26 квітня 2019 року Справа № 160/3861/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Врона О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Міністерства аграрної політики та продовольства України, Постійно діючої комісії з проведення конкурсного відбору керівників суб'єктів господарювання державного сектору економіки, що належить до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України, третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства аграрної політики та продовольства України, Постійно діючої комісії з проведення конкурсного відбору керівників суб'єктів господарювання державного сектору економіки, що належить до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України, третя особа: ОСОБА_2 про:
- визнання протиправними та скасування рішення Постійно діючої комісії з проведення конкурсного відбору керівників суб'єктів господарювання державного сектору економіки, що належить до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України, яким визначено переможця конкурсного відбору на посаду керівника Державного підприємства «Нігинський кар'єр» ОСОБА_2;
- визнання кандидатури ОСОБА_1 на посаду керівника Державного підприємства «Нігинський кар'єр» погодженою .
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником).
Згідно з ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1, суд приходить до висновку про необхідність повернення цієї позовної заяви, виходячи з наступного.
Частиною 2 ст. 160 КАС України встановлено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з частиною 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частинами 1, 2 статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.
Однак, статтями 44, 47 Кодексу адміністративного судочинства України не надано право представникам підписувати від імені учасників справ позовної заяви, оскільки право на подання позову не є тотожним праву представника на підписання від імені позивача позовної заяви.
Зазначена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №810/739/15.
Тобто єдиною підставою для підтвердження у представника обсягу повноважень, наданих йому довірителем є належним чином оформлена від імені довірителя довіреність із спеціальним визначенням кола повноважень, які має здійснювати представник від імені довірителя.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи.
Частиною 2 вказаної статті визначено, що довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.
Положення наведених норм процесуального права дають підстави для висновку, що повноваження представника фізичної особи, можуть підтверджуватись довіреністю фізичної особи, яка повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.
Як вбачається з матеріалів справи, позовну заяву від імені позивача підписано адвокатом ОСОБА_3, на підтвердження таких повноважень додано копію довіреності від 25.03.2019, нею же засвідчену, що суперечить зазначеним вище вимогам.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в ухвалах від 05.01.2018 у справі №804/2619/17, від 06.08.2018 у справі №822/3585/17, від 02.07.2018 у справі №811/952/15, від 17.05.2018 у справі №826/16685/16, від 06.06.2018 у справі №815/3228/17.
Таким чином, надана до суду копія довіреності, яка засвідчена адвокатом, не може бути належним доказом дійсної волі особи, що її видала, на уповноваження іншої представляти її інтереси. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, засвідченої у визначеному законом порядку), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому довірителем. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво.
Зазначена позиція викладена Верховним Судом в ухвалі від 31.05.2018 у справі №813/4070/17.
Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
З цього питання, також неодноразово висловлювалася Велика Палата Верховного Суду, яка зазначала, що реалізація права на звернення до суду є процесуальною дією, яка має здійснюватися або самою особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником (постанови від 13.03.2018 у справі №914/2772/16, від 21.03.2018 у справі №914/2771/16).
Таким чином, враховуючи те, що довіреність долучена до матеріалів засвідчена не у встановленому законом порядку, а самим представником, якого цією ж довіреністю уповноважено представляти інтереси позивача, вона не дає адвокату ОСОБА_3 права підпису даної позовної заяви, а тому її слід повернути позивачу.
Керуючись пунктом 3 частини 4 статті 169, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства аграрної політики та продовольства України, Постійно діючої комісії з провеедення конкурсного відбору керівників суб'єктів господарювання державного сектору економіки, що належить до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України, третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиравним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачеві.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачеві разом із позовною заявою та доданими до неї документами.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Врона