Житомирський апеляційний суд
Справа №296/10663/18 Головуючий у 1-й інст. Шимон Л. С.
Категорія ст.124 КУпАП Доповідач Шевчук А. М.
06 травня 2019 року м.Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Шевчук А.М., дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, відносно ОСОБА_1,
встановила :
Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 30 січня 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП закрито у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Не погодившись із даною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити йому строк на подачу апеляційної скарги, скасувати вищезазначену постанову та провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до частини четвертої статті 294 КУпАП апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 06 травня 2019 року дана справа розподілена для розгляду судді Шевчук А.М.
Вважаю за необхідне заявити самовідвід із тих підстав, що ОСОБА_1 з 2011 року по 2017 рік працював суддею Апеляційного суду Житомирської області.
Так, протоколом зборів суддів Апеляційного суду Житомирської області від 01 квітня 2011 року №10 та протоколом від 24 жовтня 2011 року №30 відповідно судді Кочетов Л.Г. та Шевчук А.М. були зараховані до судової палати з розгляду цивільних справ.
Протоколом зборів суддів Апеляційного суду Житомирської області від 02 листопада 2016 року №5 була затверджена колегія у складі суддів Микитюк О.Ю., Кочетова Л.Г. та Шевчук А.М.
Отже, обставина, що я і ОСОБА_1 входили до складу однієї колегії суддів з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області може викликати сумнів у моїй об'єктивності та неупередженості при розгляді даної справи.
У статті 15 Кодексу суддівської етики та п.2.5 Бангалорських принципів діяльності судді, затверджених резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, зазначено, що суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупереджене рішення.
Відповідно до ст. 2 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно із ст. 6 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Відповідно до змісту пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
Безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ii) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється.
Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення від 26 жовтня 1984 року у справі «Де Куббер проти Бельгії», від 01 жовтня 1982 року «Пєрсак проти Бельгії», від 15 грудня 2011 року «Паскал проти України», «Ветштайн проти Швейцарії» тощо).
Тобто, згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини суд має забезпечити достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Як зазначено у Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо стандартів незалежності судової влади та незмінюваності судді, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не лише з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не лише бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
За таких обставин, із метою виключення обставин, які можуть викликати сумнів у моїй об'єктивності та неупередженості у будь-кого, а також з метою реалізації права на справедливий судовий розгляд, ураховуючи положення Кодексу суддівської етики та Бангалорські принципи діяльності судді, вважаю за необхідне заявити у даній справі самовідвід.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП,
постановила :
Заяву про самовідвід судді Шевчук А.М. задовольнити.
Справу про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_1 направити на повторний авторозподіл у порядку, визначеному Положенням про автоматизовану систему документообігу суду.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя