Справа №463/3511/19
Провадження №1-кс/463/1774/19
06 травня 2019 року слідчий суддя Личаківського районного суду м.Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність заступника начальника Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові ОСОБА_4 , яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді із скаргою на бездіяльність заступника начальника Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові ОСОБА_4 , яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Просить визнати незаконною бездіяльність заступника начальника Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові ОСОБА_4 , яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення та зобов'язати внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Скаргу мотивує тим, що 04.04.2019 року нею було подано на ім'я в.о. директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові заяву про вчинення кримінального правопорушення, в якій вона просила внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань відносно посадових осіб Управління патрульної поліції у Львівській області та СВ Франківського ВП ГУ Національної поліції у Львівській області за ч.1 ст.367, ч.1 ст.383 КК України. Листом заступника начальника Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові від 10.04.2019 року, її повідомлено про відсутність об'єктивних даних, які б свідчили про вчинення посадовими особами кримінальних правопорушень, у зв'язку з чим підстав для реєстрації в ЄРДР відомостей про кримінальні правопорушення відсутні. Незважаючи на зазначену відповідь, вважає, що такими діями уповноважена особа Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові не виконала вимоги ст.214 КПК України, у зв'язку з чим змушена звернутися до слідчого судді із скаргою.
Крім цього, просить поновити строк на оскарження бездіяльності уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові, оскільки лист заступника начальника Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові від 10.04.2019 року, вона отримала лише 17.04.2019 року. Після чого, 18.04.2019 року нею було подано скаргу до слідчого судді на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові, яка ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 22.04.2019 року повернута скаржнику, при цьому, роз'яснено право повторного звернення до слідчого судді із скаргою.
Скаржник в судове засідання не з'явилася, подавши при цьому заяву про розгляд скарги без її участі, скаргу підтримує у повному обсязі.
Слідчий Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові в судове засідання не з'явився, подавши при цьому клопотання про розгляд скарги без його участі. Просить скаргу залишити без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Згідно з ч.4 ст.107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вивчивши та дослідивши матеріали скарги, приходжу до наступного висновку.
Згідно з ч.1 ст.304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Таким чином, вказаний у вищеназваній статті процесуальний строк обчислюється з моменту прийняття рішення, вчинення відповідної дії чи допущення бездіяльності. При оскарженні дії чи бездіяльності обчислення строку оскарження починається із дня, що наступає після останнього дня, який відведено КПК для вчинення слідчим або прокурором відповідної дії.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_3 04.04.2019 року звернулася до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові із заявою про вчинення кримінальних правопорушень, в якій просила внести відомості до ЄРДР відносно посадових осіб Управління патрульної поліції у Львівській області та СВ Франківського ВП ГУ Національної поліції у Львівській області за ч.1 ст.367, ч.1 ст.383 КК України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України бездіяльність слідчого, прокурора яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення може бути оскаржена заявником, представником заявника, потерпілим або його представником.
Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК України. В свою чергу КК України визначає вичерпний перелік суспільно небезпечних діянь, які є злочинами та характеризує, у чому саме полягає об'єктивна та суб'єктивна його сторона, кваліфікуючі ознаки та інше.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про вчинення злочину є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).
На момент розгляду скарги слідчим суддею встановлено, що всупереч вимогам ст.214 КПК України заяву ОСОБА_3 у визначені строки не було зареєстровано у Єдиному реєстрі досудових розслідувань та не було повідомлено про реєстрацію.
Відповідно до вимог ч.1 ст.214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Як зазначено у листі заступника начальника Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові від 10.04.2019 року, із змісту заяви ОСОБА_3 про вчинення кримінальних правопорушень не вбачається підстав для внесення відомостей до ЄРДР, оскільки відсутні об'єктивні дані, які б свідчили про вчинення посадовими особами кримінальних правопорушень, у зв'язку з чим підстав для реєстрації в ЄРДР відомостей про кримінальні правопорушення відсутні.
Таким чином, судом встановлено, що заява ОСОБА_3 від 04.04.2019 року про вчинення кримінальних правопорушень, не внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань, уповноважена особа Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові дане порушення не усунула, належних і допустимих доказів цього не представлено, а тому скаргу в цій частині слід задовольнити та зобов'язати уповноважену особу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові вжити, передбачених ч.1 ст.214 КПК України заходів щодо внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань заяви ОСОБА_3 про вчинення кримінальних правопорушень від 04.04.2019 року.
Разом з тим, приходжу до висновку, що у задоволенні скарги в частині визнання бездіяльності заступника начальника Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові незаконною слід відмовити, оскільки відповідно до ч.2 ст.307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Керуючись вимогами ст.ст.107, 214, 303-307, 372 КПК України, слідчий суддя, -
поновити ОСОБА_3 строк на звернення зі скаргою.
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність заступника начальника Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові ОСОБА_4 , яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - задовольнити частково.
Зобов'язати уповноважену особу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові, вжити передбачених ч.1 ст.214 КПК України, заходів щодо внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань заяви ОСОБА_3 від 04 квітня 2019 року про вчинення кримінального правопорушення, про що повідомити заявника у визначений законом строк.
У задоволенні решти вимог скарги - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1