Рішення від 23.04.2019 по справі 922/3581/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/3581/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом 3 - я особа, яка не Управління комунального майна та приватизації ДЕКМ Харківської міської ради, м. Харків заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Управління освіти адміністрації Київського району Харківської міської ради, м. Харків

до Фізичної особи-підприємця Гайдар Олександра Віленовича, м. Харків

про звільнення приміщення

за участю представників:

позивача - Цуварева О.Ф. (дов. № 32 від 02.01.2019 р.)

відповідача - не з'явився

третьої особи - Ліпейка В.І. (дов. №241 від 29.01.2019 р.)

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд виселити Фізичну особу-підприємця Гайдар Олександра Віленовича з займаних нежитлових приміщень площею 50,0 кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці, 12-В та передати орендоване приміщення Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради.

Підготовче провадження було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на "02" квітня 2019 р. о 10:20 ухвалою суду від 12.03.2019 р.

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник Відповідача у судовому засідання не з'явився, про день та час судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник третьої особи у судовому засіданні та у наданому поясненні зазначає, що Відповідач не має жодного належного доказу та законних підстав проти позову.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (орендодавець) та ФОП Гайдар О.В. (орендар) 19.01.2012 року укладено договір оренди №4782 (Договір) на нежитлові приміщень площею 50,0 кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці, 12-В, які належать до комунальної власності територіальної громади м. Харкова та знаходяться на балансі Управління освіти адміністрації Київського району Харківської міської ради, де майно передається в оренду з метою використання: розміщення пральні загального користування (п. 1.2 Договору).

У договорі сторони передбачили, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова пропорції ії розділу, затвердженої рішенням 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23.12.2011 р. №566/11. Орендна плата за перший базовий місяць розраховується згідно з додатком до цього Договору і складає: за січень місяць 2012р. - 551,10 грн. без урахування ПДВ. Розмір орендної плата за кожний місяць визначається шляхом коригування Орендарем розміру орендної плати за минулий місяць на індекс інфляції за поточний місяць та сплачується ним самостійно. Орендар сплачує орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. (п.п. 3.2, 3.6. договору).

Орендна плата за орендоване Майно сплачується Орендарем щомісячно, яка переховується на зазначені у Договорі рахунки (п.п. 3.5, 3.7 договору).

Пунктом 10.1 договору визначено, що він діє з 19 січня 2012р. до 19 січня 2013р. У разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну Договору протягом 30 днів після закінчення його строку, Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах (п. 10.5 Договору).

У договорі сторони також передбачили, що внесення змін та доповнень до цього договору розглядаються сторонами протягом 20 днів і оформляються додатковими угодами. Договір може бути розірвано на вимогу однієї із сторін або Управління за рішенням господарського суду, суду у випадках, передбачених законодавством та умовами цього Договору (п.п. 10.2 - 10.3 договору).

Згідно п. 10.6 Договору, дія договору оренди припиняється внаслідок: - закінчення строку, на який його було укладено; - загибелі чи знищення об'єкта оренди; - дострокового за згодою сторін або рішенням господарського суду (суду); - банкрутства Орендаря; - ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем; - скасування (припинення) державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності: - смерті орендаря; - інших причин, передбачених діючим законодавством.

Договір підписано сторонами та скріплено печаткою Позивача та Управління освіти адміністрації Київського району Харківської міської ради.

Тоді ж Позивачем передано, а Відповідачем прийнято орендоване за договором майно на підставі відповідного акту.

Позивач, у позові зазначає, що надіслав 18.10.2017 року Відповідачу листа №15583 із повідомленням про непродовження терміну дії договору оренди №4782 від 19.01.2012р. у зв'язку з необхідністю використання приміщення для потреб територіальної громади м. Харкова.

Листом Позивача від 18.01.2018 року №545 було додатково повідомлено орендаря ФОП Гайдар О.В., що 19.01.20189 р. закінчується строк дії Договору оренди №4782 від 19.01.2012р., позивач вимагав у відповідача негайного звільнення орендованого за договором приміщення.

З вищевикладеного, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Частиною 1 ст.15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання. Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Згідно з ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи стверджується, що між сторонами 19.01.2012р. укладено договір №4782 оренди на нежитлові приміщень площею 50,0 кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці, 12-В, які належать до комунальної власності територіальної громади м. Харкова та знаходяться на балансі Управління освіти адміністрації Київського району Харківської міської ради, де майно передається в оренду з метою використання: розміщення пральні загального користування..

Вказаний договір за своєю правовою природою є договором найму (оренди) нерухомості.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Оскільки в оренду за вказаним вище договором передано комунальне майно, то правовідносини між сторонами, в даному випадку, регулюються також спеціальним Законом України «Про оренду державного та комунального майна» (далі - Закон).

Так, згідно з ч. 1 ст. 2 Закону орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Пунктом 2 частини 1 статті 4 Закону передбачено, що об'єктами оренди є нерухоме майно (будівлі, споруди, нежитлові приміщення) та інше окреме індивідуально визначене майно підприємств.

В силу вимог ч. 1 ст. 10 Закону термін, на який укладається договір оренди, є істотною умовою договору оренди.

Згідно зі ст. 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Аналогічно унормовує стаття 17 Закону, згідно якої термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Укладений 19.01.2012 року між сторонами договір оренди також містить норму про його пролонгацію на тих же умовах та на той же строк у випадку відсутності заперечень позивача протягом 30 днів закінчення дії договору (п. 10.5. договору).

Стосовно заперечень відповідача щодо звільнення нежитлового приміщення площею 50,0 кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці, 12-В з підстав закінчення терміну дії договору та направленого листа №15583 із повідомленням про непродовження терміну дії договору оренди №4782 від 19.01.2012р. у зв'язку з необхідністю використання приміщення для потреб територіальної громади м. Харкова, зазначає, що не отримував такий лист, а ознайомився з ним під час розгляду зазначеної справи.

Також Відповідач зазначає, що Позивач виставляє рахунки на оплату оренди, які відповідно до умов Договору сплачується Відповідачем та підтверджується актом від 31.01.2019р. звірки заборгованості по орендній платі.

Як наголошувалось вище, стаття 17 Закону, як і п. 10.5. договору оренди, містять умову щодо його пролонгації у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення протягом 30 днів після закінчення терміну дії договору.

Норми ст. 17 Закону мають диспозитивний характер, оскільки не вказують на те, що відповідна вимога про припинення чи зміну договору оренди має називатися виключно заявою. Така заява може бути направлена однією із сторін у формі листа, телеграми, факсограми тощо. Істотне значення у даному випадку має зміст такої заяви, оскільки вона обов'язково повинна бути спрямована на припинення або зміну умов договору оренди, та факт її отримання іншою стороною. Такої ж правової позиції дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 12.06.2018 у справі №910/15387/17.

Оскільки термін дії договору оренди встановлено до 19 січня відповідного року, то заперечення щодо пролонгації договору повинні бути висловлені стороною договору протягом 30 днів, як це передбачено ст. 284 ГК України, ст. 764 ГК України, ст. 17 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна", а також п. 10.5. укладеного між сторонами договору оренди.

Позивачем на підтвердження повідомлення відповідача про припинення дії договору надано лист від 18.10.2017 року із повідомленням про необхідність передання орендованого приміщення у зв'язку з тим, що договір №4782 від 19.01.2012 року пролонговуватись не буде.

Проте, як вбачається із чеку поштового відділення до цінного листа, таке повідомлення було надіслане лише 19.10.2017 року.

Таким чином суд вважає за доцільне зазначити, що Орендодавець не позбавлений законного права повідомити Орендаря щодо своїх намірів, пропозицій, але ним не виконано вимог передбачених умовами договору п. 6.5. та п. 10.5 та не повідомлено Орендаря про відмову від пролонгації терміну договору оренди з поверненням майна у строк не пізніше 30 днів після закінчення терміну дії договору.

Позивачем (Орендодавцем) до суду не надано жодного доказу, який би підтвердив виконання умов п. 6.5. та п. 10.5 Договору щодо повідомлення Орендаря (Відповідача) в зазначений термін стосовно відсутності бажання пролонговувати дію договору.

Також матеріали справи не містять жодного доказу отримання ФОП Гайдар О.В. повідомлень про припинення дії договору оренди, надісланих у березні місяці відповідного року.

Підстави припинення договорів оренди визначені в частині другій статті 291 Господарського кодексу України, згідно з якою договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Приписами ч.1 ст.27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Частиною 1 ст.785 Цивільного кодексу України передбачено, що у випадку припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Оскільки наведені позивачем підстави для припинення дії договору оренди та, відповідно, виселення відповідача не знайшли свого підтвердження у зв'язку з відсутністю доказів належного повідомлення відповідача про припинення дії договору у встановлені законодавством та договором строки, суд вважає безпідставними заявлені позивачем позовні вимоги та приходить до висновку про відмову в задоволенні позову про виселення Фізичної особи-підприємця Гайдар Олександра Віленовича з займаних нежитлових приміщень площею 50,0 кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці, 12-В та передати орендоване приміщення Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради.

У зв'язку з відмовою в позові судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в позові повністю.

Повне рішення складено "03" травня 2019 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Суддя І.П. Жигалкін

Попередній документ
81557429
Наступний документ
81557431
Інформація про рішення:
№ рішення: 81557430
№ справи: 922/3581/18
Дата рішення: 23.04.2019
Дата публікації: 07.05.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Харківської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Інші позадоговірні немайнові спори; Спонукання виконати певні дії, що не випливають з договірних зобов’язань