Справа № 712/6016/19
Провадження №1-кс/712/3504/19
про накладення арешту на майно
06 травня 2019 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
слідчого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду винесене в кримінальному провадженні № 12019251010002181, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.04.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, слідчим СВ Черкаського відділу поліції ГУНП України в Черкаській області лейтенантом поліції ОСОБА_3 та погоджене прокурором Черкаської місцевої прокуратури ОСОБА_4 клопотання про накладення арешту,
До суду 03.05.2019 звернулася слідчий СВ Черкаського відділу поліції ГУНП України в Черкаській області лейтенант поліції ОСОБА_3 з клопотанням про накладення арешту.
Клопотання мотивує тим, що 29.04.2019 до Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області надійшло повідомлення з приводу того, що до 3 міської лікарні м. Черкаси доставлено гр. ОСОБА_5 , прож. АДРЕСА_1 з тілесними ушкодженнями, котрі можуть відноситись до категорії тяжких. Ступінь тяжкості завданих ушкоджень встановлюється. (ЄО 21499 від 29.04.2019)
29.04.2019 року у ході огляду квартири АДРЕСА_2 було виявлено та вилучено: один змив речовини бурого кольору, який поміщено до сейф-пакету слідчого підрозділу № INZ 1033231, опечатано, скріплено підписами понятих та слідчого.
02.05.2019 постановою слідчого один змив речовини бурого кольору визнано речовим доказом.
Таким чином, з метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні, виникла необхідність у накладені арешту на вилучене в ході обшуку майно.
Дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до наступного.
Статтею 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження визначено арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів, 2) спеціальної конфіскації, 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.
Відповідно до вимог ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом наступного дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Згідно ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Спірне майно було вилучене 29 квітня 2019 року у ході огляду квартири, а з клопотанням про арешт майна слідчий звернувся 03 травня 2019 року, тобто клопотання було подане з порушенням строку, передбаченого КПК України. Крім того, у клопотанні слідчим не зазначено, на яке саме майно необхідно накласти арешт.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого про накладення арешту по вищевказаному кримінальному провадженню задоволенню не підлягає, оскільки внесено з порушенням процесуальних строків та без передбачених діючим законодавством обґрунтувань.
На підставі викладеного, відповідно до вимог ст. ст. 40, 98, 117, 131, 132, 167, 170, 171 КПК України, суддя слідчий,
В клопотанні слідчого СВ Черкаського відділу поліції ГУНП України в Черкаській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про накладення арешту - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Черкаської області протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1