233 Справа № 638/3399/16-к
Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
03 травня 2019 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника Костянтинівського МРВ
філії ДУ «Ценрт пробації» ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання заступника начальника Костянтинівського МРВ філії Державної установи «Центр пробації» в Донецькій області ОСОБА_5 про звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строку давності виконання обвинувального вироку відносно:
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Зугдіді, Грузія, громадянина Грузії, розлученого , з середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого 13.04.2016 року Дзержинським районним судом м. Харків за ч. 1 ст. 186 КК України до покарання у виді 120 (ста двадцяти) годин громадських робіт, -
04 квітня 2019 року заступник начальника Костянтинівського МРВ філії Державної установи «Центр пробації» в Донецькій області ОСОБА_5 звернулася до суду з поданням про звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строку давності виконання обвинувального вироку, на підставі ст. 80 КК України, відносно засудженого ОСОБА_6 .
Необхідність звільнення засудженого ОСОБА_6 представник Костянтинівського МРВ філії Державної установи «Центр пробації» в Донецькій області обґрунтовує наступним.
16.05.2016 року вирок Дзержинського районного суду м. Харків набрав законної сили, 06.07.2016 року отриманий Костянтинівським МРВ КВІ, засудженого було поставлено на облік та викликано для постановки на облік. 15.07.2016 року засуджений ОСОБА_7 за викликом до КВІ не з'явився. Причин неявки не повідомив. 27.07.2016 року відвідано адресу реєстрації ОСОБА_7 та встановлено, що засуджений за вказаною адресою не мешкає. Для встановлення місцезнаходження засудженого ОСОБА_8 . КВІ Костянтинівського МРВ проведені першочергові розшукові заходи. Вжитими заходами місцезнаходження засудженого ОСОБА_7 не встановлено.
26.08.2016 року до Костянтинівського МВ ГУМВС України в Донецькій області направлено подання про передачу матеріалів для проведення подальших розшукових заходів та направлено матеріали до Костянтинівської місцевої прокуратури для притягнення до кримінальної відповідальності згідно частиною 2 статті 389 КК України. 09.09.2016 року засудженого ОСОБА_7 оголошено у розшук ОРД «Розшук» 38-64 від 09.09.2016 року.
13.09.2016 року надійшла інформація від Костянтинівської місцевої прокуратури щодо розгляду подання про притягнення до кримінальної відповідальності згідно ч. 2 ст. 389 КК України відносно ОСОБА_7 , згідно якої об'єктивна та суб'єктивна сторона злочину відсутня та підстави до внесення до ЄРДР відсутні.
Враховуючи вищевикладене, в законному порядку факт ухилення від відбування покарання у вигляді громадських робіт ОСОБА_7 не встановлено.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 КК України особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в строк два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.
Згідно з ч. 4 ст.80 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у частинах першій та третій цієї статті, засуджений вчинить новий середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин.
З урахуванням викладеного, керуючись ч. 1 ст. 80 КК України, в зв'язку з тим, що ОСОБА_7 , будучи засудженим до покарання менш суворого, ніж обмеження волі, за період з 13.04.2016 року по 07.02.2019 року не вчинив нового злочину, до кримінальної відповідальності не притягувався, представник Костянтинівського МРВ філії Державної установи «Центр пробації» в Донецькій області вважає необхідним вирішити питання щодо звільнення його від відбування покарання у зв'язку із закінченням строку давності обвинувального вироку.
Представник Костянтинівського МРВ філії Державної установи «Центр пробації» в Донецькій області в судовому засіданні підтримала подання, посилаючись на викладені в ньому обставини.
Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти задоволення подання Костянтинівського МРВ філії ДУ «Центр пробації» в Донецькій області про звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання у зв'язку із закінченням строку давності виконання обвинувального вироку.
Засуджений в судові засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про час та місце розгляду справи.
Суд, вислухавши сторони кримінального провадження, дослідивши матеріали, надані в обґрунтування подання та особову справу засудженого, вважає, що подання є законним, обґрунтованим і підлягає задоволенню з наступних підстав:
У ході судового засідання достовірно було встановлено, що: 13 квітня 2016 року вироком Дзержинського районного суду м. Харків, ОСОБА_7 було визнано винним у скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України та призначено покарання у виді ста двадцяти годин громадських робіт.
Стаття 80 КК України передбачає нормативне регулювання інституту звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та встановлює імперативні строки, сплив яких є безумовною підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому покарання.
Правова природа вказаного виду звільнення від відбування призначеного покарання зумовлюється одностороннім обов'язком держави примусово реалізувати через спеціально уповноважені нею органи призначене особі покарання протягом певних строків.
Водночас засуджена до певного виду покарання особа не може перебувати в потенційному очікуванні виконання покарання невизначений проміжок часу, у зв'язку із чим законодавчо встановлюються імперативні строки, сплив яких припиняє наявні між державою і засудженою особою кримінальні правовідносини, а отже, унеможливлює виконання покарання.
Окрім того, частиною третьою статті 80 КК України передбачено положення щодо зупинення перебігу строку давності у разі, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання, а строки давності, передбачені пунктами 1-3 частини першої цієї статті, подвоюються.
У частині четвертій статті 80 КК України також передбачено положення про те, що перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у частинах першій та третій цієї статті, засуджений вчинить новий середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення строку давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину.
Вказані положення свідчать, що держава втрачає право на виконання призначеного засудженому покарання лише у тих випадках, коли засуджений своєю поведінкою не перешкоджав процедурі його виконання.
За таких обставин застосування статті 80 КК України передбачає дослідження та встановлення судом терміну, протягом якого обвинувальний вирок не виконувався, збігу строку давності його виконання та факту ухилення засудженим від його відбування, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності. При цьому, обов'язковою умовою для такого звільнення є те, що засуджений у межах періоду, зазначеного у статті 80 КК України, не вчинить нового злочину.
Одним із видів покарання є громадські роботи (п. 4 ч. 1 ст. 51 КК України), які у розумінні статті 56 КК України є особливою формою державного примусу, що застосовується судом від імені держави з урахуванням принципу необхідності і достатності до особи, винної у вчиненні злочину, та полягають у виконанні у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт.
У той же час, обмеженням волі за змістом ст. 61 КК України є тримання за вироком суду засудженої особи у спеціалізованих кримінально-виправних установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов'язковим залученням до праці.
З огляду на вказані види покарання у кримінальному законодавстві, враховуючи зміст ст. 51 КК України, в якому перелік видів покарань побудований на підставі переходу від більш м'якого до найсуворішого, у санкції частини першої статті 186 КК України такий вид покарання як громадські роботи визначений перед покаранням обмеження волі, тобто у порядку зростаючої тяжкості розташовані альтернативні санкції до конкретного виду злочину в Особливій частині Кодексу, слід дійти висновку, що засудження до такого виду покарання як арешт є менш суворим, ніж обмеження волі.
Згідно вимог ч. 1 ст. 80 КК України слідує, що: особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки:
1) два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.
Тривалість строків давності, передбачених ч. 1 ст. 80 КК України, диференціюється залежно від тяжкості вчиненого злочину, а також виду та міри призначеного судом покарання.
Відповідно до приписів ст. 152 КВК України закінчення строків давності виконання обвинувального вироку є підставою для звільнення від відбування покарання.
Отже, враховуючи наведені норми матеріального права, вид та міру призначеного судом покарання, приймаючи, що громадські роботи є менш суворим видом покарання, ніж обмеження волі, засуджений ОСОБА_7 два роки, протягом яких обвинувальний акт не виконувався, не ухилявся від відбування покарання, у вказаний строк не вчинив нового середньої тяжкості, тяжкого або особливо тяжкого злочину, указаний вид звільнення від відбування призначеного покарання зумовлений односторонньою відмовою держави примусово реалізувати через спеціально уповноважені нею органи призначення ОСОБА_7 покарання протягом певних строків, а особа, засуджена до указаного виду покарання, не несе правого обов'язку застосовувати правообмеження, які входять до його змісту, сама до себе, суд приходить до висновку про недоцільність виконання обвинувального вироку.
У зв'язку з викладеним, суд вважає, що дане подання заступника начальника Костянтинівського МРВ філії Державної установи «Центр пробації» в Донецькій області ОСОБА_5 підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 80 КК України, ст. ст. 372, 537, 539 КПК України, -
Подання заступника начальника Костянтинівського МРВ філії Державної установи «Центр пробації» в Донецькій області ОСОБА_5 про звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строку давності виконання обвинувального вироку ОСОБА_9 - задовольнити.
Звільнити засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від відбування покарання у зв'язку із закінченням строку давності виконання обвинувального вироку на підставі ч.1 ст. 80 КК України, призначеного вироком Дзержинського районного суду м. Харків від 13 квітня 2016 року.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду, через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області, протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1