Справа №463/3472/19
Провадження №1-кс/463/1743/19
06 травня 2019 року слідчий суддя Личаківського районного суду м.Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого та постанову слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові про відмову у визнанні потерпілим,
ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді із скаргою на бездіяльність слідчого та постанову слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові ОСОБА_4 від 08.04.2019 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні за № 42018211190000051 від 11.12.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.357 КК України.
В обґрунтування заявленої скарги покликається на те, що 08.04.2019 року нею було подано заяву слідчому про визнання її потерпілою у кримінальному провадженні за № 42018211190000051 від 11.12.2018 року. Цього ж дня слідчим було винесено постанову про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілою. Копію даної постанови вона отримала 17.04.2019 року. Вважає постанову слідчого незаконною, необґрунтованою та такою, що суперечить вимогам ч.2 ст.55 КПК України. Факти, викладені у постанові слідчого не відповідають дійсним обставинам справи, постанова не є вмотивованою та не містить жодної підстави вважати ОСОБА_3 особою, якій не завдано шкоди. Разом з тим, у слідчого наявні усі документи, які підтверджують факт заподіяння шкоди. А тому, просить визнати протиправною бездіяльність слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові ОСОБА_4 щодо не ознайомлення її з правами та обов'язками потерпілого, скасувати постанову слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові ОСОБА_4 від 08.04.2019 року про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілою у кримінальному провадженні за № 42018211190000051 від 11.12.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.357 КК України.
Скаржник в судовому засіданні підтримала скаргу з мотивів викладених у такій, просить скаргу задовольнити.
Слідчий в судове засідання не з'явився, подавши при цьому заяву про розгляд скарги без його участі та письмові заперечення на скаргу, просить відмовити у задоволенні скарги у зв'язку із закінченням досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 42018211190000051 від 11.12.2018 року. Крім цього, слідчим подано копію постанови про закриття кримінального провадження від 24.04.2019 року. Враховуючи подану заяву, розгляд скарги проведено без участі слідчого.
Заслухавши пояснення скаржника, вивчивши та дослідивши матеріали скарги, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Саме в запроваджені механізму реального захисту громадянами своїх прав у суді полягає здійснення функцій правової держави та її утвердження як такої.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч.1 ст.303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п.5 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Відповідно до ч.1 ст.55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.
Частина 5 ст.55 КПК України передбачає, що за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Згідно з ч.6 ст.55 КПК України якщо внаслідок кримінального правопорушення настала смерть особи або особа перебуває у стані, який унеможливлює подання нею відповідної заяви, положення частин першої - третьої цієї статті поширюються на близьких родичів чи членів сім'ї такої особи. Потерпілим визнається одна особа з числа близьких родичів чи членів сім'ї, яка подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого, а за відповідним клопотанням - потерпілими може бути визнано кілька осіб.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 08.04.2019 року звернулася до слідчого із заявою про визнання її потерпілою у кримінальному провадженні за № 42018211190000051 від 11.12.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.357 КК України.
Цього ж дня слідчим Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові винесено постанову про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілою у кримінальному провадженні.
Крім цього, 24.04.2019 року слідчим Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові винесено постанову про закриття кримінального провадження за № 42018211190000051 від 11.12.2018 року, у зв'язку з відсутністю в діях слідчого СВ Борщівського ВП Чортківського ВП ГУ Національної поліції в Тернопільській області ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.357 КК України.
Відповідно до ст.307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи вищенаведене, оскільки на сьогоднішній день кримінальне провадження за № 42018211190000051 від 11.12.2018 року закрито, постанова слідчого про закриття кримінального провадження від 24.04.2019 року не скасована, тобто, досудове розслідування закінчено, а тому, приходжу до висновку, що у задоволенні скарги ОСОБА_3 слід відмовити.
Керуючись ст.ст.303, 304, 306, 307, 372 КПК України, слідчий суддя, -
у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого та постанову слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові про відмову у визнанні потерпілим - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1