справа № 752/26034/18
провадження №: 2/752/3319/19
14.01.2019 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Мазур Ю.Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості» Макарова Олега В'ячеславовича про визнання недійсною державної реєстрації прав та їх обтяжень, -
В грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Голосіївського районного суду м. Києва із позовною заявою, в якій просить: визнати недійсним з моменту вчинення державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), номер запису про право власності: 28874250 від 09.11.2018 14:25:30, про реєстрацію права власності ПАТ «Альфа-Банк» на квартиру АДРЕСА_1, що складається з однієї жилої кімнати загальною площею 57, 8 кв.м., жилою площею 24,3 кв.м.
Одночасно із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить: накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1; заборонити представникам ПАТ «Альфа-Банк» та будь-яким третім особам забороною вчиняти будь-які дії щодо спірної квартири, а саме входження в спірну квартиру представника ПАТ «Альфа-Банк» та третіх осіб, вселення представників ПАТ «Альфа-Банк» та третіх осіб, реєстрація представників ПАТ «Альфа-Банк» та третіх осіб в спірній квартирі як постійних чи тимчасових мешканців.
В обґрунтування вимог заяви позивач посилається на те, що 22.08.2007 між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_1, було укладено кредитний договір № 2608/0807/71-013. У якості забезпечення зобов'язань за вказаним кредитним договором, між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір, посвідчений 22.08.2007 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. за реєстровим № 6094, предметом якого є квартира АДРЕСА_1. 15.06.2012 між АКБ «ТАС-Комерцбанк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги № 937, за яким АКБ «ТАС-Комерцбанк» відступив право вимоги ПАТ «Альфа-Банк». Зазначає, що 23.07.2018 ПАТ «Альфа-Банк» було надіслано позивачу повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов'язанням. 09.11.2018 державним реєстратором Київської філії Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості», прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відповідно до якого право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ПАТ «Альфа-Банк», а тому існує загроза, що ПАТ «Альфа-Банк» зверне стягнення на вищезазначену квартиру до винесення судом рішення у справі.
Вивчивши заяву про забезпечення позову та додані до неї документи, всебічно з'ясувавши обставини, на які заявник посилається як на підстави вимог своєї заяви, суддя вважає необхідним відмовити у задоволенні заяви, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується встановленням обов'язку вчинити певні дії.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006, №9 постановлено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.
Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
Забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник (позивач), та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Однак, всупереч вказаних процесуальних норм та роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України, заявником не зазначено про існування об'єктивних обставин вважати, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову, а саме накладення арешту на майно, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Так, як вбачається із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (дата формування - 21 листопада 2018 року), квартира АДРЕСА_1, загальною площею 57,8 кв.м належить на праві власності Публічному акціонерному товариству «Альфа-Банк».
Посилання позивача як на підставу задоволення заяви про забезпечення позову, а саме те, що квартира може бути відчужена відповідачем ПАТ «Альфа-Банк» до винесення рішення у вказаній справі, не може бути прийнята судом до уваги, так як позивачем не надано доказів належності їй, станом на сьогоднішній день, на праві власності, квартири АДРЕСА_1.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги викладені у заяві доводи позивача та оцінюючи наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності щодо співставлення їх належності, допустимості, достовірності кожного окремо, а також їх достатності та взаємному зв'язку між собою, суд прийшов до висновку про відсутність належних правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, у зв'язку із цим заява не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 149, 150, 153 ЦПК України, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», Київської філії Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості», державний реєстратор: Макаров Олег В'ячеславович про визнання недійсним державної реєстрації прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), номер запису про право власності: 28874250, індексний номер:43998453 від 09.11.2018 14:25:30, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Ю.Ю. Мазур