Справа № 604/28/19
Провадження № 2/604/96/19
22 квітня 2019 року сел. Підволочиськ
Підволочиський районний суд Тернопільської області
в складі :
Головуючого судді Сташківа Н.Б.
за участю
секретаря судового засідання Гамана В.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Підволочиськ в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення з нього аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі 2500 гривень, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно з дня пред'явлення позову до досягнення дитиною повноліття. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що рішенням Підволочиського районного суду від 25 липня 2014 року шлюб з відповідачем розірвано, дочка проживає з нею та повністю перебуває на її утриманні. Відповідач матеріальної допомоги не надає, домовленості про його участь в утриманні дітей між ними не досягнуто, у зв'язку з чим змушена звернутися до суду.
Ухвалою суду від 16 січня 2019 року по даній справі відкрито спрощене провадження з повідомленням сторін.
В судове засідання позивач не з'явилася, подала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, заявлені вимоги підтримала в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує. Крім того, на обґрунтування заявленої суми аліментів у своїй заяві зазначила, що щомісячно витрачає на дочку наступні кошти: відвідування хореографічного гуртка - 150 грн, гуртка «Малювання» 200-300 грн, ( в тому числі фарби, альбом), уроки вокалу - 280 грн, уроки англійської мови - 300 грн, харчування 1500 грн, а також необхідний одяг, засобі гігієни, тощо.
Відповідач відзив на позов на надав, в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про день слухання справи в суді, причини його неявки суду не відомі, а тому у відповідності до ст.281 ЦПК України, слід ухвалити заочне рішення по справі.
Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення за правилами спрощеного позовного провадження, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 247,179 ЦПК України, виходячи з наступного:
Як убачається з рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області № 2/604/255/14 від 25 липня 2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі, зареєстрованому 25 серпня 2010 року, який розірвано 25 липня 2014 року. Після розірвання шлюбу гр. ОСОБА_1 залишено шлюбне прізвище «ОСОБА_1».
Згідно свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_3 від 07 листопада 2018 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, змінила прізвище на «ОСОБА_1».
Під час перебування у шлюбі сторін у них народилася дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 від 27 травня 2011 року.
У відповідності до акту обстеження житлово-побутових умов проживання від 02 січня 2019 року № 5 та довідки № 2, виданої виконавчим комітетом Скалатської міської ради 02 січня 2018 року ОСОБА_1, 1986 року народження, проживає в АДРЕСА_2. В склад її сім'ї входять: мати: ОСОБА_5, дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5. ОСОБА_1 сама виховує і забезпечує своїх неповнолітніх дітей.
Відповідно до чч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом ст. 180 Сімейного Кодексу України (далі - СК України) батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною другою ст. 181 СК України передбачено, що за домовленістю між батьками дитини, той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за позовом одержувача аліментів (ч. 3 ст. 181 СК України).
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого та рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Так, визначаючи розмір аліментів, суд виходить із вимог ст.ст. 181-184 СК України, згідно яких, розмір аліментів може визначатися у твердій грошовій сумі, котра не може бути меншою ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» у 2019 році встановлений прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 01 січня 2019 року ? 2027 грн. Крім того, суд виходить також із захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, збереження того рівня життя, який вона б мала тоді, коли утримувалася обома батьками.
Судом встановлено, що позивач працює в Полупанівській філії ТОВ «Виробничої компанії» Гірничодобувна промисловість», її дохід за період червень- листопад 2018 року складає 20288,70 грн. Відповідач володіє транспортним засобом марки «TOYOTA CARINA», номерний знак НОМЕР_5. У відповідності до листа ДФС України Головного Управління ДФС в Одеській області за 2018 рік ОСОБА_2 задекларовано суму доходу - 57010,00 грн, з них дохід від підприємницької діяльності 0,00 грн. З 01 серпня 2018 року ФОП ОСОБА_2 є платником податків по спрощеній системі оподаткування.
Разом з тим судом не встановлено, що відповідач за своїм станом здоров'я чи матеріальним становищем не може виконувати своїх обов'язків з утримання неповнолітньої дитини, оскільки є працездатною особою і спроможний платити кошти на утримання дочки.
Враховуючи, що обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, виходячи з принципів розумності та справедливості, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково, стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно з дня пред'явлення позову до досягнення дитиною повноліття, що відповідатиме вимогам закону, інтересам дитини і не порушуватиме права кожної із сторін.
Крім того, в силу ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача в дохід держави слід стягнути 768,40 гривень судового збору.
Керуючись ст. ст. 13, 141, 247, 263-265, 273, 280-284, 352, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 180-183, 191 Сімейного кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1, адреса проживання: АДРЕСА_2, до ОСОБА_2, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, ІПН НОМЕР_1, в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно з дня пред'явлення позову до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави 768,40 гривень судового збору.
Рішення суду в частині стягнення із ОСОБА_2в користь ОСОБА_1аліментів на неповнолітню дитину в межах суми платежу за 1 місяць допустити до негайного виконання.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Головуючий суддя - підпис
копія вірна:
Суддя Підволочиського районного суду
Тернопільської області Н.Б.Сташків