10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
"17" липня 2007 р. Справа № 11/2072
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Веденяпіна О.А.
суддів: Іоннікової І.А.
Черпака Ю.К.
при секретарі Гаврилюк Т.В. ,
за участю представників сторін:
від позивача: Анхімов О.В. (довіреність від 29.08.2007 року),
від відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест" (с. Нова СинявкаСтаросинявського району Хмельницької області)
на рішення господарського суду Хмельницької області
від "19" квітня 2007 р. у справі № 11/2072
за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс-98" (с.Веприн Радомишльського району Житомирської області)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест" (с. Нова СинявкаСтаросинявського району Хмельницької області)
про стягнення 503 568,21 грн.,-
В березні 2007 року сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс-98" звернулось до господарського суду Хмельницької області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест" заборгованості в розмірі 503 568,21 грн., що утворилася через неналежне виконання умов договору №1/08/4 від 21 лютого 2006 року, укладеного сторонами, з яких 502 000,00 грн. - основний борг, 1 568,21 грн. - 3% річних.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 19 квітня 2007 року у справі №11/2072 позов задоволено.
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест" на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс-98" 503 568,21 грн. заборгованості, 5 035,68 грн. витрат по оплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ТОВ "Агроінвест" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначене рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на:
- неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи;
- невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;
- порушення та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.
Відповідач в апеляційній скарзі вказує, що на виконання умов договору ним здійснені поставки цукрового буряку в кількості 2259,39 тонн до Іванопільського цукрового заводу, у зв'язку з чим повністю виконані взяті за договором зобов'язання, а суд першої інстанції, не прийнявши це до уваги, порушив ч. 1 ст. 598 та ст. 599 ЦК України.
Позивач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а судове рішення - без змін.
Представник позивача в судовому засіданні заперечує проти доводів, викладених в апеляційній скарзі.
Представник відповідача в засідання суду не з'явився.
Відповідач в клопотанні від 10.07.2007 року за №28, надісланому на адресу апеляційного господарського суду, просить відкласти розгляд справи.
Колегія суддів вважає, що неприбуття в судове засідання представника відповідача не перешкоджає судовому розгляду справи, оскільки відповідача належним чином повідомлено про дату, час та місце апеляційного розгляду, викладені у клопотанні про відкладення розгляду справи обставини не підтверджені доказами, у зв'язку з чим клопотання відповідача задоволенню не підлягає.
Задовольняючи позов, господарський суд Хмельницької області виходив з того, що свої зобов'язання згідно укладеного договору відповідач не виконав і на момент звернення з позовом до суду за ним рахується заборгованість в сумі 502 000,00 грн., вважав, що окрім суми основного боргу позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 1 568,21 грн.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд встановив.
21 лютого 2006 року між позивачем - СТОВ "Агрокомплекс-98" (Іванопільський цукровий завод) та відповідачем - ТОВ "Агроінвест" укладено договір за №1/08/4.
У відповідності до умов даного договору, предметом його є зобов'язання сторін щодо вирощування та переробки цукрових буряків врожаю 2006 року, а метою - досягнення максимально можливих прибутків від цієї діяльності.
Згідно п. 2.1 договору на цілі, обумовлені договором, Іванопільський цукровий завод зобов'язався надати відповідачу кредити у вигляді товарно-матеріальних цінностей -ТМЦ (міндобрива, засоби захисту рослин, паливно-мастильні матеріали та інше), послуг (сівба та інше, крім збирання врожаю) і фінансових ресурсів у чистому вигляді, все разом скорочено "Ресурси". Всі кредити надаються на безвідсотковій основі, тобто ставка кредитування дорівнює нулю. Загальна сума кредитування до 1 000грн. за 1 га посівів цукрових буряків, включно з податку на додану вартість 20%. Вартість копання буряків в цю суму не входить.
Відповідач зі своєї сторони зобов'язався посіяти 250 га цукрових буряків та здати весь буряк виключно на бурякоприймальний пункт Іванопільського цукрового заводу.
Згідно п. 5.2 договору строк погашення грошового зобов'язання за отриманні ресурси настає 01 грудня 2006 року.
На виконання умов даного договору позивачем платіжними дорученнями №204 від 15 березня 2006 року, №226 від 22 березня 2006 року, №268 від 03 квітня 2006 року, №1024 від 16 серпня 2006 року перераховано відповідачу в рахунок майбутнього врожаю 302 500, 00 грн. , а також поставлено цукор на загальну суму 199 500,00 грн., що підтверджується видатковою накладною АК-000160 від 31 жовтня 2006 року та довіреністю на отримання цінностей серії ЯЛИ №149124 від 31 жовтня 2006 року.
Доказів виконання своїх зобов'язань згідно договору №1/08/4 від 21 лютого 2006 року відповідачем не надано.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний господарський суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Ч. 1 ст. 101 цього Кодексу передбачено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Правовідносини, які виникли між сторонами, за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 Господарського кодексу України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 цього Кодексу є предметом його регулювання.
У відповідності зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 538 Цивільного кодексу України при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.
Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається за винятком випадків, передбачених законодавством.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором, або законом.
Оскільки відповідачем не доведено факту виконання своїх зобов'язань згідно договору №1/08/4 від 21 лютого 2006 року, укладеного з СТОВ "Агрокомплекс - 98", колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог.
Враховуючи викладене, рішення господарського суду Хмельницької області від 19 квітня 2007 року у справі №11/2072 прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Керуючись ст.ст.101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 19 квітня 2007 року у справі №11/2072 залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест" - без задоволення.
2. Справу №11/2072 повернути до господарського суду Хмельницької області.
Головуючий суддя Веденяпін О.А.
судді:
Іоннікова І. А.
Черпак Ю.К.
Віддрук. 4 прим.:
1 - до справи
2,3 - сторонам
4 - в наряд