про залишення позовної заяви без руху
07 травня 2019 р. № 400/1318/19
м. Миколаїв
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Лебедєва Г.В., ознайомившись з позовною заявою:
за позовом
Виконавчого комітету Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001
до
Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, вул. Адміральська, 27/1, м. Миколаїв, 54001
про
визнання протиправною та скасування постанови від 10.04.2019 року ВП № 58694105,
Виконавчий комітет Миколаївської міської ради звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови від 10.04.2019 року ВП № 58694105.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши даний позов, суд вважає, що він не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.
Як вбачається з позовної заяви, позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 10.04.2019 року ВП №58694105 про накладення штрафу у розмірі 5100, 00 грн.
Згідно частини 1 та 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
При цьому, відповідно до частини 1, 2 статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
В той же час позовна заява, яка надійшла до суду 03.05.2019 року, позивачем було надано до відділення поштового зв'язку для відправлення до Миколаївського окружного адміністративного суду поштовим зв'язком лише 24.04.2019 року, про що свідчить штам поштового відділення зв'язку, який наявний на конверті, в якому надійшов до суду адміністративний позов, тобто з пропуском десятиденного строку для звернення до адміністративного суду визначеного частиною другою статті 287 КАС України.
В свою чергу, клопотання про поновленого строку позивачем до позовної заяви не додано.
Відповідно до частин першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Окрім того, відповідно до частини 2 статті 161 КАС України, суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Водночас, позивачем не надано доказів надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію позовної заяви разом з додатками відповідачу.
Також, Згідно ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 2 статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Предметом позову в даному випадку є постанова відповідача від 10.04.2019 року ВП №58694105 про накладення штрафу у розмірі 5100, 00 грн.
Отже, адміністративний позов містить вимоги майнового характеру.
У відповідності до пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень сплачується судовий збір за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2019 рік" з 1 січня 2019 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 1921 гривень.
Таким чином, за подачу даної позовної заяви позивачу необхідно сплатити суму судового збору у розмірі 1921,00 грн.
Однак, Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради не надано до позову доказів сплати судового збору.
Натомість, в прохальній частині позовної заяви позивач просить суд відстрочити Виконавчому комітету Миколаївської міської ради сплату судового збору, яке обґрунтоване у позовній заяві тим, що до Управління Державної казначейської служби України у м. Миколаєві Миколаївської області позивачем подано платіжні доручення про перерахування судового збору за подачу даної позовної заяви, проте станом на дату її подачі вказані платіжні доручення не були виконані .
Відповідно до ч.1 ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до положень ст.8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, вказаною нормою чітко визначено умови, за яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Зазначене свідчить, що позивач не є суб'єктом, на якого поширюється дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.
Крім того, даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочення, розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення позивача від сплати судового збору.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України "Про судовий збір" від 23.01.2015 року №2 із вказаного питання роз'яснено, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Таким чином, з урахуванням наведеного, суд зазначає, що вказані норми законодавства встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення цих норм спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності (стаття 8 КАС України) усіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану, у зв'язку з чим застосування інституту звільнення від сплати судового збору, розстрочення чи відстрочення його сплати можливе у разі тяжкого фінансового становища сторони.
Разом з тим, суддя вважає, що наведені позивачем обставини не є підставою для відстрочення сплати судового збору.
Позивач, в свою чергу, звертаючись до суду із клопотанням про відстрочення сплати судового збору, зазначає, що у позивача не має можливості сплатити судовий збір за подання даного позову у зв'язку з відсутністю коштів, призначених на цю мету, оскільки Управлінням Державної казначейської служби України у м. Миколаєві Миколаївської області платіжні доручення про перерахування судового збору за подачу даної позовної заяви не були виконані. При цьому, зважаючи на строки розгляду даної категорії спорів, позивач не наводить обґрунтувань того, яким чином позивач буде мати можливість сплатити судовий збір, після прийняття судового рішення.
Вивчивши доводи позивача, наведені в якості підстав для задоволення поданого клопотання і надані докази, та враховуючи приписи ст.8 Закону України “Про судовий збір”, суддя доходить висновку, що наведені позивачем обставини не є підставою для відстрочення сплати судового збору.
Оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, а позивач не надав до суду документ про сплату судового збору у встановленому приписами Закону України “Про судовий збір” порядку та розмірі, суддя доходить до висновку, що подана позовна заява не відповідає приписам КАС України.
Відтак, системно проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та дослідивши позовну заяву, судом з'ясовано, що адміністративний позов подано без додержання вимог, передбачених статтями 160 та 161 Кодексу адміністративного суду України.
Згідно ч. 1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Виявлені недоліки мають бути усунені позивачем шляхом надання до суду:
- заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду;
- докази надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію позовної заяви разом з додатками відповідачу;
- докази сплати судового збору в сумі 1921,00 грн.
За таких обставин, враховуючи, що виявлені недоліки перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суддя доходить висновку, що позовна заява повинна бути залишена без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків.
Суд вважає за доцільне також зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду, та направлення необхідних документів засобами поштового зв'язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв'язку про надіслання матеріалів до суду, оскільки згідно з п.1 та п.2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. В задоволенні клопотання Виконавчого комітету Миколаївської міської ради про відстрочення сплати судового збору відмовити.
2. Позовну заяву Виконавчого комітету Миколаївської міської ради залишити без руху.
3. Позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху подати до Миколаївського окружного адміністративного суду:
- заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду;
- докази надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію позовної заяви разом з додатками відповідачу;
- докази сплати судового збору в сумі 1921,00 грн.
4. У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання суддею, оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Лебедєва