Україна
Донецький окружний адміністративний суд
24 квітня 2019 р. Справа №0540/9599/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді Стойки В.В.,
при секретарі Дідевичі І.О.
за участю:
позивача ОСОБА_1
представник позивача ОСОБА_2
представник відповідача Науменка Д.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в частині позовних вимог про стягнення збитків (упущеної вигоди) в розмірі 730 600, 00грн., -
ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в якій, з урахуванням змінених позовних вимог, просила визнати протиправною бездіяльність відповідача, як суб'єкта владних повноважень у вирішенні питання щодо штучного створення перешкод з боку керівників Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області під час виконання ОСОБА_1 функціональних обов'язків першого заступника начальника у період з 01.01.2018 року по сьогодення, стягнути збитки (упущену вигоду) в розмірі 730 600, 00грн.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 01.01.2018 року по сьогодення суттєво обмежений у виконанні не тільки функціональні обов'язків першого заступника начальника, але й втратив можливість здійснювати дієвий контроль та координацію дій за структурними підрозділами юридичної особи в межах повноважень.
Враховуючи, що покладання виконання обов'язків та призначення начальника ГУ ДГК у Донецькій області здійснювалось саме Держгеокадастром, тому про всі факти порушення прав ОСОБА_1 неодноразово повідомляла відповідача з проханням втрутитися в самоуправство, провести відповідні службові розслідування та перевірки. Однак відповідачем жодних дій, направлених на зупинення самоправства та зловживання службовим становищем з боку керівників ГУ в адресу позивача, вжито не було, жодних перевірок не проведено, що і спричинило утворення упущеної вигоди.
Позивач та його представник у судовому засіданні просили задовольнити вимоги щодо стягнення упущеної вигоди.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог щодо стягнення упущеної вигоди.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.
Виходячи із загального розуміння правового спору, публічно-правовий спір - це відносини, які виникають внаслідок реального або уявного порушення прав, свобод та інтересів учасників публічно-правових відносин, що виникають між органами влади і їх посадовими чи службовими особами, які здійснюють владні управлінські функції на основі законодавства та юридичними чи фізичними особами.
Юрисдикція адміністративних судів визначається за: суб'єктом правовідносин (обов'язковим їх учасником є суб'єкт владних повноважень); змістом правовідносин (це відносини, що виникають у зв'язку із здійсненням владних управлінських функцій, а також у зв'язку з формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму).
Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб'єкту владних повноважень, відповідно до якого це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з ч. 2 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Зі змісту наведених норм вбачається, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органами державної влади, органам місцевого самоврядування, їхньою посадовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно й прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Згідно норм КАС України адміністративний суд - суд загальної юрисдикції, до компетенції якого віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.
Разом з тим, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, згідно п. 3 ч. 2 Цивільного кодексу України є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (п. 8, ч. 2 ст. 16 ЦК України).
При цьому відповідно до ст. 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Згідно позиції ОСОБА_1, збитки настали в результаті штучних перешкод для виконання позивачем обов'язків та функцій.
Стаття 22 Цивільного Кодексу України відзначає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитками є: втрати, яких особа зазнала в звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Як встановлено судом, з метою захисту порушених прав за неналежне виконання зобов'язань позивач звернувся до суду.
Проте відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди передбачені саме цивільним законодавством України.
Таким чином, на переконання суду, відшкодування особами збитків, що завдані позивачу, має відбуватись за загальними правилами відшкодування шкоди (збитків), визначеними цивільним законодавством.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відтак, провадження у цій адміністративній справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України.
Водночас суд вважає необхідним роз'яснити позивачу його право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства, враховуючи суб'єктний склад сторін і те, що спір пов'язаний з відшкодуванням шкоди (збитків).
Керуючись положеннями КАС України, суд -
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в частині позовних вимог про стягнення збитків (упущеної вигоди) в розмірі 730 600, 00грн.,- закрити.
Роз'яснити позивачу, що розгляд даної справи відноситься до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.
Роз'яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Вступна та резолютивна частина ухвали складена в нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 24.04.2019 року.
Повний текст ухвали складено протягом п'яти днів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя Стойка В.В.