеного необхідно зауважити, що даний спір не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач 1, приймаючи оскаржуване розпорядження, хоч і мав владні-управлінські повноваження щодо позивача (в частині зареєструвати або відмовити у реєстрації статуту релігійної громади у новій редакції), проте здійснена реєстрація обумовлена наданими для такої реєстрації документами. В свою чергу, позивач власне і доводить відсутність повноважень в особи, яка подала заяву та документи для внесення змін до статуту, та відсутність у неї необхідного пакету документів для реєстрації нової редакції статуту, оспорює повноваження приймати рішення про зміну статуту.
Отже, наданню правової оцінки підпункту 6 пункту 1 розпорядження голови Волинської обласної державної адміністрації №160 від 26 березня 2019 року «Про реєстрацію статутів релігійних громад у новій редакції» передує встановлення та доказування у даному спорі обставин, які є внутрішньою діяльністю релігійної організації.
Разом з тим, оскаржуване розпорядження та рішення про здійснення реєстраційних дій зачіпають не лише права та інтереси позивача, а й усіх членів релігійної громади.
Відтак, в даному випадку спір виник саме між керівником (членом) Свято-Троїцька релігійна громада Української Православної Церкви м. Берестечко Горохівського району Волинської області та релігійною громадою, яка вирішила змінити підпорядкування, подавши заяву про реєстрацію змін.
Необхідно також звернути увагу і на те, що приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
Отже, як установлено, спірні правовідносини стосуються прав та інтересів учасників релігійної громади на канонічне підпорядкування, а позовні вимоги у зазначеній справі спрямовані на захист цивільного права позивача. З огляду на суб'єктний склад учасників спору він має вирішуватися за правилами господарського судочинства.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19 грудня 2018 року у справі №806/3462/14.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи вищевикладене, у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління культури, релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації, Волинської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Релігійна громада Свято-Троїцького собору Православної Церкви України міста Берестечко Горохівського району Волинської області про визнання протиправними та скасування рішень та розпорядження в частині необхідно відмовити на підставі пункту 1 частини першої статті 170 КАС України.
Згідно із частиною п'ятою статті 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Відповідно до частини шостої статті 170 КАС України слід роз'яснити позивачу, що розгляд даного спору віднесений до юрисдикції Господарського суду Волинської області.
За подання даного позову позивачем сплачено судовий збір у сумі 2305,20 грн., що підтверджується квитанцією від 03 травня 2019 року №0.0.1343138698.1. Відповідно до вимог статті 7 Закону України «Про судовий збір» у разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду.
Керуючись пунктом 1 частини першої статті 170, частинами п'ятою, шостою статті 170, статтями 248, 256, 295 КАС України, суддя
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління культури, релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації, Волинської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Релігійна громада Свято-Троїцького собору Православної Церкви України міста Берестечко Горохівського району Волинської області про визнання протиправними та скасування рішень та розпорядження в частині.
Роз'яснити позивачу, що даний спір має вирішуватися в порядку господарського судочинства, а також, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня підписання ухвали суддею. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.
Суддя Ж.В. Каленюк