Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
"02" травня 2019 р.
м. Житомир
Справа № 906/202/19
Господарський суд Житомирської області у складі
судді Шніт А.В.
секретар судового засідання Степанченко О.С.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АБМ-ТРЕЙД"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Цвіт-2012"
про стягнення 12881,58 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "АБМ-ТРЕЙД" звернулося до господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Цвіт-2012" про стягнення 12881,58грн, із яких 12852,00грн основного боргу та 29,58грн річних.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідачем не оплачено поставлений, згідно видаткової накладної №ЦБ1182 від 05.06.2018, товар.
В якості правових підстав позову позивач зазначає ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.526, 625, 692 Цивільного кодексу України.
Ухвалою суду від 05.03.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 02.04.2019.
21.03.2019 до суду від позивача надійшла заява від 18.03.2019 на виконання вимог ухвали суду від 05.03.2019, до якої додано оригінали документів:
- видаткових накладних №ЦБ1077 від 23.05.2018 та №ЦБ1182 від 05.06.2018;
- експрес-накладних №59000342102203 від 05.06.2018 та №59000339542861 від 23.05.2018;
- виписки по особовим рахункам за 22.05.2018;
- вимоги від 16.01.2019 та докази її направлення на адресу відповідача (а.с.38-48).
Ухвалою суду від 02.04.2019 розгляд справи по суті відкладено на 15.04.2019.
15.04.2019 на електронну адресу суду від представника відповідача надійшла заява, згідно якої останній вказує, що не отримував товар згідно видаткової накладної №БЦ1182 від 05.06.2018, видаткова накладна не містить печатки та підпису директора або уповноваженої особи відповідача (а.с.63-65). Представник відповідача в заяві просить відкласти розгляд справи на іншу дату та відновити пропущений строк для подання відзиву на позовну заяву.
В судове засідання 15.04.2019 сторони уповноважених представників не направили.
Ухвалою суду від 15.04.2019 розгляд справи по суті відкладено на 02.05.2019, запропоновано відповідачу надати обґрунтування до заяви про поновлення пропущеного процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву.
24.04.2019 на електронну адресу суду від позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи копії податкової накладної №30 від 05.06.2018, квитанції №1 від 25.06.2018 про її реєстрацію, податкової декларації з податку на додатну вартість від 19.07.2018 із додатками та квитанцію №2 від 19.07.2018 про її отримання органами ДФС (а.с.69-78). В заяві позивач просить розгляд справи проводити без участі представника позивача.
В судове засідання 02.05.2019 представник позивача не з'явився.
Відповідач в судове засідання 02.05.2019 уповноваженого представника не направив. На підтвердження факту направлення відповідачу копії ухвали суду від 15.04.2019, судом долучено до матеріалів справи копію реєстру Ф103 на відправку рекомендованої з повідомленням кореспонденції (судова повістка) за 17.04.2019 (а.с.81-83).
Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст.3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач мав доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Отже, відповідача належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи.
Відповідно до ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Зважаючи на те, що неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд
1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
23.05.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю "АБМ-Трейд" (позивач, продавець) на підставі видаткової накладної №ЦБ1077 від 23.05.2018 (а.с.12) надіслано Товариству з обмеженою відповідальністю "Агро-Цвіт-2012" (відповідач, покупець) згідно експрес-накладної №59000339542861 від 23.05.2018 (а.с.13) товар на загальну суму 30019,50грн.
05.06.2018 позивачем на підставі видаткової накладної №ЦБ1182 від 05.06.2018 (а.с.14) надіслано відповідачу згідно експрес-накладної №59000342102203 від 05.06.2018 (а.с.15) товар на загальну суму 12852,00грн.
В матеріалах справи міститься податкова накладна №30 від 05.06.2018, яка, згідно квитанції №1, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 25.06.2018, щодо операції купівлі-продажу, здійсненої учасниками провадження на суму 10710,00грн без ПДВ (а.с.70-71).
Відповідно до п.87 додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за 2018 рік платника податку ТОВ "АБМ-Трейд" позивачем задекларовано операцію із відповідачем на суму 10710,00грн без ПДВ (ПДВ - 2142,00грн) (а.с.72-77). Податкова декларація отримана органами ДФС 19.07.2018, що підтверджено квитанцією №2 (а.с.78).
Відповідачем 22.05.2018 згідно платіжного документа №209 здійснено оплату товару на суму 30019,50грн, що підтверджується випискою по рахунку позивача (а.с.16-19).
18.01.2019 позивачем надіслано на адресу відповідача вимогу від 16.01.2019 про оплату боргу за поставлений товар, згідно якої позивач просить протягом семи днів з дня отримання вимоги сплатити наявну заборгованість у сумі 12852,00грн (а.с.20). Позивачем надано докази направлення вимоги на адресу відповідача двома листами (а.с.21).
Позивач вказує, що згідно інформації із сайту ПАТ "Укрпошта" вимогу отримано відповідачем 22.01.2019 (а.с.23). Другий лист із вимогою відповідачем отримано 05.02.2019 (а.с.22).
Позивач стверджує, що з урахуванням того, що відповідачем вимогу від 16.01.2019 отримано 22.01.2019, кінцевим терміном оплати товару є 29.01.2019.
Однак, письмова вимога позивача про оплату поставленого товару залишились без відповіді відповідача та без виконання.
Таким чином, станом на дату звернення зі позовом до суду у відповідача перед позивачем існувала заборгованість за поставлений товар у сумі 12852,00грн.
2. Норми права, які застосував господарський суд, та висновок суду за результатами розгляду справи.
Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Положенням статті 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ст. 181 Господарського кодексу України).
Згідно з ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 розділу V Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч.2 ст. 530 ЦК України).
За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно із ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
3. Щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення 29,58грн 3% річних.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції та нараховані 3% проценти річних.
Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Перевіривши розрахунок позивача 3% річних суд вважає його обґрунтованим та правильним, а тому задовольняє позовні вимоги про стягнення із відповідача 3% річних у сумі 29,58грн за період із 30.01.2019 по 26.02.2019.
4. Висновок господарського суду за результатами розгляду позовної заяви.
Позивачем доведено суду обґрунтованість заявлених позовних вимог щодо стягнення основного боргу у сумі 12852,00грн належними та допустимими доказами у справі.
В свою чергу, відповідач доказів сплати заборгованості суду не надав.
Суд критично оцінює доводи відповідача про те, що ним не отримано товар згідно видаткової накладної №1182 від 05.06.2018, оскільки на ній відсутній підпис та печатка відповідача, зважаючи на те, що операцію купівлі-продажу між ТОВ "АБМ-Трейд" та ТОВ "Агро-Цвіт-2012" підтверджено зареєстрованою у Єдиному реєстрі податкових накладних Товариством з обмеженою відповідальністю "АБМ-Трейд" податковою накладною №30 від 05.06.2018.
Враховуючи факт несвоєчасного та неповного виконання ТОВ "Агро-Цвіт-2012" своїх зобов'язань щодо оплати отриманого товару, позовні вимоги підлягають задоволенню, а саме на суму: 12852,00грн основного боргу, 29,58грн 3% річних.
5. Розподіл судових витрат між сторонами.
Розподіл судових витрат врегульовано ст. 129 ГПК України. Так, відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позов ТОВ "АБМ-Трейд" задоволено повністю, судовий збір слід покласти на відповідача.
Позивач просить стягнути із відповідача 3000,00грн витрат на правничу допомогу.
Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обґрунтовуючи вимогу про відшкодування витрат по оплаті юридичних послуг, позивач надав до матеріалів справи копію договору від 15.01.2019 про надання правничої допомоги (представництво) (а.с.62), копію довідки-розрахунку (а.с.59), копію ордера серії ВЛ №056596 від 12.04.2019 (а.с.60), копію корінця розрахункової квитанції про оплату за надання правничої допомоги у сумі 3000,00грн (а.с.61).
Водночас для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що такі витрати позивача були необхідними, а їх розмір є розумний та виправданий. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).
Відповідно до ч.1 ст.15 Господарського процесуального кодексу України, пропорційність у господарському суді, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного суду від 07.08.2018 у справі № 916/1283/17 та від 06.03.2019 у справі №910/15357/17.
З огляду на заявлену позивачем ціну позову та витрат на послуги адвоката, враховуючи ступінь складності справи та обсяг наданих адвокатом послуг, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги щодо стягнення із відповідача 1500,00 грн витрат на правничу допомогу.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АБМ-Трейд" (45500, Волинська обл., смт.Локачі, вул.Горєлова,1, ідентифікаційний код 35580267) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Цвіт-2012" (11201, Житомирська обл., смт.Ємільчине, вул.Соборна, будинок 31/1, ідентифікаційний код 37823845) задовольнити.
2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Цвіт-2012" (11201, Житомирська обл., смт.Ємільчине, вул.Соборна, будинок 31/1, ідентифікаційний код 37823845) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АБМ-Трейд" (45500, Волинська обл., смт.Локачі, вул.Горєлова,1, ідентифікаційний код 35580267):
- 12852,00грн - основного боргу;
- 29,58грн - 3% річних;
- 1500,00грн - витрат на професійну правничу допомогу;
- 1921,00грн - судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 07.05.19
Суддя Шніт А.В.
Віддрукувати:
1 - у справу;
2, 3 - сторонам (рек. з пов.)