про залишення позовної заяви без руху
06.05.2019 р. Справа № 914/844/19
Господарський суд Львівської області у складі судді Трускавецького В.П., розглянувши матеріали справи
за позовом: Заступника керівника Золочівської місцевої прокуратури Львівської області, м. Миколаїв, в інтересах держави в особі:
Новороздільської міської ради Львівської області, м. Новий Розділ,
до відповідача:фізичної особи-підприємця Репницького Олександра Васильовича, с. Берездівці, Миколаївського району Львівської області,
про: стягнення 24463,12 грн (з яких: 17530,00 грн - заборгованості зі сплати пайового внеску за договором та 6933,12 грн - пені),
визнав подані матеріали недостатніми для відкриття провадження у справі, враховуючи наступне.
Господарський процесуальний кодекс України у статтях 162, 164 та 172 встановлює низку вимог до позовної заяви та до документів, які додаються до неї. Однак позивач не дотримався деяких з них, що є підставою для залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частиною 5 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, у разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
Відповідно до частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Частинами 3 та 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
З наведених норм господарського процесуального законодавства, а також приписів Закону України «Про прокуратуру» випливає, що прокурор є процесуальним позивачем у справі - тобто особою, яка ініціює відкриття провадження у справі на захист прав і інтересів інших осіб у випадках, коли це прямо дозволено законом.
При цьому відповідно до Закону України «Про прокуратуру» підставами представництва прокуратурою інтересів держави є наявність порушення або загрози порушення інтересів держави та не здійснення або неналежне здійснення захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, та за відсутності такого органу.
В свою чергу інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися прокурором. Звертаючись до суду, прокурор повинен обґрунтувати та довести наявність підстав для здійснення представництва. Саме лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, не достатньо для встановлення судом правових підстав для представництва.
Доведення цих підстав здійснюється у загальному порядку відповідно до вимог ст. 74, 76, 77 ,79 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів.
Суд також звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.09.2018 р. по справі № 924/1237/17.
У позовній заяві прокурором вказується, що Виконавчим комітетом Новороздільської міської ради надсилались відповідачу претензії № 02-12/06/1460 від 10.08.2017 та № 02-16/06/1625 від 14.09.2017 про сплати пайової участі.
Окрім того, прокурор вказує у позові, що Новороздільською міською радою не реалізовано своє право на звернення до суду, обмежившись лише скеруванням на адресу органів прокуратури 12.03.2019 листа щодо наявної заборгованості. Також, прокурором зазначено, що міською радою не вчинено рішучих дій, зокрема, звернення до суду з позовною заявою з метою стягнення з відповідача заборгованості в судовому порядку.
Однак, згідно з позицєю Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду, наведеною у постанові від 06.02.2019 у справі № 927/246/18, саме лише посилання прокурора в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. В такому разі, прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовців, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснюють встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків тощо).
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, будь-яких належних та допустимих доказів, зокрема тих, на які вказав Верховний Суд у вищезазначеній постанові, які б свідчили про невиконання чи неналежне виконання Новороздільською міською радою своїх обов'язків, прокурором до позовної заяви не долучено. Таким чином, прокурор у позовній заяві належним чином не обґрунтував та не довів наявності правових підстав для звернення з даним позовом в особі Новороздільської міської ради.
Відповідно до частини першої статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст. 174 ГПК України).
Враховуючи наведене, керуючись ст. 164, ч. 1 та 2 ст. 174, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позовну заяву Заступника керівника Золочівської місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Новороздільської міської ради Львівської області до фізичної особи-підприємця Репницького Олександра Васильовича про стягнення 24463,12 грн (з яких: 17530,00 грн - заборгованості зі сплати пайового внеску за договором та 6933,12 грн - пені) - залишити без руху.
2. Встановити прокурору строк у 10 календарних днів з дня вручення цієї ухвали для усунення прокурором зазначених в цій ухвалі недоліків.
3. Зобов'язати прокурора у випадку виправлення зазначених у цій ухвалі недоліків, подання додаткових доказів, невідкладно надіслати відповідні документи позивачу та відповідачу. Докази такого надіслання надати суду.
У разі невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню прокурору зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала набрала законної сили 06.05.2019.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Трускавецький В.П.