Номер провадження 2-а/754/185/19
Справа №754/3998/19
Іменем України
06 травня 2019 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
Головуючого судді - Панченко О.М.
при секретарі - Табачука Д.О.
у відсутності сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін в залі суду в м. Києві адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції м. Києва ДПП Національної поліції України, рядового поліції Бурлаченка Дмитра Олександровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Представник позивача- адвокат Сидоренко Микола Володимирович, звернувся до Деснянського районного суду м. Києваз адміністративним позовом ОСОБА_1 до відповідачаінспектора 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції м. Києва ДПП Національної поліції України, рядового поліції Бурлаченка Дмитра Олександровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Позовні вимоги обґрунтовано наступним.
04 лютого 2019 року поліцейським УПП м. Києва ДПП НП України рядовим поліції Бурлаченко Д.О. відносно нього, Позивача винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія НК №579622. Відповідно до винесеної постанови він (Позивач) визнаний винним у здійсненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП. Як зазначено в постанові, він керував транспортним засобом із забрудненим транспортним номерним знаком та відмовився надавати посвідчення водія для перевірки, у зв'язку з чим на нього (Позивача) було накладено адміністративне стягнення у виді 425 грн. Вважає постанову незаконною та такою, що складена з грубим порушенням норм чинного законодавства України, оскільки посадовою особою не було досліджено в належній формі докази по справі, справа розглянута не у присутності особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності. Відповідачем порушено процесуальний порядок розгляду справи - не було надано можливості йому (позивачеві) скористатися правовою допомогою.
Вважає, що Постанова є протиправною та підлягає скасування, виходячи з наступного. 04.02.2019 року близько 12:25 год. він (Позивач) рухався по вул. Радунській, біля будинку №18 в м. Києві, та керував транспортним засобом «MERCEDESBENZACTORS 414OK», державний номерний знак НОМЕР_1 та був зупинений інспектором поліції за нібито забруднений номерний знак, який на його думку, не можна було розгледіти із відстані 20 метрів. Вважає, що жодного доказу порушення ПДР Позивачем, не надав, та почав вимагати документи на вантаж, який він (Позивач) перевозив і який належить підприємству у чий власності перебуває і сам автомобіль. Він (Позивач), зрозумівши, що у інспектора відсутні докази порушення ним правил дорожнього руху та повідомив, що вже почав розгляд адміністративної справи за ч. 6 ст. 121 КУпАП, він (Позивач) повідомив Відповідача, що має намір на місці скористатися правовою допомогою адвоката Сидоренка М.В. та просив зачекати 5 хв., так як адвокат був неподалік. Прибувши на місце, адвоката Сидоренка М.В. не було допущено до розгляду адміністративної справи, Відповідач зачинився у своєму службовому автомобілі та без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, здійснював розгляд адміністративної справи, про що надав відео фіксацію зазначеного. Вважає, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення Відповідачем були порушенні норми процесуального права , порушенні законні права та інтереси позивача.
Свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 126 КУпАП він (Позивач) не визнає, ПДР України не порушував. Вважає, що Інспектор при винесенні оскаржуваної постанови не керувався жодними допустимими доказами, які б підтверджували його вину у скоєні правопорушення.
Посилаючись на викладені обставини,просить суд:скасувати постанову серії НК №579622 від 04 лютого 2019 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, справу про адміністративне правопорушення зарити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 19 березня 2019 року позовну заяву прийнятодо розглядута відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (а.с.19-20).
Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь - яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Положеннями ч. 5 ст. 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотання однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Відповідно до вимог ст. 162 КАС України, відповідачу було встановлено строк в п'ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження на подачу відзиву на позовну заяву.
Відповідно до вимог ст. 162 КАС України, відповідачу було встановлено строк в п'ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження на подачу відзиву на позовну заяву.
Відзив на позовну заяву в порядку ст. 162 КАС України Відповідачем подано не було.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та подані докази, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.
Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Згідно з п. 8 ч. 1ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію»поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, 04 лютого 2019 року інспектором 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції м. Києва ДПП Національної поліції України, рядовим поліції Бурлаченко Дмитром Олександровичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК №579622 (а.с.4).
Вказаною постановою позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн.
Згідно змісту оскаржуваної постанови, вбачається, що 04 лютого 2019 року о 12 год. 25 хв., в м. Києві, по вул. Радунська, біля буд. 18, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «MERCEDES BENZ ACTORS 414OK», державний номерний знак НОМЕР_2 із забрудненим державним номерним знаком, що не давало змоги чітко визначити символи номерного знака, на вимогу поліцейського водій не пред'явив для перевірки документи, чим порушив п.2.1А ПДР України. Чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК №579622 від 04.02.2019 року, то Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності саме за ч.1 ст. 126 КУпАП, оскільки Позивач серед іншого не пред'явив інспектору для перевірки посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, тобто вчинив порушення вимог п.2.1 а Правил дорожнього руху, що обумовлює відповідальність за ч.1 ст.126 КУпАП.
Позивач, в своєму адміністративному позові, вважає постановусерії НК №579622 від 04 лютого 2019 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі протиправною та такою, що постановлена з грубим порушенням вимог чинного законодавства, щодо її змісту та процедури складання. Зазначив, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, вказує, що факт порушення ним правил дорожнього руху нічим не доведений, оскільки, державний номерний знак, який встановлений на його автомобілі чітко проглядається з відстані 20-ти метрів та в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 126 КУпАП.Зазначив, що крім того, відповідач не роз'яснив йому положення ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, не надано було можливості заявити клопотання та скористатися правовою допомогою адвоката.
Відповідно положень ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення (зі змінами), доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП).
Згідно з ч.1 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, що не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа та транспортний засіб, а також поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу, у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Встановленні обставини є порушенням процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а саме право на захист, що є істотним порушенням як законів України, так і п.п. «а», «b» ч.3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього, мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту.
Суду не вдається встановити, що у діях, які кваліфіковані відповідачем за ч. 1 ст. 126 КУпАП є склад правопорушення, адже відсутня суб'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення. З тверджень позивача він винних та протиправних дій не вчиняв, відповідачем фактично не зафіксовано порушення ним правил дорожнього руху, які б доводили його вину, також при розгляді справи не були досліджені інші докази по справі
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Відповідачем не надано до суду жодних додатків до оскаржуваної постанови, які підтверджували б зазначені в ній обставини порушення позивачем ПДР.
Суду не вдається встановити, що у діях, які кваліфіковані відповідачем за ч. 1 ст. 126 КУпАП є склад правопорушення, адже відсутня суб'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення. З тверджень позивача він винних та протиправних дій не вчиняв, відповідачем фактично не зафіксовано порушення ним правил дорожнього руху, які б доводили його вину, також при розгляді справи не були досліджені інші докази по справі.
Відповідачем не надано до суду жодних додатків до оскаржуваної постанови, які підтверджували б зазначені в ній обставини порушення позивачем ПДР.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких обставин, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, на думку суду, є недоведеним.
В порушення вказаних вимог, відповідачем не було вжито всіх заходів до повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставини, що мали значення для правильного вирішення справи належним чином. За таких підстав оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
В порушення вказаних вимог в оскаржуваній постанові не наведено достатніх доказів вчинення правопорушення позивачем.
Згідно з пунктами 2.1.а ПДРУкраїни водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційний документ на транспортний засіб .
Відповідно до ч.1ст.126 КУпАП України керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Проте, будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, окрім оскаржуваної постанови, відповідачами не надано.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про відсутність достатніх доказів для висновку про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, а відтак постанову про накладення адміністративного стягнення необхідно скасувати та справу про адміністративне правопорушення закрити.
Приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, за відсутності переконливих доказів вини ОСОБА_1, суд приходить до висновку, що останнього неправомірно було притягнуто до адміністративної відповідальності.
Окрім постанови, яка оскаржується, доказів на підтвердження вини позивача щодо скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, в розумінні положеньст.251 КУпАП, матеріали справи не містять і відповідачем не надано.
Таким чином, відповідач не спростував доводів позивача відповідно до положень ч. 2 ст. 77 КАС України, а тому постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП з накладенням стягнення підлягає скасуванню.
Керуючись ч. 2 ст. 19, 62 Конституції України, ст.ст. 7, 126 ч. 1, 251, 283, 268, 287-289 КУпАП, ст.ст. 77 ч. 2, 229 ч.4, 286 ч.2, 241-246 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції м. Києва ДПП Національної поліції України, рядового поліції Бурлаченка Дмитра Олександровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову серії НК №579622 від 04 лютого 2019 року винесену інспектором 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції м. Києва ДПП Національної поліції України, рядового поліції Бурлаченка Дмитра Олександровича про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, за ч. 1 ст. 126 КУпАП України, та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП, відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження- закрити.
Судові витрати у справі віднести на рахунок держави.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: