номер провадження справи 9/170/18
26.04.2019 Справа № 908/2723/18
м.Запоріжжя
За первісним позовом: Військової частини НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 )
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Промелектроніка”, код ЄДРПОУ 24510970 (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, буд. 4-А)
про стягнення суми 18980,00 грн. штрафних санкцій
За зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Промелектроніка”, код ЄДРПОУ 24510970 (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, буд. 4-А)
до відповідача (за зустрічним позовом): Військової частини НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 )
про стягнення суми 165,00 грн.
Суддя Боєва О.С.
Без виклику сторін
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.12.2018 відкрито провадження у справі № 908/2723/18 (провадження № 9/170/18) за позовом Військової частини НОМЕР_1 (Командування Повітряних Сил Збройних Сил України) до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Промелектроніка” про стягнення суми 18980,00 грн. Ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.01.2019 у справі №908/2723/18 прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Промелектроніка” до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення суми 2765,00 грн. Ухвалено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
В ході підготовчого провадження ТОВ «Промелектроника» зменшено загальний розмір заявлених зустрічних позовних вимог, зв'язку з чим, ціна позову за зустрічним позовом склала 165,00 грн.
16.04.2019 судом розглянуто справу № 908/2723/18 по суті, оголошено вступну та резолютивну частини рішення. У задоволенні первісного позову відмовлено повністю. Зустрічний позов задоволено частково, з Військової частини НОМЕР_1 на користь ТОВ «Промелектроника» стягнуто суму 112,00 грн. інфляційних витрат, в іншій частині зустрічного позову відмовлено. Повний текст рішення складено 26.04.2019.
19.04.2019 від ТОВ «Промелектроника» надійшла заява про стягнення з Військової частини НОМЕР_1 витрат на правничу допомогу у розмірі 8500 грн. Копію вказаної заяви з додатками 18.04.2019 було направлено заявником на адресу Військової частини НОМЕР_1 .
Згідно з ч. 1 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд, зокрема, вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до змісту ч. 5 ст. 238 ГПК України у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.
Судом встановлено, що при прийнятті рішення у справі № 908/2723/19 питання щодо розподілу судових витрат не було вирішено.
За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.
На підставі вказаних норм процесуального права, суд вважає за необхідне з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, при цьому, суд не вбачає необхідності виклику сторін з призначенням судового засідання.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, в тому числі належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (ч. 7 ст. 12 ГПК України). Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2018 рік” встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2018 року становить 1762 гривні.
Судом встановлено, що за подання первісної та зустрічної позовної заяви Військовою частиною НОМЕР_1 та ТОВ «Промелектроника» було сплачено судовий збір в сумі 1762 грн. кожним, що відповідає вищенаведеним вимогам закону.
Про інші судові втрати, крім сплаченого судового збору, Військовою частиною НОМЕР_1 не заявлялося. У зустрічний позовній заяві ТОВ «Промелектроника» було наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, який, крім сплаченого судового збору, включав витрати на правничу допомогу.
За результатами розгляду справи № 908/2723/18 у задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено частково.
Відповідно до змісту ч. 1, ч. 4 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що за результатами розгляду даної справи, витрати зі сплати судового збору за первісним позовом покладаються на позивача за первісним позовом - Військову частину НОМЕР_1 , за зустрічним позовом: з відповідача - Військової частини НОМЕР_1 на користь позивача - ТОВ «Промелектроника» підлягає стягненню сума витрат зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених вимог, а саме: в сумі 1196,02 грн.
Вирішуючи питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу за зустрічним позовом, суд враховує наступне.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Частиною 8 ст.129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За змістом ч.ч. 2, 3 ст. 126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Як вбачається з матеріалів справи, представництво інтересів ТОВ «Промелектроника» в суді здійснювалося адвокатом Барковим В.О. (Свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю № 896 від 11.10.2001) згідно ордеру на надання правової допомоги, виданого на підставі договору-доручення про надання правової допомоги від 22.05.2017, укладеного між адвокатським бюро «Сергія Жечева» та ТОВ «Промелектроніка». В п.п. 4.1, 4.2 вказаного договору встановлено, що на визначення розміру гонорару адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень Клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначенні обґрунтованого розміру гонорару. Розрахунок гонорару адвоката здійснюється з урахуванням фактичного часу, витраченого на надання правової допомоги, що оформлюється актом приймання-передачі наданої правової допомоги.
19.04.2019 від ТОВ «Промелектроніка» надійшла заява про стягнення з Військової частини НОМЕР_1 витрат на правничу допомогу, про стягнення яких було заявлено у тексті зустрічної позовної заяви, у загальному розмірі 8500 грн. До заяви додано копії розрахунку суми гонорару за надану правову допомогу, акту приймання-передачі наданої правової допомоги № 54 від 17.04.2019, рахунку-фактури № СФ-0000057 від 17.04.2019 на суму 8500 грн. та платіжного доручення № 6220 від 18.04.2019 про перерахування ТОВ «Промелектроніка» на користь адвокатського бюро суми 8500 грн. на підставі вказаного рахунку та акту приймання-передачі.
Із змісту наданих копій розрахунку суми гонорару та акту приймання-передачі наданої правової допомоги слідує, що загальна сума гонорару адвоката, яку позивач за зустрічним позовом просить стягнути з військової частини, складається з вартості наступних послуг: 4000 грн. за підготовку зустрічної позовної заяви та відзиву (по 2000 грн. кожний документ), на які втрачено по 4 години часу (500 грн. за 1 годину роботи) та 4500 грн. за участь у судових засіданнях 17 січня, 5 березня та 16 квітня 2019 (1500 грн. за 1 годину).
Відповідно до приписів частини 4 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу, господарський суд враховує правові висновки, що викладені в постанові Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 904/8308/17, де зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Такі критерії на практиці застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції, що згідно з ч. 4 ст. 11 ГПК України підлягає застосуванню судом як джерела права.
Згідно з практикою Суду, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).
У справі «East/West Alliance Limsted» проти України, заява № 19336/04 (п. 269) Суд зазначив, що підприємство-заявник уклало договір з юридичною фірмою щодо її гонорару, який можна порівняти з угодою про умовний адвокатський гонорар. Угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити суму в якості гонорару та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
З огляду критерії співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката, наведені у ч. 4 ст. 126 ГПК України, враховуючи ціну зустрічного позову, складність та обставини справи, обсяг виконаних робіт (наданих послуг), витрачений адвокатом час, в тому числі фактичну тривалість судових засідань у даній справі, а також те, що зустрічний позов задоволений судом частково, суд вважає за необхідне стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ТОВ «Промелектроника» суму витрат на правничу допомогу в розмірі 2000 грн.
Суд звертає увагу, що 27.04.2019 - припав на вихідний день, 28.04.2019-01.05.2019 - святкові та неробочі дні, в період з 02.05.2019 по 03.05.2019 суддя перебувала у відпустці, 04.05.2019-05.05.2019 -вихідні. У зв'язку з чим, додаткове рішення, яке ухвалено судом 26.04.2019, складено та підписано 06.05.2019.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
Витрати зі сплати судового збору за первісним позовом покласти на позивача за первісним позовом - Військову частину НОМЕР_1 .
Судові втрати за зустрічним позовом розподілити між сторонами наступним чином:
Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Промелектроніка”, код ЄДРПОУ 24510970 (69002, м. Запоріжжя, вул.Фортечна, буд. 4-А) суму 1196 (одна тисяча сто дев'яносто шість) грн. 02 коп. витрат зі сплати судового збору та суму 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Копію додаткового рішення направити сторонам у справі.
Додаткове рішення складено та підписано 06.05.2019.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня його складання у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням п. 17.5 ч. 1 розділу ХІ “Перехідні положення” ГПК України.
Суддя О.С. Боєва