Справа №:755/4357/19
"05" квітня 2019 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Савлук Т.В. вивчивши матеріали позовної заяви Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києва про звільнення майна з-під арешту, -
15 березня 2019 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києва про звільнення майна з-під арешту.
Подана до суду заява підписана представником АТ «Укрсоцбанк» за довіреністю адвокатом Воронцовою М.В., на підтвердження повноважень представника заявника долучено довіреність № 02-03/3048 від 06 грудня 2018 року, видана Акціонерним товариством «Укрсоцбанк», в особі директора зі стягнення кредитів, члена Правління банку Атанова Артура Ататолійовича, який діє на підставі Статуту АТ «Укрсоцбанк.
В той же час, дана довіреність не може бути прийнята в якості підтвердження повноважень представника позивача, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 ЦПК України, здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Згідно ч. 3 ст. 58 ЦПК України, юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
За змістом ч. 1 ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», яким внесено зміни до Конституції України, зокрема, доповнено Основний Закон статтею 131-2, відповідно до частини першої, третьої та четвертої якої для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура та виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення; законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Підпунктом 11 пункту 16-1розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України, передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.
З аналізу вказаних норм вбачається, що заява від імені юридичної особи може бути подана керівником юридичної особи, членом виконавчого органу або адвокатом, який діє від імені юридичної особи.
В той же час, до матеріалів заяви не долучено належних доказів, які підтверджують процесуальну дієздатність адвоката Воронцової М.В., як представника АТ «Укрсоцбанк», в розумінні положень ст.ст. 58, 60 Цивільного процесуального кодексу України, а саме, відсутні докази, які вказують на те, що Воронцова М.В. є керівником АТ «Укрсоцбанк» або членом виконавчого органу, уповноваженого діяти від імені АТ «Укрсоцбанк», як і не долучено доказів на підтвердження адвокатської діяльності представника Воронцової М.В., якими є свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю та Витяг з Єдиного реєстру адвокатів України, та відповідно договір про надання правової допомоги та ордер.
Крім цього, слід зазначити, що частиною другою статті ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, а також у малозначних справах. Так, під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Разом з тим, дані винятки стосуються представництва лише в суді першої інстанції під час розгляду трудових спорів та малозначних справ у порядку спрощеного позовного провадження, оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України таке представництво здійснюється під час розгляду спору, а саме під час розгляду трудових спорів та малозначних справ.
Частиною 4 ст. 62 ЦПК України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
З аналізу вказаних норм закону убачається, що заява може бути підписана та подана до суду керівником юридичної особи, членом виконавчого органу або адвокатом, який діє від імені юридичної особи.
Відповідно до положень п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, заява повертається у випадках, коли: 1) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
З огляду на вищевикладене, вивчивши матеріали заяви, судом встановлено, що заяву подано та підписано особою, яка не надала суду належні документи наявності повноважень на підпис заяви та звернення з заявою до суду від імені та в інтересах АТ «Укрсоцбанк», - що є підставою для повернення заяви позивачу відповідно до положення п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.
Частиною 7 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 47, 58, 60, 185, 353-355 ЦПК України, -
Позов Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києва про звільнення майна з-під арешту - повернути заявнику.
Відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017,апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя