22 квітня 2019 року Справа № 160/1581/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Кучми К.С. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Л.Д. Сервіс" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області /відповідача-1/, Державної фіскальної служби України /відповідача-2/ про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
У лютому 2019 року позивач звернувся до адміністративного суду з вищезазначеним позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення № 1027792/21922502 від 18.12.2018 року відповідача-1 в особі Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про відмову у реєстрації його податкової накладної № 15 від 13.11.2018 р.;
- зобов'язати відповідача-2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних його податкову накладну № 15 від 13.11.2018 р. датою її фактичного отримання, а саме: 28.11.2018 року;
- визнати протиправним та скасувати рішення № 1035044/21922502 від 26.12.2018 року відповідача-1 в особі Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про відмову у реєстрації його податкової накладної № 13 від 10.12.2018 р.;
- зобов'язати відповідача-2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних його податкову накладну № 13 від 10.12.2018 р. датою її фактичного отримання, а саме: 20.12.2018 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним було складено податкові накладні №15 від 13.11.2018 року та №13 від 10.12.2018 року направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних. Проте, відповідно до квитанцій податкові накладні відповідають критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п.п.1.6 п.1 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 р. № 567 (далі - Критерії). Позивач вважає, що належним способом поновлення порушеного права є необхідність визнання виписаних ПП "Л.Д. Сервіс" податкових накладних №15 від 13.11.2018 року та №13 від 10.12.2018 року, прийнятими та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного отримання, а саме: 28.11.2018 року та 20.12.2018 року відповідно, оскільки господарські операції, які стали підставою для подання вказаних накладних підтверджується належними первинними документами.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.02.2019 року у даній справі відкрито провадження, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
На виконання вимог вказаної ухвали суду відповідач-1 надав до суду відзив на позов, де зазначено, що Комісією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області прийняті рішення про відмову у реєстрації податкових накладних, підставою для відмови в реєстрації податкових накладних в ЄРПН є ненадання платником податку копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. З огляду на вищевикладене, рішення Комісії про відмову в реєстрації податкових накладних є правомірними та такими, що прийняті відповідно до норм діючого законодавства та в установленому порядку, а вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
На виконання вимог вказаної ухвали суду відповідач-2 також надав відзив на позов, у якому зазначив, що відповідно до норм чинного законодавства повноваження ДФС України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу. Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акту.
Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному державному органу та особам уповноваженим на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення, а отже позовні вимоги про зобов'язання ДФС України зареєструвати вищезазначені податкові накладні є необґрунтованими, оскільки без надання правової оцінки рішенню комісії регіонального рівня, зобов'язання ДФС України зареєструвати податкові накладні є передчасними. А зобов'язання зареєструвати податкові накладні, є похідною вимогою до ДФС України від вимог до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, оскільки скасування рішення відповідної комісії контролюючого органу є самостійною підставою для реєстрації відповідної податкової накладної/розрахунку коригування. За таких обставин, відповідач-2 просив суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
До суду від позивача надійшли відповіді на відзиви на позов, в яких зазначено, що відповідачами порушено норми чинного на час складення та направлення накладних і отримання позивачем Квитанцій № 1 про зупинення реєстрації накладних, податкового законодавства, зокрема п.13 Порядку зупинення реєстрації. Контролюючим органом у Квитанціях № 1 про зупинення реєстрації не зазначено конкретно критерій(ї) ризиковості платника податку, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, а також не зазначено переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. За таких обставин, позивач просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
В силу ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно із ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
За викладених обставин, відповідно до вимог статей 258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини.
Судом встановлено, що ПП "Л.Д. Сервіс" (код ЄДРПОУ 21922502) є юридичною особою приватного права, яку було створено 23.01.1995 року; є платником податку на додану вартість з 01.09.2016 року.
Для здійснення своєї діяльності позивачем отримано ліцензію 17-Л від 12.05.2016 року, видану Державною Архітектурно-будівельною інспекцією України, зі строком дії до 12.05.2019 року. Даною ліцензією визначено перелік видів робіт провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів IV та V категорії складності. Для своєї діяльності позивач орендує нежитлові приміщення за адресою: м.Дніпро, вул.Чкалова, 14 загальною площею 15 кв.м. відповідно до договору оренди нежитлових приміщень від 01.08.2016 року, а також приміщення площею 100 кв.м. за адресою: Дніпропетровська обл., Любимівська селищна рада, вул.Томська, буд.283 Б за договором № 622 від 11.01.2016 року.
Так, ПП "Л.Д. Сервіс" було складено податкові накладні № 15 від 13.11.2018 р., № 13 від 10.12.2018 р. та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно отриманих квитанцій податкові накладні прийнято, але реєстрацію зупинено, а 18.12.2018 р. та 26.12.2018 року комісією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної було винесено рішення №1027792/21922502 та №1035044/21922502 про відмову у реєстрації податкової накладної.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 201.10. статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
За приписами пункту 74.2. статті 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3. статті 74 ПК України).
Відповідно до пункту 2 Постанови КМУ "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" №1246 від 29.12.2010 р. (далі - Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Так, позивачем укладено договір підряду № 20180666 від 30.10.2018 року з ТОВ "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ", за яким ПП «Л.Д. Сервіс» (Підрядник) зобов'язався виконати роботу по завданню замовника, вказану в Додатку 1 до договору від 30.10.2018 року - ТПЦ, демонтаж фундаментів печі, проліт «в-г» в осях 83-114. Для виконання вказаного договору позивачем було укладено договір оренди техніки 1601 від 16.01.2018 року.
Відповідно до п.5.1 Договору підряду замовником було перераховано передоплату на рахунок позивача відповідно до платіжного доручення 827 від 13.11.2018 року.
За правилом першої події (акти) відповідно до приписів п.201.10 ст.201 ПК України, 13.11.2018 р. позивачем було складено та направлено до контролюючого органу накладну №15 через електронну базу «М.Е. Бос» для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно отриманих позивачем щодо ПН № 13 Квитанції №1 від 20.12.2018 року про зупинення реєстрації податкової накладної податкову накладну прийнято, але її реєстрацію зупинено та зазначено: «Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 10.12.2018 №13 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відправник: Автоматизована система "Єдине вікно подання електронних документів" ДФС України, версія 2.3.1.3».
З метою виконання вказаних в Квитанціях № 1 про зупинення до Накладних пропозиції щодо надання пояснень та/або копій документів, а також на виконання п.п.15, 16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого ПКМУ від 21 лютого 2018 р. № 117 в редакції чинній на час правовідносин, позивачем на адресу ДПІ у Шевченківському районі м.Дніпра було направлено повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено:
По ПН № 15 подано повідомлення № 4 від 13.12.2018 року щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН, реєстрацію якої зупинено. Зазначене повідомлення із копіями доданих документів було доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 13.12.2018 року, збережено на центральному рівні та прийнято до розгляду, про що свідчать відповідні квитанції № 1 від 13.12.2018 року до повідомлення та квитанція № 2 від 14.12.2018 року до повідомлення.
До повідомлення № 4 від 13.12.2018 року додано наступні документи:
1. Податкова накладна 15 від 13.11.2018 року;
2. Квитанція №1 від 28.11.2018 року до ПН 15;
3. Договір підряду 20180666 від 30.10.2018 року;
4. Додаток 1 до договору від 30.10.2018 року;
5. Договірна ціна до договору підряду № 20180666 від 30.10.2018 року;
6. Відомість ресурсів витрат підрядника по договору № 20180666 від 30.10.2018 року;
7. Платіжне доручення 827 від 13.11.2018 року;
8. Відомості бухгалтерського обліку 361 від 13.11.2018 року;
9. Договір оренди нежитлового приміщення від 01.08.2016 року;
10. Договір оренди складського приміщення № 622 від 11.01.2016 року;
11. Наказ про призначення директора № 02-к від 25.03.2016 року;
12. Штатний розклад від 02.07.2018 року
13. Ліцензія 17-Л від 12.05.2016 року;
14. Витяг з ЄДР ПП «Л.Д. СЕРВІС» № 21837854 від 04.04.2016 року;
15. Витяг ПДВ ПП «Л.Д. СЕРВІС» 1604624501088 від 01.09.2016 року;
16. Пояснення № 95 від 13.12.2018 року до повідомлення № 4;
17. Довідка про відкриття рахунку у банку ПП «Л.Д.СЕРВІС» № 2436т від 01.08.2017 року;
18. Квитанція до декларації з податку на прибуток ПП «Л.Д.СЕРВІС» № 2 від 25.10.2018 року;
19. Квитанція до декларації з податку на додану вартість ПП «Л.Д. СЕРВІС» № 2 від 18.09.2018 року;
20. Квитанція до фінансової звітності ПП «Л.Д. СЕРВІС» № 2 від 25.10.2018 року;
21. Квитанція до декларації з податку на додану вартість ПП «Л.Д. СЕРВІС» № 2 від 12.10.2018 (вересень);
22. Пояснення № 95 від 13.12.2018 року до повідомлення № 4.
По ПН №13 подано повідомлення № 6 від 21.12.2018 року щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН, реєстрацію якої зупинено. Зазначене повідомлення із копіями доданих документів було доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 21.12.2018 року, збережено на центральному рівні та прийнято до розгляду, про що свідчать відповідні квитанції № 1 від 22.12.2018 року до повідомлення та квитанція № 2 від 22.12.2018 року до повідомлення.
До повідомлення № 6 від 21.12.2018 року додано наступні документи:
1. Податкова накладна 13 від 10.12.2018 року;
2. Квитанція №1 від 20.12.2018 року до ПН 13;
3. Договір підряду 20180666 від 30.10.2018 року;
4. Додаток 1 до договору від 30.10.2018 року;
5. Договірна ціна до договору підряду № 20180666 від 30.10.2018 року;
6. Відомість ресурсів витрат підрядника по договору № 20180666 від 30.10.2018 року;
7. Платіжне доручення 827 від 13.11.2018 року;
8. Відомості бухгалтерського обліку 361 від 13.11.2018 року;
9. Договір оренди нежитлового приміщення від 01.08.2016 року;
10. Договір оренди складського приміщення № 622 від 11.01.2016 року;
11. Наказ про призначення директора № 02-к від 25.03.2016 року;
12. Штатний розклад від 02.07.2018 року
13. Ліцензія 17-Л від 12.05.2016 року;
14. Витяг з ЄДР ПП «Л.Д. СЕРВІС» № 21837854 від 04.04.2016 року;
15. Витяг ПДВ ПП «Л.Д. СЕРВІС» 1604624501088 від 01.09.2016 року;
16. Пояснення № 103 від 21.12.2018 року до повідомлення № 6;
17. Довідка про відкриття рахунку у банку ПП «Л.Д.СЕРВІС» № 2436т від 01.08.2017 року;
18. Квитанція до декларації з податку на прибуток ПП «Л.Д.СЕРВІС» № 2 від 25.10.2018 року;
19. Квитанція до декларації з податку на додану вартість ПП «Л.Д. СЕРВІС» № 2 від 18.09.2018 року;
20. Квитанція до фінансової звітності ПП «Л.Д. СЕРВІС» № 2 від 25.10.2018 року;
21. Квитанція до декларації з податку на додану вартість ПП «Л.Д. СЕРВІС» № 2 від 12.10.2018 р. (вересень);
22. Пояснення щодо підтвердження реальності здійснених операцій№ 103 від 21.12.2018 року до повідомлення № 6.
Таким чином, позивач після зупинення реєстрації податкових накладних подав належні документи, перелік яких встановлений п.14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим ПКМУ від 21 лютого 2018 р. № 117, і які підтверджують реальність здійснення операцій по накладній.
Комісією контролюючого органу було прийнято Рішення про відмову, якими позивачу було відмовлено в реєстрації ПН з підстави ненадання платником податку копій документів, а саме: «Первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/ інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити).».
У розділі рішення про відмову щодо накладної № 15 «Додаткова інформація» зазначено «Відсутні акти прийому-передачі техніки (крани, зварювальні апарати, відб. молотки), відсутня інформація про походження матеріалів для проведення робіт».
У розділі рішення про відмову щодо накладної № 13 «Додаткова інформація» зазначено «Відсутній акт виконаних робіт, акти прийому-передачі техніки для виконання робіт, відсутня інформація про походження матеріалів для проведення робіт».
Відповідно до п.14.1.36. ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 р. №996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
За приписами пункту 74.2. статті 74 ПК України в редакції, чинній на час складення та направлення накладної і отримання позивачем квитанцій про зупинення реєстрації, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до пункту 2 Постанови КМУ "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" №1246 від 29.12.2010 р. (далі іменується Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
В силу п.201.1. ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з п.201.10. ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Так, відповідно до п.12 Порядку № 1246 в редакції, чинній на час складення та направлення накладної і отримання позивачем Квитанції № 1 про зупинення реєстрації, "після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Згідно з п.13, п.14, п.15 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС. У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
У разі відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення реєстрації таких податкових накладних та/або розрахунків коригування відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу, формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, в якій зазначаються відомості та перелік документів, визначених підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку. (п.17 Порядку № 1246 в редакції, чинній на час складення та направлення накладної і отримання позивачем квитанції № 1 про зупинення реєстрації).
Аналогічні приписи містить пункт 201.16. статті 201 ПК України в редакції, чинній на час складення та направлення накладної і отримання позивачем квитанції № 1 про зупинення реєстрації, згідно якого реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 201.16.1. пункту 201.16. статті 201 ПК України в редакції, чинній на час складення та направлення накладної і отримання позивачем квитанції № 1 про зупинення реєстрації, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Зі змісту квитанцій про зупинення реєстрації видно, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пп.1.6 п.1 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року №567 (Наказ МФУ від 13.06.2017 року "Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З даного приводу слід зазначити, що контролюючим органом порушено норми пункту 201.16. статті 201 ПК України в редакції, чинній на час складення та направлення накладних і отримання позивачем квитанцій про зупинення реєстрації, оскільки ним не зазначено у квитанціях конкретних чітких критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, а також не зазначено переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Такий висновок базується на тому, що контролюючим органом у квитанціях зазначено лише загальне посилання на відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пп.1.6 п.1 Критеріїв оцінки ступня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених Наказом №567. Натомість, підпункт 201.16.1. пункту 201.16. статті 201 ПК України в редакції, чинній на час складення та направлення накладних і отримання позивачем квитанції № 1 про зупинення реєстрації, вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.
Таким чином, фіскальний орган був зобов'язаний у квитанціях про зупинення реєстрації чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений п.1.6 п.1 Критеріїв оцінки ступня ризиків Наказу № 567.
Визначення фіскальним органом у квитанціях про зупинення реєстрації конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів, перелік яких міститься у Наказі МФУ №567 - "Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" та Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому КМУ від 21 лютого 2018 р. № 117.
Так, відповідно до пункту 1 Вичерпного переліку документів Наказу №567, вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 (далі - Критерії):
1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв:
договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;
2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
З аналізу даних норм законодавства видно, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.
Таким чином, у квитанції про зупинення реєстрації фіскальним органом, в порушення підпункту 201.16.1. пункту 201.16. статті 201 ПК України в редакції, чинній на час складення та направлення накладних і отримання позивачем квитанцій про зупинення реєстрації ПН, не вказано ані конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику, ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом №567 (пункт 1 Вичерпного переліку документів містить два різні переліки, в залежності від визначеного ступеня ризику) та Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому КМУ від 21 лютого 2018 р. № 117.
В квитанціях було запропоновано: надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
Так, наказ №567 містить у собі пункт 4 наступного змісту: Державній фіскальній службі України: до 25 червня 2017 року здійснити аналіз ефективності застосування Критеріїв оцінки та у п'ятиденний строк надати пропозиції Міністерству фінансів України стосовно їх удосконалення; щокварталу до п'ятого числа першого місяця наступного кварталу надавати пропозиції Міністерству фінансів України для удосконалення Критеріїв оцінки.
Натомість, Критерії оцінки ступеня ризиків Наказу №567 містить пункт 4 наступного змісту: інформація за встановленою формою подається платником податку в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами. ДФС постійно розміщує на офіційному веб-сайті відомості щодо засобів електронного зв'язку, якими може подаватися інформація за встановленою формою.
Разом з тим, вичерпний перелік документів Наказу №567 взагалі не містить пункту 4.
З огляду на викладене суд доходить до висновку, що відповідачем безпідставно зупинено реєстрацію податкових накладних №13 від 10.12.2018 року та №15 від 13.11.2018 року і як наслідок протиправно винесені рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкових накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1035044/21922502 від 26.12.2018 року та №1027792/21922502 від 18.12.2018 року відповідно.
Задовольняючи позовні вимоги, щодо покладення на ДФС України обов'язку зареєструвати податкові накладні №15 від 13.11.2018 року та №13 від 10.12.2018 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Тобто законодавець передбачив обов'язок суду змусити суб'єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Як слідує зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.
Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".
Натомість, у даному випадку суд не вважає повноваження відповідача-2, як дискреційними, оскільки відповідач-2 не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.
Згідно судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі "Олссон проти Швеції" від 24 березня 1988 року) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.
Також, суд враховує правову позицію, висловлену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 р. у справі "Рисовський проти України", в якому суд зазначив, що принцип "належного урядування", зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків.
Суд зазначає, що відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" практика ЄСПЛ підлягає застосуванню судами як джерело права.
В даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №15 від 13.11.2018 року та №13 від 10.12.2018 є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Таким чином, для відновлення порушених прав позивача, суд вважає за необхідне, зобов'язати ДФС України зареєструвати податкові накладні №15 від 13.11.2018 року та №13 від 10.12.2018.
Згідно ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 7 684 грн. підлягає поверненню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення № 1027792/21922502 від 18.12.2018 року Головного управління ДФС у Дніпропетровській області в особі Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про відмову у реєстрації податкової накладної № 15 від 13.11.2018 р.
Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 15 від 13.11.2018 р. датою її фактичного отримання, а саме: 28.11.2018 року.
Визнати протиправним та скасувати рішення № 1035044/21922502 від 26.12.2018 року Головного управління ДФС у Дніпропетровській області в особі Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про відмову у реєстрації податкової накладної № 13 від 10.12.2018 р.
Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 13 від 10.12.2018 р. датою її фактичного отримання, а саме: 20.12.2018 року.
Стягнути на користь Приватного Підприємства «Л.Д. Сервіс» судові витрати з оплати судового збору у розмірі 3 842 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.
Стягнути на користь Приватного Підприємства «Л.Д. Сервіс» судові витрати з оплати судового збору у розмірі 3 842 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.
Суддя К.С. Кучма