Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"05" липня 2007 р. Справа № АС-42/720-06
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Слюсарева Л.В., суддя Білоконь Н.Д. , суддя Фоміна В.О.
при секретарі Криворученко О.І.
за участю представників:
позивача - Малахової Ю.А., довіреність № 29/10/10-025 від 09.01.2007 р.
першого відповідача - Антоненка Д.О., довіреність без номеру від 12.10.2006 р.
другого відповідача - не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційні скарги позивача (вх.№ 1115 Х/1-14) та першого відповідача (вх.№ 1116 Х/1-14) на постанову господарського суду Харківської області від 08.02.07 р. по справі № АС-42/720-05
за позовом державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова
до 1) приватного підприємства "Фатон" м. Харків 2) приватного підприємства "Клас А", м. Харків
про визнання недійсним договору
встановила:
Державна податкова інспекція у Київському районі м. Харкова звернулась до господарського суду Харківської області з позовом про визнання недійсними на підставі ст. 203 Цивільного кодексу України, ст. 207 Господарського кодексу України правочину та господарське зобов»язання приватного підприємства «Клас А»та приватного підприємства «Фатон», які виникли на підставі податкових накладних на загальну суму 26326968,87 грн, а також застосувати наслідки визнання недійсними господарських зобов"язань, які передбачені статтею 208 Господарського кодексу України.
Постановою господарського суду Харківської області від 08.02.2007 р. у справі № АС-42/720-06 (суддя Яризько В.О.) в задоволенні позову відмовлено.
Позивач із зазначеною постановою господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.
Перший відповідач також із зазначеною постановою господарського суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, просить постанову в зазначеній частині змінити, стягнувши з Державного бюджету України на його користь 15000 грн. судових витрат, пов»язаних з оплатою допомоги адвоката.
Перший відповідач проти апеляційної скарги позивача заперечує, просить залишити її без задоволення, а постанову господарського суду Харківської області від 08.02.2007 р. змінити в частині розподілу судових витрат, стягнути з держбюджету на його користь 15000 грн. судових витрат.
Позивач проти апеляційної скарги першого відповідача заперечує, просить залишити її без задоволення, а постанову господарського суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог ПП «Фатон»про розподіл судових витрат та стягнення з ДПІ на користь ПП «Фатон»судових витрат залишити без змін.
Другий відповідач в судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, тому, відповідно до ч. 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України його неприбуття не перешкоджає судовому розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та вислухавши пояснення представників позивача та першого відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
ДПІ у Київському районі м. Харкова було проведено виїзну планову перевірку ПП "Фатон" за період з 01.07.2005 р. по 30.06.2006 р. (акт № 2911/23-3/33411273 від 13.10.2006 р.).
Під час перевірки перевіряючими встановлено, що перший відповідач-ПП «Фатон»мав господарські взаємовідносини з другим відповідачем -ПП «Клас-А». ПП «Фатон»надано до суду договір № 02/11 від 01.11.2005 р., укладений між ним та ПП»Клас-А», відповідно до умов якого ПП «Клас А»(продавець) продало, а ПП «Фатон»(покупець) купило бумагу, поліграфічні матеріали і обладнання в асортименті на загальну суму 14500000 грн.
Розрахунок за вищезазначені товари, сторони передбачили в безготівковій формі.
З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що товар першим відповідачем був отриманий, що підтверджується витратними накладними № 123 від 01.03.2006р. на суму 1445467,13 грн., № РН-0029 від 01.03.2006р. на суму 1044682,91 грн., № 120 від 01.03.2006р. на суму 645134,04 грн., № РН-0026 від 01.03.2006р. на суму 817332,32 грн., № 118 від 01.03.2006р. на суму 1040817,41 грн., № 146 від 21.03.2006р. на суму 34920,00 грн., № 176 від 27.03.2006р. на суму 2091084,00 грн., № 175 від 27.03.2006р. на суму 801224,98 грн., № 174 від 27.03.2006р. на суму 3180924,01 грн., № 185 від 30.03.2006р. на суму 3500505,60 грн., № 1 від 03.01.2006р. на суму 765036,86 грн., № 17 від 11.01.2006р. на суму 1781060,12 грн., № 212 від 26.04.2006р. на суму 1267800,00 грн., № 213 від 26.04.2006р. на суму 266343,46 грн., № 214 від 26.04.2006р. на суму 3590338,44 грн., № 216 від 26.04.2006р. на суму 296400,00 грн., № 253 від 01.06.2006р. на суму 3757898,04 грн.
Також ПП "Клас А" були виписані податкові накладні на адресу ПП "Фатон" №118 від 01.03.06 року на суму 1040817,00 грн. (в т.ч. ПДВ-173469,50), №119 від 01.03.06 року на суму 817332,32 грн. (в т.ч. ПДВ 136222,05 грн.), №120 від 01.03.06 року на суму 645134,00 грн ( в т.ч. ПДВ 107522,33 грн.), №121 від 01.03.06 року на суму 1044682,91 грн. (в т.ч. ПДВ 174113,82 грн.), №123 від 01.03.06 року на суму 1445467,13 грн. (в т.ч. ПДВ 240911,19 грн.), №146 від 21.03.06 року на суму 34920,00 грн. (в т.ч. ПДВ 5820,00 грн.), №174 від 27.03.06 року на суму 3180924,01 грн. (в т.ч. ПДВ 530154,00 грн.), №175 від 27.03.06 року на суму 801224,98 грн. ( в т.ч. ПДВ 133537,50 грн.), №176 від 27.03.06 року на суму 2091084,00 грн. (в т.ч. ПДВ 348514,00 грн.), №185 від 30.03.06 року на суму 3500505,60 грн. (в т.ч. ПДВ 583417,60 грн.), № 17 від 11.01.06 року на суму 1781060,12 грн. (в т.ч. ПДВ 296843,35 грн.), №1 від 03.01.06 року на суму 765036,86 грн. ( в т.ч. ПДВ 127506,14 грн.), №215 від 26.04.06 року на суму 296400,00 грн. ( в т.ч. ПДВ 49400грн.), №214 від 26.04.06 року на суму 3590338,44 грн (в т.ч. ПДВ 598389,74 грн.), №213 від 26.04.06 року на суму 266343,46 грн. (в т.ч. ПДВ 44390,58 грн.), №212 від 26.04.06 року на суму 1267800,00 грн. (в т.ч. ПДВ 211300,00 грн.), №253 від 01.06.06 року на суму 3757898,04 грн. (в т.ч. ПДВ 626316,34 грн.), на загальну суму : 26 326 968,87 грн. (в т.ч. ПДВ 4387828,15 грн.).
Як вбачається з акту перевірки, розрахунок за придбаний товар був здійснений в безготівковій формі.
Таким чином, спірний правочин був укладений відповідачами та виконаний в повному обсязі.
Позивач посилається на ст. 203 Цивільного кодексу України та зазначає, що згідно з цією статтею зміст угоди не може протирічити актам цивільного законодавства. При цьому позивачем не зазначено в чому саме, на його думку, полягає протиріччя змісту спірної угоди актам цивільного законодавства і яким саме.
Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності
Текст договору № 02/11 від 01.11.2005р. вміщує передбачені законом істотні умови для договорів купівлі-продажу, зокрема предмет, ціну товару, обов'язки сторін щодо передачі товару тощо.
Спірний правочин було вчинено повноважними представниками сторін.
Позивач необгрунтовано посилається на відсутність у 2-го відповідача цивільної правоздатності та цивільної дієздатності юридичної особи
Відповідно до ч. 4 ст. 91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Як вбачається з матеріалів справи, на момент укладання угоди та на теперішній час відповідачі зареєстровані як суб"єкти підприємницької діяльності в установленому законом порядку, внесені до Єдиного державного реєстру суб"єктів підприємницької діяльності, отже мали необхідний обсяг цивільної дієздатності.
З наданих до матеріалів справи документів вбачається, що Приватне підприємство "Фатон" зареєстровано виконкомом Харківської міської ради 21..02.2005 р. Номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДРПОУ 14801020000006990
Приватне підприємство "Клас А" зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради 11.11.1994 року. Номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДРПОУ 14801050001015612.
Згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, серія АБ номер 139598, станом на 09.01.2007 року ПП "Клас А" знаходиться у державному реєстрі, дані щодо вилучення підприємства з ЄДРПОУ відсутні.
Зважаючи на наведене, твердження позивача стосовно того, що спірний правочин не відповідає статті 203 Цивільного кодексу України необгрунтоване, оскільки воно не підтверджено матеріалами справи
Єдиною підставою для визнання правочину недійсним, на яку посилається позивач в своєму позові та в апеляційній скарзі, зазначено те, що ПП "Клас А" не перереєструвалось як платник ПДВ в ДПІ Дзержинського району, оскільки в порушення п. 23.4 Положення про Реєстр платників податку на додану вартість не замінив оригінал свідоцтва за попереднім місцезнаходженням на нове свідоцтво за новим місцезнаходженням, а також зазначає на незнаходження ПП "Клас А" за юридичною адресою, що надало йому можливість здійснювати неконтрольовану державою господарську діяльність, тому спірна угода вчинена з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.
Як вбачається з матеріалів справи, ПП "Клас А" як платник податків, зборів та обов'язкових платежів з 09.12.1994 року перебувало на обліку ДПІ у Орджонікідзевському районі міста Харкова та було зареєстроване як платник податку на додану вартість (свідоцтво №29569233 від 02.10.1997 року.)
У зв"язку зі зміною місцезнаходження ПП "Клас А" знятий з обліку ДПІ у Орджонікідзевському районі міста Харкова та взято на податковий облік у ДПІ Дзержинського району міста Харкова з 16.03.2006р.
Як вбачається з листа ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова (т.1 а.с.77) провести зустрічну перевірку ПП "Клас А" неможливо, оскільки підприємство не знаходиться за юридичною адресою.
При цьому в листі зазначено, що ПП "Клас А" надсилає декларації по ПДВ поштою, в яких визначені загальні обсяги продажу та сума зобов'язань, а саме : за січень 2006р. обсяг продажу - 8333333,00 грн., зобов'язання - 1666667,00 грн., за лютий 2006р. обсяг продажу - 9835,00 грн., зобов'язання - 1967,00 грн., за березень 2006р. обсяг продажу - 16500000,00 грн., зобов'язання - 3300000,00 грн., за квітень 2006р. обсяг продажу - 2666665,00 грн., зобов'язання - 533333,00 грн.
Пунктом 9.8 ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що реєстрація платнику податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках передбачених цією нормою.
Вказана норма закону не передбачає в якості підстави для анулювання реєстрації платника ПДВ ту обставину, що він не здійснив заміну свідоцтва платника ПДВ при зміні свого місцезнаходження.
Як вбачається з матеріалів справи, спірний правочин був укладений та виконувався ПП "Клас А", коли підприємство перебувало на обліку в ДПІ Орджонікідзевського району і було зареєстровано як платник ПДВ, та вказану реєстрацію позивач не оспорює.
Крім того позивачем не доведено, що на момент укладення спірного правочину підприємство було відсутнє за юридичною адресою.
Листом ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова підтверджено, що ПП "Клас А" подає звітність до податкового органу.
Розрахунок між контрагентами здійснювався через розрахунковий рахунок, тобто в безготівковій формі. Отже ця операція була прозора для оподаткування та нагляду з боку контролюючих органів, і ні за яких обставин не могла бути прихованою від останніх.
Зважаючи на наведене, доводи позивача про здійснення другим відповідачем при укладенні спірних угод неконтрольованої державою господарської діяльності є безпідставними, спростовуються матеріалами справи та не відповідають обставинам справи.
Згідно зі ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, може бути визнано судом недійсним повністю або у певній його частині.
Отже, умовою визнання господарських зобов'язань недійсними на підставі ст. 207 Господарського кодексу України є встановлення мети у сторін при укладанні господарських зобов'язань, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.
Надаючи юридичну оцінку доводам апеляційної скарги судова колегія дійшла висновку, що позивачем не доведено того, що на час укладання та виконання спірної угоди відповідачі мали мету, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, а також не доведено, що правочин не відповідає вимогам цивільного законодавства у відповідності до статті 203 Цивільного кодексу України, тому місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Стосовно апеляційної скарги першого відповідача щодо розподілу судових витрат, колегія суддів дійшла висновку, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про адвокатуру»оплата праці адвокатів здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою та адвокатським об*єднанням чи адвокатом.
До матеріалів справи першим відповідачем надано: договір № 1 від 15.12.2006р. про надання правової допомоги, укладений між ПП "Фатон" та ФО-П Попп А.М., предметом якого є послуги юриста по наданню правової допомоги, яка пов"язана з розглядом господарським судом Харківської області справ № АС-42/720-06, № АС-42/721-06; договір № 2 від 15.12.2006р. про надання правової допомоги, укладений між ПП "Фатон" та ФО-П Котюк В.М., предметом якого є послуги юриста по наданню правової допомоги, яка пов"язана з розглядом господарським судом Харківської області справ № АС-42/720-06, № АС-42/721-06.
Матеріалами справи підтверджено складання сторонами цих договорів актів приймання -передачі наданих послуг адвоката, з яких вбачається виконання адвокатом взятих на себе обов*язків по наданню першому відповідачу правової допомоги.
Відповідно до ст.33 Правил адвокатської етики, схвалених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 01 жовтня 1999 року № 6/УІ гонорар є єдиною допустимою формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту. Фактори, що повинні братися до уваги при визначенні обгрунтованого розміру гонорару, включають в себе : обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення; ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення; необхідність досвіду для його успішного завершення; роль адвоката в досягненні гіпотетичного результату, якого бажає клієнт; досягнення за результатами виконання доручення позитивного результату, якого бажає клієнт; професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності адвоката.
Всі фактори підлягають врахуванню в їх взаємозв'язку стосовно до обставин кожного конкретного випадку.
Розмір гонорару і порядок його внесення мають бути чітко визначені в угоді про надання правової допомоги.Засади обчислення гонорару (фіксована сума, погодинна оплата, доплата гонорару за позитивний результат по справі, тощо) визначаються за домовленістю між адвокатом та клієнтом і також мають бути закріплені в угоді.
Дослідивши зазначені договори про надання послуг адвоката № 1 та № 2 від 15.12.2006р. колегія суддів дійшла висновку, що ці договори відповідають основним завданням адвокатури та принципам її діяльності, визначеним Конституцією України, Законом України «Про адвокатуру»та іншим законодавчим актам України.
Надання послуг з правової допомоги першому відповідачу підтверджується актами здачі-приймання послуг № 1 від 06.02.2007 р.
Сплата відповідачем послуг адвоката за цими договороами підтверджується наявними в матеріалах справи видатковим касовим ордером від 31.01.2007 р. по договору № 1 від від 15.12.2006 р. на суму 7500 грн. та видатковим касовим ордером від 06.02.2007 р. по договору № 2 від 15.12.2006 р. на суму 7500 грн. Загальна сума наданих послуг складає 15000 грн.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов"язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.
У разі звільнення сторони від оплати надання ій правової допомоги витрати на правову допомогу здійснюються за рахунок Державного бюджету України.
Відповідно до ч. 1 статті 94 цього Кодексу, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб"єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Відповідно до ч . 5 цієї статті у разі відмови у задоволенні позовних вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок Державного бюджету України.
Зважаючи на наведене, оскаржувану постанову в частині розподілу судових витрат слід змінити, стягнувши з Державного бюджету України на користь першого відповідача 15000 грн. судових витрат.
Керуючись статтями 198, 200, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
постановила:
Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу першого відповідача задовольнити.
Змінити постанову господарського суду Харківської області від 08.02.2007 р. у справі № АС-42/720-06 в частині розподілу судових витрат.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ПП "Фатон" ( м. Харків, вул. Артема, 2, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДРПОУ 14801020000006990 ) 15000 грн. судових витрат.
В частині визнання договору недійсним постанову залишити без змін.
Постанова набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня її виготовлення в повному обсязі.
Постанову підписано 10.07.2007 р.
Головуючий суддя (підпис) Слюсарева Л.В.
Суддя (підпис) Білоконь Н.Д.
Суддя (підпис) Фоміна В.О.