Справа № 750/602/19
Провадження № 2/750/667/19
06 травня 2019 року м. Чернігів
Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:
судді Карапута Л.В.,
секретаря Пишенко М.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
18.01.2019 позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості в розмірі 11912 грн. 27 коп. за кредитним договором №б/н від 27.07.2011 року, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 1529 грн. 92 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом - 4246 грн. 92 коп., заборгованості за пенею - 5091 грн. 99 коп., штрафу (фіксована частина) - 500 грн. 00 коп., штрафу (процентна складова) - 543 грн. 44 коп., а також судові витрати.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в поданій позовній заяві просив розглянути справу за відсутності представника.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи сповіщався завчасно і належним чином. Повістка відповідачу надсилалася за зареєстрованим у встановленому законом порядку. Відповідно п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси вважається, що днем вручення судової повістки.
Фіксування судового засідання технічним записом не здійснювалося відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст.626, ст.627 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.
Судом встановлено, що 27.07.2011 року між позивачем та відповідачем укладено Заяву №б/н, відповідно до якої відповідач отримала кредит у розмірі 800 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Овердрафт (згідно Умов і правил надання банківських послуг) - короткостроковий кредит, який надається банком клієнту у разі перевищення суми операції за платіжною карткою над сумою залишку коштів на його рахунку в розмірі ліміту кредитування.
Заявою відповідача підтверджується, що він був повністю проінформований про умови кредитування в ПАТ КБ «Приватбанк», які були надані йому на ознайомлення в письмовій формі.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено законом або договором, або розірвання договору, сплата неустойки.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 14.03.2019 року витребувано у Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» інформацію щодо строку дії та перевипуску картки, яка видавалася ОСОБА_1 відповідно до кредитного договору б/н від 27.07.2011 року.
З матеріалів справи слідує, що відповідач умов договору належним чином не виконував, внаслідок чого станом на 25.12.2018 року утворилась заборгованість в розмірі 11912 грн. 27 коп., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 1529 грн. 92 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом - 4246 грн. 92 коп., заборгованості за пенею - 5091 грн. 99 коп., штрафу (фіксована частина) - 500 грн. 00 коп., штрафу (процентна складова) - 543 грн. 44 коп. (а.с. 5-7).
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно ст.ст.76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Докази повинні бути належними, допустимими та достовірними. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Позивач вказані приписи Кодексу не виконав. Зокрема, він не надав суду:
- інформацію щодо видачі номеру картки, яка видавалася ОСОБА_1. відповідно до кредитного договору б/н від 27.07.2011, строку дії та перевипуску .
Крім того, із заповненого особисто відповідачем стандартного формуляра бланка Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку та самих цих Умов неможливо зрозуміти до яких саме умов і правил приєднався відповідач: якщо це умови та правила надання банком кредиту - то в цих документах не визначена ані сума кредиту, ані процентна ставка за користування кредитними коштами, ані строк кредитування та наслідки порушення термінів розрахунків.
До справи приєднано витяги з Умов і Тарифів позивача, які не підписані відповідачем, що могло б свідчити про підтвердження ним факту ознайомлення зі змістом цих документів і згодою на їх виконання.
За таких обставин, додані позивачем до позовної заяви документи, а саме: Анкета-заява про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, а також витяги з Умов і Тарифів позивача в сукупності не визначають умови кредитного договору між сторонами та не підтверджують наявність у позивача права нараховувати відсотки за користування коштами, надання яких нічим по справі не підтверджено, а також неустойку як наслідок порушення відповідачем договірного зобов'язання.
Дійсно, підписуючи дану Анкету-заяву ОСОБА_1 погодилася з тим, що заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становлять між ним та Банком кредитний договір. Анкета-заява містить лише особисті дані відповідача. В ній передбачено, що ознайомившись з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами ПриватБанку, клієнт виявляє бажання оформити на своє ім'я одну з карток, проте не зазначено, яку саме картку мала намір отримати ОСОБА_1, з яким саме кредитним лімітом та з якими умовами.
Одночасно, витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» містить перелік карт, які є в ПриватБанку (а.с. 9), однак у суду відсутня можливість встановити, яка саме кредитна карта обрана відповідачем та яка була йому надана.
В той же час, зазначені в Анкеті-заяві Тарифи банку суду надані не були, тому встановити на яких умовах отримано, та чи взагалі отримано, кредитні кошти неможливо.
Витяг з Умовами та Правила надання банківських послуг також не підтверджує факту надання кредитних коштів відповідачу (а.с.10-24).
Також позивачем до суду надано Розрахунок заборгованості за договором б/н від 27 липня 2011 року, укладеного між ПриватБанком та ОСОБА_1 станом на 31 травня 2015 року за період з 15.04.2013 року по 31.05.2015 року, відповідно до якого заборгованість за кредитом 690 грн. 00 коп., заборгованість за процентами 52 грн. 42 коп., в тому числі несплачені проценти на поточну заборгованість 52 грн. 42 коп., а разом 1786 грн. 06 коп. (а.с. 5). При цьому, загальна сума заборгованості за вказаний період позивачем визначено не вірно, а в період починаючи з 27.07.2011 року взагалі не був наданий розрахунок, що унеможливлює визначити загальну суму заборгованості.
З Розрахунку заборгованості за договором б/н від 27 липня 2011 року, укладеного між ПриватБанком та ОСОБА_1 станом на 25 грудня 2018 року за період з 01.06.2015 року по 25.12.2018 року вбачається, що заборгованість становить 11912 грн. 27 коп., яка складається з: тіла кредиту - 1529 грн. 92 коп., нараховані відсотки - 4246 грн. 92 коп., нарахована пеня - 5091 грн. 99 коп., заборгованість по судовим штрафам 1043 грн. 44 коп. (а.с. 6, 7 ).
Жодних інших доказів про отримання відповідачем у 2011 році будь-яких карток на підставі підписаної відповідачем анкети-заяви від 27.07.2011 року та що останній розпоряджався відповідними коштами на умовах даного конкретного кредитного договору - позивачем не надано.
Довідкою АТ КБ "Приват Банк" надоною суду підтверджується видача ОСОБА_1 кредитних карток з датогю відкриття 15.04.2013 терміном дії до 01/17, датою відкриття 03.11.2014 терміном дії до 10/18, датою відкриття 03.04.2015 терміном дії до 10/18.
Таким чином, не доведено яку саме кредитну картку отримав відповідач на підставі підписаної ним 27 липня 2011 року Анкети-заяви.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Таким чином в наданій Анкеті-заяві ОСОБА_1 відсутні істотні умови кредитного договору, які є обов'язковими відповідно до вимог ст.1054 ЦК України та відповідно яких суд мав би встановити суму кредиту, його процентну ставку, наявність заборгованості за даним кредитом.
Виходячи з вищевикладеного, пред'явлений позов не підлягає задоволенню оскільки не підтверджується належними та беззаперечними доказами.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 141, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд
в задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» (місце знаходження: вул. Грушевського, 1 Д, м. Київ 01001, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360570) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Л.В. Карапута