Справа №:755/8135/18
"08" серпня 2018 р. м. Київ
Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого судді САВЛУК Т.В.
при секретарі Бурячек О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за скаргою ОСОБА_1, заінтересовані особи: Державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гречух Олег Ярославович, Публічне акціонерне товариство «Кредит Європа Банк», ОСОБА_1 про визнання дій державного виконавця неправомірними та зобов'язати вчинити певні дії,
Представник скаржника ОСОБА_4 звертаючись до суду зі скаргою на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гречух Олега Ярославовича, просить: «визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гречуха Олега Ярославовича, щодо не зняття арешту з майна ОСОБА_1 при винесенні постанови від 22 березня 2017 року про закінчення виконавчого провадження № 51981572; зобов'язати державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гречуха Олега Ярославовича зняти арешт накладений на майно ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 46268159».
Обґрунтовуючи підстави звернення до суду, ОСОБА_4 посилається на наступне, що Дніпровським районним судом м. Києва, видано виконавчий лист від 17 липня 2014 року у справі № 755/13941/14-ц про стягнення з ОСОБА_5, ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Кредит Європа Банк» 5354478,65 грн. заборгованості та 25500,00 грн. сплаченого третейського збору та судовий збір в розмірі 243,60 грн. Стягувач подав вказаний виконавчий лист на виконання до Відділу виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві. В подальшому державним виконавцем було відкрите виконавче провадження № 46268159, в рамках вказаного виконавчого провадження державним виконавцем було винесено постанову про накладення арешту на все майно боржника. Постановою державного виконавця від 29 червня 2016 року виконавчий лист було повернуто стягувачу на підставі п. 7 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», однак стягувач скористався правом і повторно подав виконавчий лист до виконання, 19 серпня 2016 року старшим виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гречухом О.Я. на підставі виконавчого листа було відкрито виконавче провадження № 51981572. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 21 грудня 2016 року (провадження №6-10461св16) було скасовано рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 31 березня 2014 року у справі № 515/14 про стягнення з ОСОБА_5 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Кредит Європа Банк» заборгованості за кредитним договором. 16 травня 2018 року представник боржника ознайомився з матеріалами провадження та постановою про закінчення виконавчого провадження від 22 березня 2017 року, однак, у постанові від 22 березня 2017 року про закінчення виконавчого провадження, державний виконавець Гречух О.Я. всупереч вимогам статей 39,40 Закону України «Про виконавче провадження», не зняв арешт з майна боржника і не зазначив про це в самій постанові.
Скаржник ОСОБА_1 та його уповноважений представник - ОСОБА_4, в судове засідання не з'явились, представник скаржника подав до суду заяву про розгляд скарги у його відсутність, просив скаргу на дії державного виконавця задовольнити на підставі доводів, наданих у змісті поданої до суду скарги.
Представник заінтересованої особи - Державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління у м. Києві Гречух Олег Ярославович, в судове засідання не з'явився, про день та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Заінтересована особа Публічне акціонерне товариство «Кредит Європа Банк», в судове засідання не з'явились, однак подали до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, скаргу підтримують в повному обсязі.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Згідно ч 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 17 липня 2014 року Дніпровським районним судом м. Києва, постановлено ухвалу про задоволення заявиПублічного акціонерного товариства «Кредит Європа Банк» до ОСОБА_5, ОСОБА_1 про видачу виконавчого листа на підставі рішення Третейського суду, видано виконавчий лист на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 31.03.2014 року про стягнення з ОСОБА_5, ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Кредит Європа Банк» 5354478,65 грн. заборгованості та 25500,00 грн. сплаченого третейського збору та судовий збір в розмірі 243,60 грн.
17 липня 2014 року було видано виконавчий лист уповноваженому представнику Публічного акціонерного товариства «Кредит Європа Банк».
В 2015 році державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бочковським Тарасом Олександровичем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 46268159. (а.с.33)
02 лютого 2015 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бочковським Тарасом Олександровичем було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. (а.с.37)
В 2016 році державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бочковським Тарасом Олександровичем було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу по виконавчому провадженні № 46268159, на підставах п. 7 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження». (а.с.34)
19 серпня 2016 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Тречухом Олегом Ярославовичем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 51981572 на підставі виконавчого листа № 755/13941/14-ц виданого 17 липня 2014 року. (а.с.35)
21 грудня 2016 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справи постановлено, ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 19 грудня 2014 року, ухвалу апеляційного суду м. Києва від 20 січня 2015 року ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справи від 05 лютого 2015 року скасовано. Скасовано рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків 31 березня 2014 року ( справа № 515/14), про стягнення ОСОБА_5 та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Кредит Європа Банк» заборгованості за кредитним договором. (а.с. 26-30)
22 березня 2017 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Тречухом Олегом Ярославовичем, винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження»
З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, вбачається, що арешт на все нерухоме майно скаржника було накладено Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №ВП 46268159 від 02 лютого 2015 року (а.с.5).
Згідно п. п. 1, 5 ч. 1, ч. 2, ч. 3, ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання судом відмови стягувача від примусового виконання судового рішення або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.
У випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-7, 9-12, 14, 15 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.
Згідно ч. ч. 1-3, ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження", у разі закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
За нормою, ч. 5 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Відповідно до вимог ст. 41 Конституції України та ч.1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не можу бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ч.1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
За нормою ст. 395 ЦК України речовими правами на чуже майно серед іншого є право володіння та Законом можуть бути встановлені інші речові права на чуже майно.
Положенням ст. 396 ЦК України встановлено, що особа, яка має речове право на чуже майно має право на захист цього права.
Статтею 391 ЦК України, передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини дії суб'єкта владних повноважень щодо втручання чи обмеження прав людини повинні бути обґрунтованими, законними, необхідними, а втручання - пропорційним. Дискреційність повноважень органу влади повинна бути зведена до мінімуму, а логіка рішень органу влади повинна бути чіткою і зрозумілою, як і можливі наслідки таких дій. Особа не повинна відповідати за помилки, вчинені органом держави.
Пунктом 5 (п'ятим) Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна", передбачено, що у разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК ("Судовий контроль за виконанням судових рішень").
Розділом VІІ «Судовий контроль за виконанням судових рішень» Цивільного процесуального кодексу України передбачений порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.
Так, відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно з ч. 1 ст. 478 ЦПК України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
За нормою ч.1, ст 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Частиною другою статті 451 ЦПК України передбачено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Враховуючи викладене, правові висновки Верховного Суду України з аналогічних справ, оцінивши в сукупності всі зібрані по справі докази, зважаючи на те, що: виконавче провадження на даний час у справі № 755/13941/14-ц не здійснюється в зв'язку з закриттям виконавчого провадження на підставі ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справи від 21 грудня 2016 року, якою скасовано рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків 31 березня 2014 року ( справа № 515/14), про стягнення з ОСОБА_5 та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Кредит Європа Банк» заборгованості за кредитним договором.
Однак державним виконавцем не вчинено дій щодо скасування заходів арешту з майна, що обмежує права скаржника як власника речового права на майно.
З урахуванням викладеного суд вважає, що скаргу ОСОБА_1, заінтересовані особи: Державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гречух Олег Ярославович, Публічне акціонерне товариство «Кредит Європа Банк», ОСОБА_1 про визнання дій державного виконавця неправомірними та зобов'язати вчинити певні дії,слід задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 10, 12, 247, 258-261, 352-354, 447, 450, 451 ЦПК України, суд-
Скаргу ОСОБА_1, заінтересовані особи: Державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гречух Олег Ярославович, Публічне акціонерне товариство «Кредит Європа Банк», ОСОБА_1 про визнання дій державного виконавця неправомірними та зобов'язати вчинити певні дії- задовольнити.
Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гречуха Олега Ярославовича, щодо не зняття арешту з майна ОСОБА_1 при винесенні постанови від 22 березня 2017 року про закінчення виконавчого провадження № 51981572
Зобов'язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гречуха Олега Ярославовича зняти арешт накладений на майно боржника ОСОБА_1, на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, в межах ВП № 46268159 від 02 лютого 2015 року.
Відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до п.15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону №2147-VІІІ від 03.10.2017 року, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя: