01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
11.07.2007 № 17/430
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Цурка Н.О. (за доруч.),
від відповідача - Годзяцький О.В. (за доруч.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фондуспеціального призначення "Спецжитлофонд"
на рішення Господарського суду м.Києва від 19.03.2007
у справі № 17/430
за позовом АЕК "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"
до Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фондуспеціального призначення "Спецжитлофонд"
про стягнення заборгованості у розмірі 43 980,20 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 19.03.2007 у справі № 17/430 позов Акціонерної енергопостачальної компанії „Київенерго” в особі структурного підрозділу „Енергозбут Київенерго” до Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення „Спецжитлофонд” про стягнення 43 980, 20 грн. задоволено частково.
Стягнуто з Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення „Спецжитлофонд” на користь Акціонерної енергопостачальної компанії „Київенерго” в особі структурного підрозділу „Енергозбут Київенерго” 42 046, 44 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 1 308, 20 грн. - 3% річних, 433, 55 грн. державного мита та 118, 00 грн. на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні решти вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та на недоведеність висновків, викладених у рішенні Господарського суду м. Києва, обставинам справи.
Відзив на апеляційну скаргу позивач не надав.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, судовою колегією встановлено наступне:
01.01.2005 між АЕК „Київенерго” в особі структурного відокремленого підрозділу „Енергозбут Київенерго” (далі - позивач) та Комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення „Спец житлофонд” (далі - відповідач) був укладений договір № 8242155 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір) та звертання-доручення від 01.01.2005 до цього Договору.
Відповідно до умов цього Договору (п. 1.1) позивач зобов'язався виробити та поставити теплову енергію відповідачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а відповідач - отримати її та оплатити відповідно до умов цього Договору. При виконанні умов Договору сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією, чинним законодавством України, Правилами користування тепловою енергією, нормативними актами з питань користування, обліку та взаєморозрахунків за енергоносії (п.2.1).
Згідно з п.2.3.1 Договору відповідач був зобов'язаний дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2.
Тарифи та порядок розрахунків визначені в Додатку №2 до Договору. Згідно з п.9 цього Додатку відповідач щомісячно з 12 по 15 числа отримує в МВРТ-7 оформлену позивачем платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник позивачу протягом двох днів з моменту їх одержання.
Згідно з п.10 Додатку №2 відповідач щомісячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, забезпечує оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА, а також до 25 числа поточного місяця сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок позивача згідно з його розрахунком.
Відповідно до Додатку №2 розрахунки за теплову енергію проводяться згідно з тарифами за кожну відпущену Гігакалорію (1Гкал./грн.) без урахування ПДВ для розрахунків із житловими організаціями в розмірі 54,42 грн.(100%).
Також між сторонами було підписано Додатки №5 „Умови припинення подачі теплової енергії”, №6 „Довідка. Дані по будинках (спорудах) на 01.01.2005”, №7 „Довідка про теплові навантаження об'єктів теплопостачання на 01.01.2005”, а також „Порядок проведення розрахунків по відшкодуванню житловим організаціям витрат, пов'язаних з нарахуванням, збором, обліком та розщепленням платежів населення за теплову енергію та обслуговуванням внутрішньобудинкових і зовнішніх теплових мереж, бойлерних, які знаходяться на їх балансі”.
Висновки місцевого господарського суду щодо задоволення позову, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає законними і обґрунтованими, з огляду на те, що:
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порядок використання тепловою енергією та порядок розрахунків за теплову енергію встановлені Правилами користування електричною та тепловою енергією (далі - Правила), затвердженими наказом Міністерства енергетики та електрифікації СРСР від 06.12.1981 із наступними змінами та доповненнями. Вказані Правила є обов'язковими для енергопостачальних організацій та споживачів теплоенергією незалежно від їх відомчої приналежності.
Відповідно до п.9.1.1 Правил розрахунки за відпущену теплову енергію здійснюються у відповідності до діючих тарифів на підставі показань засобів обліку теплової енергії.
Згідно з п.9.3.1 Правил кількість теплової енергії у гарячій воді, відпущеної споживачу, визначається як множення кількості води на її теплоємкість та різність температур падаючої та зворотної води.
В суді першої інстанції позивач зазначив, що відповідач своїх зобов'язань за Договором не виконав і відповідно до розрахунку, проведеного на підставі температурного графіку за 2005 - 2006 рр., його заборгованість за використану теплову енергію становить 39 358, 32 грн.
Відповідач стверджує, що використав лише 50, 6% зазначеної позивачем теплової енергії, хоча не надав суду доказів, які б підтверджували даний факт.
Відповідно до розрахунку позивача за період з січня 2005р. по липень 2006р. відповідачем було спожито та не оплачено теплової енергії у вигляді гарячої води на загальну суму 39358,32 грн.
Таким чином, відповідач не дотримався вимог ст. 33 ГПК України, яка встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами, а в даному випадку в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували доводи апеляційної скарги і спростовували твердження позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення.
Приймаючи до уваги, що відповідач припустився прострочення платежу, він на підставі ст.625 ЦК України зобов'язаний сплатити позивачеві суму основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, розмір якого згідно з розрахунком позивача становить 42046,44 грн. (39358,32 + 2688,12). В інший частині нараховані позивачем інфляційні збитки в розмірі 625,56 грн. є безпідставними.
Крім того, у відповідності до ст.625 ЦК України відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача 3% річних від простроченої суми, що за розрахунком позивача з період з січня 2005р. по липень 2006р. становить 1308,20 грн.
З огляду на викладене, судова колегія залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 19.03.2007 у справі № 17/430 - без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарсько процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення „Спецжитлофонд” залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 19.03.2007 у справі № 17/430 -без змін.
Матеріали справи № 17/430 повернути до Господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя
Судді