07 травня 2019 року ЛуцькСправа № 140/596/19
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мачульського В.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Волинській області до Управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Володимира-Волинського про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області, позивач) звернулося з позовом до Управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Володимира-Волинського (далі УВКГ, відповідач) про стягнення з банківських рахунків податковий борг в сумі 2 744 610,50 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість на загальну суму 2 744 610,50 грн. Позивачем в установлені законом строки вживались заходи щодо стягнення заборгованості шляхом надіслання податкової вимоги, однак дані заходи не призвели до погашення податкового боргу відповідачем. Позивач просить стягнути з УВКГ на користь держави податковий борг в сумі 2 744 610,50 грн. в примусовому порядку.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 11.03.2019 прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (а.с.1).
Відповідач відзив на позов не подав, хоча копія ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у адміністративній справі була надіслана відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою місця реєстрації, зазначеної у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.6-8), та вручена представнику УВКГ, що підтверджується відміткою про отримання 14.03.2019 на поштовому повідомленні (а.с.104).
Згідно із частиною шостою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відтак справу вирішено на підставі наявних у ній матеріалів.
Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю з огляду на наступне.
Судом встановлено, що УВКГ 16.07.1992 зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку в Володимир-Волинській ОДПІ ГУ ДФС у Волинській облаті як платник податків, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.6-8).
Відповідно до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно із пунктом 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Як передбачено підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Судом встановлено, що за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість на загальну суму 2 744 610,50 грн., що підтверджується довідкою про наявність заборгованості по платежах до бюджету (а.с.11), розрахунком податкової заборгованості (а.с.12) зворотнім боком облікової картки з податку на додану вартість (а.с.84-98).
Заборгованість по податку на прибуток виникла в результаті несплати самостійно нарахованого платником грошового зобов'язання згідно з деклараціями з податку на додану вартість:
- №9190833556 від 19.09.2017 з терміном сплати 30.09.2017 в сумі 149 836,00 грн.;
- №9217489541 від 19.10.2017 з терміном сплати 30.10.2017 в сумі 162 642,00 грн.;
- №9242952252 від 17.11.2017 з терміном сплати 30.11.2017 в сумі 172 912,00 грн.;
- №9270509917 від 18.12.2017 з терміном сплати 30.12.2017 в сумі 159 528,00 грн.;
- №9295361698 від 17.01.2018 з терміном сплати 30.01.2018 в сумі 150 902,00 грн.;
- №9024368668 від 19.02.2018 з терміном сплати 02.03.2018 в сумі 123 547,00 грн.;
- №9047588115 від 19.03.2018 з терміном сплати 30.03.2018 в сумі 138 394,00 грн.;
- №9070305653 від 17.04.2018 з терміном сплати 30.04.2018 в сумі 161 740,00 грн.;
- №9094996987 від 16.05.2018 з терміном сплати 30.05.2018 в сумі 125 406,00 грн.;
- №9122519162 від 19.06.2018 з терміном сплати 30.06.2018 в сумі 124 277,00 грн.;
- №9147729999 від 18.07.2018 з терміном сплати 30.07.2018 в сумі 160 995,00 грн.;
- №9174290970 від 17.08.2018 з терміном сплати 30.08.2018 в сумі 119 709,00 грн.;
- №9201293111 від 19.09.2018 з терміном сплати 30.09.2018 в сумі 125 166,00 грн.;
- №9227816139 від 18.10.2018 з терміном сплати 30.10.2018 в сумі 151 696,00 грн.;
- №9255469071 від 19.11.2018 з терміном сплати 30.11.2018 в сумі 161 104,00 грн.;
- №9283138927 від 18.12.2018 з терміном сплати 30.12.2018 в сумі 136 503,00 грн.;
- №9307325458 від 18.01.2019 з терміном сплати 30.01.2019 в сумі 156 381,00 грн.
Також, заборгованість по податку на додану вартість виникла внаслідок несплати відповідачем донарахованих контролюючим органом грошових зобов'язань згідно з податковими повідомленнями-рішеннями:
- №0076331205 від 06.11.2017 в сумі 6 000,00 грн.,
- №0076351205 від 06.11.2017 в сумі 13 080,00 грн.,
- №0099331205 від 26.12.2017 в сумі 18 800,00 грн.,
- №0007061205 від 22.01.2018 в сумі 20 000,00 грн.,
- №0030321205 від 03.04.2018 в сумі 45 865,09 грн.,
- №0073961205 від 16.07.2018 в сумі 5 563,87 грн.,
- №0073971205 від 16.07.2018 в сумі 23 416,68 грн.
Протягом 2018 року відповідачу надавалось розстрочення податкового боргу.
Згідно з п.100.1 статті 100 ПК України розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу.
У зв'язку із вищевикладеним УВКГ нарахована пеня в сумі 131 146,43 грн.
Відтак, загальна сума податкового боргу відповідача становить 2 744 610,50 грн.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з пунктом 59.4 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Як слідує з матеріалів справи контролюючим органом сформована та надіслана відповідачу перша податкова вимога від 04.04.2006 №1/37 та друга податкова вимога від 19.05.2006 №2/59 (а.с.99-100), у відповідності до пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинного до 01.01.2011 року), однак вжиті контролюючим органом заходи не призвели до погашення податкового боргу.
Також, доказів добровільної сплати заборгованості відповідачем суду не надано.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з пунктами 95.1, 95.3 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Про наявність у УВКГ відкритих рахунків у банках свідчить довідка Головного управління ДФС у Волинській області (а.с.11).
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь держави податкового боргу в сумі 2 744 610,50 грн.
Згідно із частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Відтак, судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору в сумі 19 210,00 грн. згідно із платіжним дорученням від 14.02.2019 №181 (а.с.2) з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з банківських рахунків Управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Володимира-Волинського (44700, Волинська область, місто Володимир-Волинський, вулиця Луцька, будинок 211, код ЄДРПОУ 05391703) до державного бюджету податковий борг в сумі 2 744 610,50 грн. (два мільйона сімсот сорок чотири тисячі шістсот десять гривень п'ятдесят копійок)
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.
Головуючий
Суддя В.В.Мачульський