16 квітня 2019 року Справа № 160/509/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіГолобутовського Р.З.
за участі секретаря судового засіданняВербному Д.С.
за участі:
представника позивача представника відповідача Коноваленко О.В., Лейченко І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Платінум" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, -
18.01.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ПЛАТІНУМ» (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Володі Дубініна, будинок 14, квартира 44, код ЄДРПОУ 36441363) до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (49107, місто Дніпро, вулиця Казакова, будинок 3, код ЄДРПОУ 39788766), про визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу №ДН22111/250/АВ/МГ-ФС/35 від 10.01.2019 року.
Ухвалою суду від 08.02.2019 року провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем невірно кваліфіковане порушення в частині не проведення та не нарахування індексації заробітної плати, так як позивач не допускав порушення мінімальних державних гарантій в оплаті праці. Несвоєчасна виплата не є тотожним до не здійснення такої виплати. Індексація працівникам була виплачена у повному обсязі, що підтверджено відомістю нарахування заробітної плати з індексацією, розрахунково-платіжними відомостями про виплату готівки. Відповідачем не враховано, що порушення термінів виплати заробітної плати на підприємстві виникло через несвоєчасну оплату Бюджетом виконаних робіт та лише 27 грудня 2018 року Казначейською службою були перераховані кошти. Виплату заробітної плати за листопад 2018 року та індексації зроблено через касу підприємства всім робітникам, які не знаходились в новорічній відпустці, що підтверджується відомостями про виплату готівки 4, 5, 6, 7, 8, 9. Окрім того, програмне забезпечення 1С допускало неточності у роботі, оскільки після підвищення окладів індексація належним чином програмою не розраховувалася, що підтверджується довідкою та пояснювальною запискою. Також, позивач зазначає, що з огляду на підвищення працівникам окладів в липні 2018 року, базовим місяцем для нарахування індексації є липень 2018 року, а не січень 2018 року, для яких у листопаді потрібно розраховувати індексацію вперше за 2018 рік. Таким чином, оскільки відсутній факт недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами є протиправною та підлягає скасуванню.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві, просила позов задовольнити повністю.
Представник відповідача проти позову заперечувала, до суду надала відзив на адміністративний позов, в якому свою позицію обґрунтовувала тим, що відповідно до штатного розпису ТОВ «КОМПАНІЯ «ПЛАТІНУМ», затвердженого директором підприємства та введеного в дію з 01.01.2018 року, встановлено посадові оклади працівників підприємства. Проте, штатним розписом, введеним в дію з 01.07.2018 року, деякі посадові оклади працівників підприємства було підвищено на 20,00 грн. Отже, для розрахунку індексації місяцем підвищення посадових окладів вважається січень 2018 року, що визначає абз.1.5 Порядку №1078. Згідно відомості за листопад 2018 року, нарахування різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу відсутнє. Отже, право на нарахування індексації заробітної плати пропорційно відпрацьованому часу у листопаді 2018 року мали 35 працівників. Відповідно до відомості нарахування заробітної плати за листопад 2018 року тридцяти п'яти працівникам ТОВ «КОМПАНІЯ «ПЛАТІНУМ» не нараховано та не виплачено індексацію заробітної плати, що порушує вимоги Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003 року №1078, ч. 6 ст.95 КЗпП України, ст. 33 ЗУ №108 «Про оплату праці».
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані документи і матеріали, суд дійшов висновку про наступне.
Судом встановлено, що у період з 30.11.2018 року по 14.12.2018 року на підставі наказу від 27.11.2018 року №1072-І та направлення на перевірку від 28.11.2018 року №444 Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області було проведено інспекційне відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ПЛАТІНУМ».
За результатом відвідування складено Акт інспекційного відвідування №ДН2211/250/АВ від 14.12.2018 року.
На підставі Акту інспекційного відвідування складено Припис про усунення виявлених порушень №ДН2211/250/АВ/П від 26.12.2018 року.
У відповідності до Припису, Позивача зобов'язано усунути такі порушення:
- Відповідно до відомості нарахування заробітної плати за листопад 2018 року тридцяти п'яти працівникам Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ПЛАТІНУМ» не нараховано та не виплачено індексацію заробітної плати;
- Заробітна плата на підприємстві виплачується з порушенням строків виплати;
- Компенсацію працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати на підприємстві не нараховано та не виплачено.
На виконання вимог п.п.1-3 припису Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №ДН2211/250/АВ/П від 26.12.2018 року Позивач листом від 03.01.2019 року №0301/1 повідомив Відповідача про прийняті заходи на виконання вимог припису.
На підставі висновків викладених в Акті інспекційного відвідування, а також з урахуванням повідомлення про виконання вимог припису, Відповідачем було складено Постанову про накладання штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН2211/250/АВ/МГ-ФС/35 від 10.01.2019 року, якою застосовано до «КОМПАНІЯ ПЛАТІНУМ» відповідальність за не нарахування та не виплату індексації заробітної плати 35 працівникам за листопад 2018 року в розмірі 1 303 050,00 (один мільйон триста три тисячі п'ятдесят гривень 00 копійок) грн.
Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 259 Кодексу законів про працю України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Таким органом, згідно з Положенням про Державну інспекцію з питань праці України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 року №386/2011, є Державна інспекція з питань праці України, яка здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №96 від 11.02.2015 встановлено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Підпункт 6 пункту 4 Положення №96 встановлює, що Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
Підпункт 6 пункту 4 Положення №96 встановлює, що Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
Пункт 7 Положення №96 вказує, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.
Стаття 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року №877-V (далі - Закон №877-V): державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Стаття 2 Закону №877-V вказує, що заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах. Зазначені у цій частині органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.
Частина 1 статті 6 Закону №877-V вказує, що під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Частина 2 статті 6 Закону №877-V встановлює, що проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
Частина 5 статті 7 Закону №877-V встановлює, що перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання. Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.
Згідно частини 6 статті 7 Закону №877-V, в останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
У відповідності до частини першої статті 259 Кодексу законів про працю України Кабінет Міністрів України постановою від 26.04.2017 № 295 затвердив Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок №295), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю.
Згідно з пунктом 2 Порядку №295, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань.
Інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад, посадовими обов'язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (пункт 3 Порядку № 295).
Відповідно до підпункту 2 пункту 5 Порядку №295, інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин.
Про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі (пункт 8 Порядку № 295).
Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення (пункт 9 Порядку № 295).
За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення (пункт 19 Порядку № 295).
Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акту залишається в об'єкта відвідування (пункт 20 Порядку№ 295).
Згідно з пунктом 23, 24 Порядку №295 припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об'єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування. Припис вноситься об'єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду. У приписі зазначається строк для усунення виявлених порушень. У разі встановлення строку виконання припису більше ніж три місяці у приписі визначається графік та заплановані заходи усунення виявлених порушень з відповідним інформуванням інспектора праці згідно з визначеною у приписі періодичністю. Припис складається у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування або невиїзне інспектування, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник припису залишається в об'єкта відвідування.
У разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об'єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності (пункт 27 Порядку №295).
У разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються (пункт 28 Порядку № 295).
Частиною першою статті 3 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Згідно абзацу 4 частини 2 статті 265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, в разі: недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Статтею 94 Кодексу законів про працю України визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України Про оплату праці та іншими нормативно-правовими актами.
Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання (далі - підприємства), а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці і спрямований на забезпечення відтворювальної і стимулюючої функцій заробітної плати встановлені Законом України «Про оплату праці».
Згідно статті 95 Кодексу законів про працю України, заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.
Індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг (ст.1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» №2148-VIII).
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 р.
Згідно пункту 1-1 вказаного Порядку №1078, підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.
Згідно з абз.7 п.4 Порядку №1078, у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.
Відповідно до ст.33 Закону України «Про оплату праці», в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.
Абзацом 1 п.5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
У відповідності до абзацу 5 п.5 Порядку №1078, у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Сума індексації виплачується пропорційно відпрацьованому часу. Отже, в місяці, коли заробітна плата (грошові доходи з оплати праці) працівникові не нараховувалась, індексація, як наслідок, не нараховується.
В пункті 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення №1078 визначений порядок проведення індексації випереджаючим шляхом з урахування прогнозного рівня інфляції. Підвищення заробітної плати у зв'язку із зростанням рівня інфляції провадиться в порядку, визначеному в колективних договорах.
Отже, нарахування індексації «випереджаючим шляхом» - це альтернативний варіант нарахування індексації (право, а не обов'язок), застосування якого визначається в колективному договорі.
В пункті 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення №1078 визначено, що уразі підвищення тарифних ставок (окладів), значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Таким чином, ключовим при нарахуванні індексації заробітної плати у разі підвищення тарифних ставок є встановлення базового місяця.
Крім того, пунктом 14 Порядку індексації грошових доходів населення №1078 визначено, що роз'яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики.
Листом Міністерства соціальної політики України від 04.01.2018 р. N 1/0/66-18 «Щодо індексації зарплати у випадку підвищення тарифних ставок (окладів)» роз'яснено, що якщо підвищення посадових окладів відбувається один раз на три місяці, то згідно з положенням пункту 11 Порядку право на індексацію не відбувається, оскільки зростає розмір посадового окладу. При цьому Порядок не передбачає положення щодо конкретного розміру, на який має зростати посадовий оклад.
З матеріалів справи вбачається, що штатним розписом, введеним в дію з 01.07.2018 року деякі посадові оклади працівників ТОВ «КОМПАНІЯ ПЛАТІНУМ» було підвищено на 20,00 грн.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.
Відповідно до загального правила, індексацію заробітної плати проводять в межах прожиткового мінімуму для працеспроможних осіб (абз.4 п.2 Порядку №1078). З 1 липня по листопад 2018 року він дорівнював 1841,00 грн.
Так, у листопаді 2018 року приріст індексу споживчих цін склав 4%, тому повинна бути проведена індексація заробітної плати.
Сума індексації в листопаді 2018 року склала 73,64 грн. (1841 х 4%).
Штатним розписом, введеним в дію з 01.07.2018 року деякі посадові оклади працівників ТОВ «КОМПАНІЯ ПЛАТІНУМ» було підвищено на 20,00 грн. Вказаний розмір підвищення окладів не перевищує суми індексації заробітної плати у листопаді 2018 року. У зв'язку з цим, Відповідач вважає, що місяцем підвищення посадових окладів є січень 2018 року.
В цей же час, суд не погоджується з такими твердженнями Відповідача, оскільки з урахуванням вимог чинного законодавства та листа Міністерства соціальної політики України, Порядок №1078 не передбачає положення щодо конкретного розміру, на який має зростати посадовий оклад, а отже, відповідно до абз.1 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, для подальшого розрахунку індексації заробітної плати, в такому випадку, базовим місяцем є саме липень 2018 року.
Індекс споживчих цін обчислюють із місяця, наступного за місяцем підвищення заробітної плати та застосовується з першого числа місяця, наступного за тим, в якому офіційно опубліковано індекс інфляції.
Так, у зв'язку з тим, що базовим місяцем є липень 2018 року, обчислення індексу споживчих цін починається з серпня 2018 року.
У серпні 2018 року індекс споживчих цін склав 100,0% (офіційно опубліковано 10 вересня 2018р.). Застосовується з першого числа місяця, наступного за місяцем офіційного опублікування, тобто, з жовтня 2018 р.
У вересні 2018 року індекс споживчих цін склав 101,9% (офіційно опубліковано 09 жовтня 2018р.). Застосовується з першого числа місяця, наступного за місяцем офіційного опублікування, тобто, з листопада 2018 р.
У жовтні 2018 року індекс споживчих цін склав 101,7% (офіційно опубліковано 09 листопада 2018р.). Застосовується з першого числа місяця, наступного за місяцем офіційного опублікування, тобто, з грудня 2018 р.
Величина індексу споживчих цін за період з серпня по жовтень 2018 склала 103,6% (100,0% х 101,9% х 101,7%), а отже, перевищила поріг індексації, який встановлено в розмірі 103 відсотка.
У зв'язку з тим, що індекс інфляції за останній місяць в періоді розрахунку було опубліковано лише 09 листопада 2018 р., то застосування загального приросту індексу інфляції відбувається з 01.12.2018 року.
Так, Позивачем надано до матеріалів справи розрахункову відомість від 29.12.2018 року, а також відомості на виплату готівки за грудень 2018 року (інфляційні виплати за листопад 2018 року), у відповідності до якої Позивачем проведено індексацію заробітної плати за листопад 2018 року та виплачено заробітну плату працівникам, переліченим в акті інспекційного відвідування та оскаржуваній постанові.
Суд приймає до уваги те, що ТОВ «КОМПАНІЯ ПЛАТІНУМ» виконало вимоги припису №ДН2211/250/АВ/П від 26.12.2018 року, про що надано до ГУ Держпраці у Дніпропетровській області письмове повідомлення про виконання припису вих.№0301/1 від 03.01.2019 року.
У свою чергу, ГУ Держпраці у Дніпропетровській області, також прийнято до уваги виконання вимог припису з боку ТОВ «КОМПАНІЯ ПЛАТІНУМ», у зв'язку з чим Постановою про накладання штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН2211/250/АВ/МГ-ФС/35 від 10.01.2019 року до ТОВ «КОМПАНІЯ ПЛАТІНУМ» застосовано відповідальність лише за не нарахування та не виплату індексації заробітної плати 35 працівникам за листопад 2018 року.
Зазначені обставини кореспондуються з положеннями пункту 28 Порядку №295, згідно якого, у разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються.
У цей же час, у відповідності до пункт 29 Порядку № 295, заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
Таким чином, з огляду на те, що до позивача було застосовано відповідальності виключно за не нарахування та не виплату індексації заробітної плати, суд розглядає справу виключно в рамках вказаного правопорушення.
Отже, за результатом дослідження позицій сторін та аналізу долучених до матеріалів справи документів, суд приходить до висновку, що індексацію заробітної плати працівників за листопад 2018 р. було проведено з боку ТОВ «КОМПАНІЯ ПЛАТІНУМ» у відповідності до порядку проведення індексації грошових доходів населення, визначеному в п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду у розмірі 1921,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 24851 від 18.01.2019 року та судового збору у розмірі 17289,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 25179 від 06.02.2018 року.
З огляду на задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в розмірі 1921,00 грн. грн. та судового збору у розмірі 17289,00 грн. підлягає стягненню з ГУ Держпраці у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст. ст. 2, 73, 77, 90, 241 - 246, 250 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ПЛАТІНУМ» (код ЄДРПОУ 36441363) до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39788766) - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу № ДН22111/250/АВ/МГ-ФС/35 від 10.01.2019 року.
Стягнути з Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39788766) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ПЛАТІНУМ» (код ЄДРПОУ 36441363) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1921,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 24851 від 18.01.2019 року та судового збору у розмірі 17289,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 25179 від 06.02.2018 року.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 19 квітня 2019 року.
Суддя Р.З. Голобутовський