№ 3/229/734/2019
ЄУН 229/2377/19
07 травня 2019 року м. Дружківка
Суддя Дружківського міського суду Донецької області Гонтар А.Л., розглянувши матеріали, які надійшли з Авдіївського відділення поліції Покровського відділу поліції Головного управління національної поліції в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в селі Первомайське Ясинуватського району Донецької області, громадянина України, не працює, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, фактично мешкає за адресою: Донецька область, м. Авдіївка, вул.. Ломоносова, буд.8, РНОКПП НОМЕР_1,
за ст. 190 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До Дружківського міського суду Донецької області надійшов протокол про адміністративне правопорушення ГП №218794 від 01 березня 2019 року.
Відповідно даним, вказаним у протоколі, 28.02.2019 року о 14:00 годині, ОСОБА_1 за адресою: Донецька область, Ясинуватський район, с.Уминське, по вул.. Батумі, буд.10, зберігав мисливську гладко ствольну рушницю, на яку у нього не було дозволу на зберігання, чим скоїв адміністративне правопорушення за ст.190 ч.1 КУпАП, а саме зберігання громадянами вогнепальної мисливської зброї без відповідного документа дозвільного характеру, виданого уповноваженим державним органом.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя приходить до наступного висновку.
Слід зазначити, що починаючи зі справ «Енгель та інші проти Нідерландів», «Озтюрк проти Німеччини» «Лутц проти Німеччини» ЄСПЛ тлумачить поняття «кримінальний» автономно, тобто незалежно від національної термінології, включаючи сюди адміністративні, дисциплінарні, митні проступки тощо. У деяких справах проти України ЄСПЛ констатував порушення статей 6 і 7 Конвенції, а також ст. 2 Протоколу № 7 до Конвенції у справах про адміністративні правопорушення, як наприклад, у справах «Гурепка проти України», «Гурепка проти України (№ 2)», «Лучанінова проти України», «Вєренцов проти України» та інші. Таким чином, відповідно до усталеної практики ЄСПЛ при розгляді справ про адміністративні правопорушення національні органи влади мають дотримуватися гарантій, притаманних кримінальному провадженню.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у даному випадку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
До протоколу про адміністративне правопорушення ГП №218794 від 01.03.2019 року в якості доказу додана лише ксерокопія пояснення ОСОБА_1, яка не завірена належним чином, пояснення відібрані невідомою особою, також неможливо встановити за яких обставин і кому вони надавалися.
Тобто до протоколу про адміністративне правопорушення не додано жодного належного доказу на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КУпАП.
Відповідно до ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до принципу презумпції невинуватості щодо особи, яка підозрюється у вчиненні злочину або правопорушення, припускається невинуватість особи до того часу, поки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законодавством.
Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
За таких обставин вину ОСОБА_1 в скоєнні інкримінованого правопорушення слід вважати не доведеною. Але оскільки Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить регламентації дій судді щодо виду рішення, яке слід прийняти в цьому випадку, то провадження щодо ОСОБА_1 слід закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП - в зв'язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 247, 251 КУпАП, суддя, -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 190 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду протягом 10 (десять) днів з дня її винесення через Дружківський міський суд Донецької області. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: А. Л. Гонтар