Номер провадження 1-кп/754/736/19
Справа№754/5884/19
Іменем України
02 травня 2019 року
Деснянський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві кримінальне провадження відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженки м.Києва, громадянки України,
учениці 9-В класу школи №282 м.Києва,
мешкає: АДРЕСА_1 ,
раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст.15 ч.2, 185 ч.1 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_4
обвинуваченої ОСОБА_3
законного представника ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
01.03.2019р. приблизно в 16.00 годин ОСОБА_3 , знаходячись в приміщенні торгового залу магазину «Sinsay» по вул.Лаврухіна, 4 в м.Києві, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, намагалась таємно викрасти чуже майно, яке належить ДП «ЛПП Україна» АТ «ЛПП», а саме: штани UX199 вартістю 319,20грн., светр UZ121 вартістю 319,20грн., а всього майно загальною вартістю 683,40грн., яке взяла з полиць магазину, одягла на себе, пройшла через касову зону магазину, не розрахувавшись за нього, виконавши при цьому всі дії, які вважала необхідними для доведення таємного викрадення чужого майна до кінця, однак злочин до кінця не довела з причин, які не залежали від її волі, оскільки за межами каси була затримана працівниками магазину.
ОСОБА_3 визнається винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.15 ч.2, 185 ч.1 КК України, а саме у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнала повністю та показала, що 01.03.2019р. приблизно в 16.00 годин в магазині «Sinsay» по вул.Лаврухіна, 4 в м.Києві, куди вона прийшла з метою подивитись собі речі, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, з метою крадіжки взяла з торгових полиць штани та светр, оскільки вони їй сподобались, одягла на себе в примірочній під свої речі, пройшла через касу магазину, не розрахувавшись за речі, однак за межами каси була затримана працівниками охорони магазину, речі, які вона намагалась викрасти, були у неї вилучені та повернуті до магазину. Крадіжку вказаних речей намагалась вчинити в зв'язку з відсутністю у неї коштів на їх придбання. Вона усвідомила вчинене, зробила для себе відповідні висновки, про вчинене дуже жалкує. У вчиненому щиро кається.
З урахуванням відсутності заперечень учасників судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченою та іншими учасниками кримінального провадження змісту цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності їх позиції, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Як обставини, які згідно ст.66 ч.1 КК України пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття у вчиненому, вчинення злочину неповнолітньою.
Обставини, які згідно ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , судом не встановлені.
При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, особу винної, яка раніше не судима та до кримінальної відповідальності не притягувалась, навчається, задовільно характеризується по місцю навчання та місцю проживання, умови життя та виховання, які є задовільними та належними, конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення, вид, кількість та вартість майна, яке намагалась викрасти, повернення вказаного майна потерпілому, та призначає їй покарання, яке передбачене ст.98 КК України для неповнолітніх, та яке передбачене санкцією ст.185 ч.1 КК України, а саме покарання у виді позбавлення волі, з урахуванням обмежень, встановлених ст.102 КК України.
З урахуванням сукупності всіх обставин кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченої, її ставлення до вчиненого, щирого розкаяння та подальшої бездоганної поведінки, суд вважає, що на момент постановлення вироку ОСОБА_3 не потребує застосування покарання та вважає за можливе звільнити ОСОБА_3 від покарання у виді позбавлення волі та застосувати до неї, на підставі ст.105 КК України, примусові заходи виховного характеру, які сприятимуть її виправленню та вихованню, оскільки саме таке рішення, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових правопорушень.
При обранні обвинуваченій ОСОБА_3 виду примусових заходів виховного характеру суд враховує, крім наведеного, склад сім'ї та умови для виховання, розвитку і проживання, а саме те, що ОСОБА_3 має належні умови проживання, розвитку та виховання, виховується однією матір'ю в зв'язку зі смертю батька, її мати здатна забезпечити позитивний виховний вплив на неповнолітню та контроль за її поведінкою, та обирає їй примусові заходи виховного характеру у виді застереження.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватою у пред'явленому обвинуваченні за ст.15 ч.2, 185 ч.1 КК України та призначити їй покарання із застосуванням ст.102 КК України у виді позбавлення волі строком на 6 місяців.
На підставі ст.105 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі, застосувавши до неї примусові заходи виховного характеру у виді застереження.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору.
Головуючий: