79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
17.07.07 Справа № 4/1373-8/193
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів: Онишкевича В.В. /головуючий/, Скрутовського П.Д., Слуки М.Г.
Розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ “Декор-Сервіс» від 21.12.2006р. б/н
на рішення господарського суду Львівської області від 07.11.2006р.
у справі №4/1373-8/193
За позовом ТзОВ “ОлШе» ЛТД, с.Воля-Ковельська, Волинської області
До ТзОВ “Декор-Сервіс» , м.Городок, Львівської області
Про стягнення заборгованості в сумі 60347-61 грн.
За участю представників:
від позивача не з»явився
від відповідача не з»явився
Рішенням господарського суду Львівської області від 07.11.2006р. у справі №4/1373-8/193 за позовом ТзОВ “ОлШе» ЛТД, с.Воля-Ковельська, Волинської області, до ТзОВ “Декор-Сервіс» , м.Городок, Львівської області, про стягнення заборгованості в сумі 60347 грн. 61 коп., вимоги позивача було задоволено частково, в сумі -49962 грн. 88 коп. В решті позову було відмовлено.
Відповідач оскаржив дане судове рішення в апеляційну інстанцію, просить його скасувати з підстав, викладених в апеляційній скарзі, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному розмірі.
В судове засідання повноважні представники сторін не з»явився, хоч про день і час розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про вручення їм кореспонденції -ухвали суду про призначення розгляду справи на 17.07.2007р. на 15-00 год.
Позивач у даній справі надіслав на адресу суду телеграму про відкладення розгляду апеляційної скарги, оскільки його представник задіяний в іншій справі і не може прибути на засідання, однак жодних письмових доказів, які б підтверджували викладені в телеграмі обставини суду не надав, у зв»язку з чим суд прийшов до висновку про розгляд апеляційної скарги по суті на підставі наявних письмових доказів у даній справі.
В процесі розгляду апеляційної скарги, судом встановлено наступне:
В квітні місяці 2003 року між сторонами у даній справі встановилася співпраця, внаслідок якої позивач у даній справі виготовляв для відповідача різні види кованих елементів, а саме: кованих секцій, решіток, а також дверей, бруса віконного та інших елементів.
За твердженням позивача, ним було виготовлено і змонтовано на об»єктах відповідача -ТзОВ “Декор-Сервіс» слідуючи ковані вироби з металу: 122,4 погонних метри кованих секцій 5-тої категорії на суму, включаючи ПДВ -125471 грн. 03 коп., а з врахуванням збільшення ціни виробів, їх вартість становила -189557 грн. 89 коп. Різниця у вартості згаданих вище виробів, з врахуванням збільшення ціни, становить -64086 грн. 86 коп.
Зазначена вартість виробів, з врахуванням збільшення ціни, вказана в корегувальних накладних від 15.07.2003р.
Крім того, позивач посилається на акти звірки, які підписані представником позивача і акти виконаних робіт №№1,2,3,4,5, на підставі яких позивач визначив заборгованість відповідача перед позивачем в сумі -34385 грн. 08 коп., що заперечує відповідач у справі.
Зокрема, за твердженнями відповідача, які викладені в апеляційній скарзі, сума заборгованості, на яку покликається позивач, випливає саме з коригованих видаткових накладних, які відповідач заперечує, оскільки вважає, що ці накладні ним не підписувались.
Ухвалою від 13.02.2007р. Львівський апеляційний господарський суд зупинив провадження у справі та надіслав матеріали справи Львівському НДІ судових експертиз для проведення судово-бухгалтерської експертизи на предмет визначення заборгованості, яка випливає із позовних вимог.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 06.06.2007р. провадження у даній справі було поновлено, у зв»язку з отриманням експертного висновку Львівського НДІ судових експертиз.
Оцінивши наявні письмові докази у даній справі та оскаржуване рішення, суд прийшов до висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції від 07.11.2006р. по даній справі в частині задоволеної суми позову, з таких підстав:
Із матеріалів даної справи вбачається, що взаємовідносини сторін по проведенню розрахунків за виготовлення і монтаж кованих і інших виробів, ґрунтувались на згаданих вище договорах поставки, які так і не були представлені в судове засідання в оригіналах жодною із сторін.
Виходячи із змісту договорів за №№15/03 та 16/03, вбачається, що сторони досягли згоди про кількість виробів, які підлягали поставці, та порядок оформлення відповідних документів, що підтверджують поставку згаданої вище продукції. Такими документами сторони визначили видаткові накладні, які б підтверджували кількість відпущеної продукції та її ціну.
Жодними письмовими доказами не підтверджується, що після поставки товару сторони вносили зміни в згадані вище договори щодо корегування ціни, чи підтверджували б внесення таких змін шляхом обміну листами чи іншими письмовими доказами, а отже, відсутні правові підстави для проведення між сторонами розрахунків за поставлену продукцію на підставі коригуючих накладних, які відповідач у даній справі заперечує.
В той же час, за твердженням позивача, з врахуванням згаданих вище накладних, вартість виготовленої продукції збільшено на 64086 грн. 86 коп., що перевищує на 3739 грн. 25 коп. вимоги позивача у даній справі.
Що стосується підписів на коригувальних накладних з боку відповідача, то відповідач їх заперечує, оскільки ці підписи не відповідають підписам відповідача, які проставлені на оригіналах доручень. Приналежність підписів відповідачу у справі на коригувальних накладних заперечили також представники відповідача, які були допитані, за твердженням відповідача, судом першої інстанції, однак цей епізод не знайшов свого відображення в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції безпідставно взяв до уваги відомості, зазначені в акті звірки заборгованості від 30.06.2006р. та від 16.10.2006р., оскільки вони є односторонніми, тому не можуть служити належними доказами у справі в обґрунтування позовних вимог. Із даних актів навіть не можна встановити хто конкретно від кожної із сторін приймав участь у звірці, оскільки прізвища на даних актах відсутні (див. том 1 арк.спр.№№15,16, том 2 арк.спр.№8).
Оскільки висновок експертизи за №936 від 01.06.2007р. не дав чіткої відповіді з поставлених питань, суд не приймає його до уваги при вирішенні спору по суті.
Враховуючи те, що заборгованість відповідача перед позивачем фактично виникла внаслідок корегування позивачем ціни на відпущені вироби, внаслідок чого ціна була збільшена на 64086 грн. 86 коп., а отже, перекриває позовну суму, а таке корегування ціни позивач здійснив в односторонньому порядку, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що позивач не підтвердив належними письмовими доказами заборгованість відповідача перед позивачем, як це передбачено ст.34 ГПК України.
Керуючись ст.ст.91, 101-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,-
1.Апеляційну скаргу ТзОВ “Декор-Сервіс» , м.Городок, Львівської області, задоволити.
2.Рішення господарського суду Львівської області від 07.11.2006р. по справі №4/1373-8/193 скасувати і прийняти нове рішення в частині задоволеної суми позову.
3.В позові відмовити в повному розмірі.
Матеріали справи №4/1373-8/193 повернути в господарський суд Львівської області.
Головуючий суддя В.В. Онишкевич
суддя М.Г. Слука
суддя П.Д. Скрутовський