18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
25 квітня 2019 року м. Черкаси справа № 925/1008/18
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Кадусі Н.В., без участі прокурора, за участі представників: позивача - не з'явились, відповідача - адвоката ОСОБА_1, третьої особи -1 - ОСОБА_2 за довіреністю, третьої особи - 2 - ОСОБА_3 за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Черкаси справу за позовом заступника керівника Уманської місцевої прокуратури Черкаської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Черкаської обласної державної адміністрації (третя особа-1), Департаменту культури та взаємозв'язків з громадськістю Черкаської обласної державної адміністрації (третя особа-2), про повернення земельної ділянки,
Заступник керівника Уманської місцевої прокуратури Черкаської області звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (позивач) до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій» (далі - відповідач), в якому просив суд зобов'язати відповідача повернути державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області земельну ділянку, загальною площею 21,9547 га, за кадастровим номером 7124686600:02:001:0044, що знаходиться в адміністративних межах Талалаївської сільської ради Христинівського району Черкаської області, шляхом її звільнення та відшкодувати судові витрати.
Позов мотивовано тим, що відповідач безпідставно, в порушення вимог ч. 1 ст. 785 ЦК України, ч. 1 ст. 34 Закону України «Про оренду землі», користується земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди землі від 26.07.2006 року, укладеного ним з Христинівською районною державною адміністрацією, земельну ділянку, яка є предметом цього договору, у встановленому порядку та в строки орендодавцеві не повернув.
Ухвалою суду від 29.09.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/1008/18 за правилами загального позовного провадження, у справі призначено підготовче засідання.
Відповідач в особі свого представника 01.11.2018 року подав відзив на позов (вх. № 32311/18), в якому проти позову заперечував через його безпідставність та необґрунтованість. Зокрема, зазначив, що прокурором обрано невірний спосіб захисту у спірних правовідносинах, оскільки спірна земельна ділянка загальною площею 21,9547 га, за кадастровим номером 7124686600:02:001:0044 відповідачу згідно з договором оренди землі від 26.07.2006 року не передавалася і на даний час ця земельна ділянка відповідачем не зайнята, тому жодні права держави щодо розпорядження цією земельною ділянкою не порушені. Крім того, у відзиві зазначено, що спірна земельна ділянка за кадастровим номером 7124686600:02:001:0044 відноситься до складу земель історико-культурного призначення і її власником (розпорядником) є Христинівська районна державна адміністрація, тому визначений прокурором позивач - ГУ Держгеокадасту у Черкаській області є неналежним. З цих підстав у задоволенні позову просив відмовити в повному обсязі.
Ухвалою суду від 06.12.2018 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті. Цією ж ухвалою до участі у розгляді справи залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Черкаську обласну державну адміністрацію
Прокурор 07.12.2018 року подав відповідь на відзив (вх. № 36483/18) в якій повністю заперечував проти доводів відповідача щодо невірного вибору способу захисту порушеного права та визначені позивача у спірних правовідносинах та наполягав на задоволенні позову в повному обсязі.
Ухвалою суду від 10.01.2019 року (у протоколі судового засідання) суд вирішив повернутися до стадії розгляду справи у підготовчому засіданні.
Ухвалою суду від 31.01.2019 року (у протоколі судового засідання) суд залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Департамент культури та взаємозв'язків з громадськістю Черкаської обласної державної адміністрації (далі - третя особа-2).
Розгляд справи неодноразово відкладався за клопотаннями учасників справи.
Ухвалою суду від 28.03.2019 року провадження у справі № 925/1008/18 зупинялося до вирішення питання про відвід судді Грачова В.М.
Ухвалою судді господарського суду Черкаської області Боровика С.С. від 01.04.2019 року відмовлено у задоволенні заяви від 11.03.2019 року представника СТОВ «Обрій» про відвід судді Грачова В.М. у справі № 925/1008/18 та ухвалою господарського суду Черкаської області від 02.04.2019 року провадження у справі було поновлено, підготовче засідання призначено на 25.04.2019 року.
Відповідач в особі свого представника подав заяву про залишення позовної заяви без розгляду (вх. № 5175/19, а.с. 66-67), в якій, зокрема, зазначив, що у прокурора відсутні повноваження на звернення із даним позовом до суду і у зв'язку з цим просив, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України, залишити позов без розгляду. Також, в обґрунтування своєї позиції представник відповідача посилався на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 23.10.2018 року у справі № 926/03/18, від 23.09.2018 року у справі № 924/1297/17, від 20.09.2018 року у справі № 924/1237/17, від 06.02.2019 року у справі № 927/246/18, постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.12.2018 року у справі № 924/1256/17.
Прокурор 01.03.2019 року подав заперечення проти заяви відповідача про залишення позову без розгляду (вх. № 6729/19, а.с. 83-85), у яких на спростування доводів відповідача зазначив про наявність достатніх і обґрунтованих підстав на звернення із даним позовом до суду та представництво прокурором інтересів держави у даній справі, зокрема, зазначив, що уповноваженим органом щодо державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів покладено на центральний орган виконавчої влади - Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру. Проте, ГУ Держгеокадастру у Черкаській області заходів витребування спірної земельної ділянки державної власності не вживалося, з відповідною позовною заявою до суду не зверталося, що свідчить про неналежне виконання покладених на нього законом повноважень і є підставою для звернення прокурора до суду в інтересах держави. В обґрунтування своїх пояснень послався на правові висновки, викладені у постановах Верховного суду від 13.11.2018 року у справі № 906/166/18 та від 25.04.2018 року у справі № 806/1000/17.
Відповідач в особі свого представника 25.04.2019 року подав письмові пояснення до заяви про залишення позовної заяви без розгляду (вх. № 12943/19), в якій заперечував проти доводів прокурора щодо наявності достатніх і обґрунтованих підстав на звернення із даним позовом до суду, наполягав на залишені позову без розгляду, та додатково на підтвердження своєї позиції послався на правові висновки Верховного Суду у постанові від 04.04.2019 року у справі № 914/882/17.
В судовому засіданні 25.04.2019 року представник відповідача свою заяву про залишення позову без розгляду підтримала, просила суд її задовольнити, також, неявку прокурора та представника позивача просила вважати як окрему підставу для залишення позовної заяви без розгляду, представники третіх осіб -1, 2 проти задоволення заяви відповідача заперечували, прокурор та позивач явку своїх представників не забезпечили, про причини неявки не повідомили, хоча належним чином були повідомленні про дату та місце розгляду справи, їх неявка не перешкоджає розгляду справи в порядку ч. 1 ст. 202 ГПК України.
Заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи, заяву відповідача та оцінивши їх у сукупності суд приходить до наступних висновків.
Із матеріалів справи вбачається, що 26.07.2006 року, на підставі розпорядження Христинівської райдержадміністрації від 18.07.2006 року № 77 «Про надання в оренду земель» між Христинівською районною державною адміністрацією, як орендодавцем, та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Обрій», як орендарем, укладено договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове користування земельні ділянки, які знаходяться в адміністративних межах Талалаївської сільської ради Христинівського району загальною площею 204,6902 га.
Згідно з актом приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення від 26.07.2006 року орендодавець передав, а орендар прийняв у дострокову оренду терміном на 10 років земельні ділянки сільськогосподарського призначення 5,0639 га, 20,3549 га, 21,7667 га, 65,9735 га, 91,5312 га загальною площею 204,6902 га, що розміщена в адміністративних межах Талалаївської сільської ради.
01.11.2016 року між відділом охорони культурної спадщини, музейної справи та з питань релігій Управління культури Черкаської обласної державної адміністрації та відповідачем, як орендарем (користувачем), був укладений Охоронний договір на об'єкт культурної спадщини, за умовами якого, орендар взяв на себе зобов'язання щодо охорони частини пам'ятки археології - поселення та могильника черняхівської культури (взято на державний облік рішенням облвиконкому від 28.09.1973 року № 544 охоронний № 1369) в межах земельної ділянки загальною площею 21,9547 га, яка знаходиться в адмінмежах Талалаївської сільської ради Христинівського району Черкаської області.
Із переданих 204,6902 га за договором оренди від 26.07.2006 року земельних ділянок відповідачу, земельні ділянки на загальну площу 182,7355 га були вилучені, їм присвоєні відповідні кадастрові номери та у 2017 року вони передані фізичним особам у власність для ведення особистого селянського господарства, що підтверджується відповідними наказами ГУ Держгеокадастру у Черкаській області (а.с. 123-196).
Із інформаційної довідки Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 26.10.2018 року, витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-7107869925019 від 08.01.2019 року, земельна ділянка загальною площею 21,9547 га, за кадастровим номером 7124686600:02:001:0044, що знаходиться в адміністративних межах Талалаївської сільської ради Христинівського району Черкаської області, належить до державної форми власності в особі Христинівської райдержадміністрації, передана в оренду СТОВ «Обрій» в оренду на 10 років, державна реєстрація права оренди 08.09.2006 року (а. с. 98 т. 1, а.с. 2-4 т. 2).
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року № 15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Відповідно до ч.3 ст. 122 Земельного кодексу України районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для ведення водного господарства.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 24 Закону України «Про охорону культурної спадщини», використання пам'ятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам'ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо. Режими використання пам'яток встановлює: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини щодо пам'яток національного значення; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації щодо пам'яток місцевого значення.
Топографічно визначені території чи водні об'єкти, в яких містяться об'єкти культурної спадщини або можлива їх наявність, за поданням відповідного органу охорони культурної спадщини можуть оголошуватися рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини охоронюваними археологічними територіями на обмежений або необмежений строк у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Правовий режим охоронюваної археологічної території визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини (ч. 1 ст. 31 ЗУ «Про охорону культурної спадщини» ).
Землі, на яких розташовані пам'ятки, історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, належать до земель історико-культурного призначення, включаються до державних земельних кадастрів, планів землекористування, проектів землеустрою, іншої проектно-планувальної та містобудівної документації (ст. 34 «Про охорону культурної спадщини»).
Отже, враховуючи, що спірна земельна ділянка відноситься до земель історико-культурного призначення, органом, уповноваженим державою здійснювати функції у спірних правовідносинах є Христинівська районна державна адміністрація, вона є юридичною особою, має підстави і можливість для самостійного захисту своїх прав щодо спірної земельної ділянки. Тобто, при поданні позову в інтересах держави прокурор не правильно визначив позивача у справі, вказавши ГУ Держгеокадастру у Черкаській області.
Статтею 6 Конституції України, передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).
Відповідно до п. 3 ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ч.ч. 3 - 5 ст. 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
За змістом ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Згідно з абз. 2-3 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Таким чином, прокурор має право здійснювати в господарському суді представництво законних інтересів держави в особі органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень за умови його попереднього повідомлення, а також підтвердження представництва.
Аналіз положень ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
2) у разі відсутності такого органу.
Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно різняться.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.
«Нездійснення захисту» має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
«Здійснення захисту неналежним чином» має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка проте є неналежною.
«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, охоплює досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Аналогічну правову позицію наведено у постановах Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 05.12.2018 у справі № 923/129/17, від 20.03.2019 у справі № 905/1135/18 та від 04.04.2019 року у справі № 914/882/17.
Підставою представництва інтересів держави у даній справі, прокурор зазначив нездійснення захисту уповноваженого суб'єкта владних повноважень - ГУ Держгеокадастру у Черкаській області
Проте, саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. В такому разі, прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків тощо). Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.12.2018 у справі № 922/901/17 та від 31.10.2018 у справі № 910/6814/17.
Згідно зі ст. 7 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово декларував позицію про те, що вже сама присутність прокурора на судовому процесі на боці однієї зі сторін ставить під загрозу принцип рівності та справедливий баланс між сторонами, участь прокурора може створювати відчуття нерівності у сторони (пункти 30-33 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Менчинська проти Росії», пункт 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мартіні проти Франції").
Таким чином, участь прокурора у судовому процесі має бути обґрунтована, не допускається здійснення прокурором представництва інтересів у суді особи або органу без наявності чіткого та законного обґрунтування необхідності такої участі, оскільки інакше буде порушено принцип рівності сторін при розгляді господарського спору.
Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено, зокрема у постановах Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 923/129/17, від 25.04.2018 у справі №806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 23.10.2018 у справі №906/240/18, від 01.11.2018 у справі №910/18770/17, від 05.11.2018 у справі №910/4345/18).
Відповідно до п. п. 1, 8 ч.1 ст. 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності; якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.
З огляду на викладене, позовна заява заступника керівника Уманської місцевої прокуратури Черкаської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Черкаської обласної державної адміністрації (третя особа-1), Департаменту культури та взаємозв'язків з громадськістю Черкаської обласної державної адміністрації (третя особа-2), про повернення земельної ділянки, підлягає залишенню без розгляду на підставі п.п. 1, 8 ч. 1 ст. 226 ГПК України, оскільки прокурор, звертаючись до суду із даним позовом не обґрунтував наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді та подав позовну заяву в інтересах держави в особі неналежного позивача у справі.
Керуючись ст.ст. 185 ч. 1 п. 1, 226 ч. 1 п. 1, 234, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Заву представника сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій» від 18.02.2019 року у справі № 925/1008/18 задовольнити.
Позов заступника керівника Уманської місцевої прокуратури Черкаської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Черкаської обласної державної адміністрації (третя особа-1), Департаменту культури та взаємозв'язків з громадськістю Черкаської обласної державної адміністрації (третя особа-2), про повернення земельної ділянки залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня складення повного тексту.
Повний текст ухвали складено 02.05.2019 року
Суддя Грачов В.М.