1-кс/754/1832/19
Справа № 754/5867/19
Іменем України
24 квітня 2019 року слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2
розглянувши клопотання слідчого Деснянського УПГУНП в м. Києві ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна
Слідчий Деснянського УПГУНП в м. Києві ОСОБА_3 18.07.2019 року подав до суду клопотання про арешт тимчасово вилученого майна.
Обґрунтовуючи клопотання слідчий зазначає, що відповідно до матеріалів досудового розслідування та витягу з реєстру досудових розслідувань (кримінальне провадження №1201910030002725) 16.04.2019 року приблизно о 23.10 год., за адресою м. Київ, вул. Кіото, 10, невстановлена особа чоловічої статі умисно нанесла тілесні ушкодження ОСОБА_4 . Відповідно до довідки КМКЛШМД діагнозом останнього є проникаюче колото-різане поранення грудної клітки справа, правобічний пневмоторакс, непроникаюче колото-різане поранення грудної клітки справа.
17.042019 року в ході проведення огляду в приміщенні гардеробу КМКЛШМД по вул. Братиславська, 3 в м. Києві було виявлено та вилучено штани чорного кольору з плямами бурого кольору, чоловіча білизна темно-синього кольору, куртка темно-синього кольору з видимими порізами тканини, кросівки чорного кольору з синіми полосами, сім-карта мобільного оператора «Лайф».
Слідчий просить накласти арешт на вказане майно, в обґрунтування клопотання зазначив, що вилучене майно має ознаки речового доказу, у зв'язку із чим необхідно забезпечити його збереження, та є підстави вважати, що воно зберегло на собі сліди злочину та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та необхідні у подальшому для проведення слідчих та інших процесуальних дій.
Слідчий в судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій просить проводити розгляд клопотання без його участі та просить його задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно з ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Відповідно до ст.172 ч.3 КПК України, слідчий суддя, суд встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст.171 цього Кодексу, повертає його прокурору для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
В порушення вимог ст.171 КПК України слідчим в клопотанні не зазначено власника або володільця вилученого майна, та не обґрунтовано, що вилучене майно, яке зазначено в клопотанні, має суттєве значення для встановлення важливих обставин у даному кримінальному провадженні. В долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження ці обставини також не визначені.
Враховуючи вищевикладене, клопотання слідчого про накладення арешту на майно підлягає поверненню прокурору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170,171,172 КПК України,
Повернути прокурору клопотання слідчого Деснянського УПГУНП в м. Києві ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12019100030002725.
Встановити прокурору строк у 72 години для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя